Наукові новини: Вчені "полагодили" дефектні яйцеклітини тварин
Дослідники з Шанхая мають намір вивчити можливості застосування відкритого ними методу на людині. Шанхайські дослідники розробили метод виявлення і виправлення аномалій в яйцеклітинах мишей. Цей спосіб генного редагування здатний запобігти спадковим захворюванням у потомства. Поки що мова йде тільки про тварин, повідомляється на сайті Академії наук Китаю.
Вчені зосередилися на яйцеклітинах, оскільки вони, на відміну від сперматозоїдів, несуть набагато більше генетичної інформації для розвитку зародка. Крім 23 пар хромосом, цитоплазма і мітохондрії яйцеклітин також роблять свій внесок. Сперматозоїди забезпечують тільки 23 пари хромосом батька. За допомогою технології редагування генів у мишей науковці показали, що деякі аномалії яйцеклітин можна виявити і відредагувати, відновивши їх нормальний стан. «Якщо ми зможемо підтвердити ефективність цієї методики у людини, то в майбутньому наша терапія буде спрямована на матерів, у яких вже народилася дитина з рідкісним генетичним захворюванням», - заявив учений Юнь Сунь, провідний дослідник команди і директор центру репродуктивної медицини в лікарні Ренджі, що входить до медичної школи Шанхайського університету Цзяо Тун. Стаття про чотирирічні дослідження цієї команди була опублікована 14 травня у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (США).
Деталей про роботу вчених повідомляється мало, але зате докладно розписуються перспективи відкриття. Спочатку автори фокусувалися на окремих генетичних хворобах, таких як синдром Ангельмана, основні клінічні прояви якого включають в себе труднощі в навчанні та поведінці, але результати їхніх досліджень можуть допомогти і в лікуванні найбільш поширених станів. Наприклад, розладів аутистичного спектру. Сьогоднішні дослідження свідчать, що більшість людей з аутизмом хворіють через епігенетичні зміни в генах репродуктивних клітин батьків. Метод може бути корисний і для екстракорпорального запліднення, вважають автори. Він дозволить перевірити ризики епігенетичних змін в репродуктивних клітинах до їх запліднення.
Команда науковців продовжує дослідження.
Підготував проф. Віктор Трокоз
