Наукові новини: Кисень до органів будуть доставляти водорості в крові
Нетрадиційний спосіб отримати кисень, не вдихаючи повітря, розробили дослідники з Університету Людвіга-Максиміліана. Вчені з'ясували, що водорості, поміщені в організм людини, можуть виробляти кисень і живити ним органи. Використання таких водоростей в якості місцевих кисневих фабрик, наприклад, в мозку людини може зробити переворот в справі терапії інсультів або інших пошкоджень мозку, одержуваних при кисневому голодуванні. «Спочатку це звучить дуже забавно, - говорить нейробіолог Сьюзан Озугур. - Але це працює, то чому б і ні? Я думаю, що у відкриття є великий потенціал». Її колега Ханс Страка озвучив вельми футуристичний спосіб застосування водоростей - будучи поміщеними в кров космонавтів, вони допоможуть їм краще справлятися з далекими космічними перельотами і споживати менше кисню з навколишнього повітря.
В ході експериментів Страка, Озугур і їх колеги барбітували кисень у видалені голови пуголовків, щоб зберегти активність нервових клітин. Але якось раз в бесіді з ботаніками у Страки з'явилася ідея використовувати для подачі кисню водорості.«Я б не назвав це божевільною ідеєю. Швидше, нетрадиційною, скажімо так», - говорить він. Дослідники вводили в кровоносні судини пуголовків або зелені водорості (Chlamydomonas reinhardtii), або ціанобактерії (Synechocystis).
Світлочутливі живі водорості (тип ціанобактерій під назвою Synechocystis), що вводяться в пуголовка, відтіняючи зеленим кольором рухаються по його судинах (S. ÖZUGUR, H. STRAKA)
Обидва види водоростей виробляють кисень, реагуючи на світло, що проникає через напівпрозорі тіла пуголовків. Коли кисень в рідині, що оточувала пуголовків закінчувався, їх нервові клітини переставали подавати сигнали, але як тільки дослідники вмикали світло, нервові клітини знову оживали. Поки неясно, як довго водорості зможуть жити в кровоносних судинах і як поставиться організм людини до хай і корисних, але незваних гостей.
Ціанобактерії (зелені) в кровоносних судинах пуголовка виробляють кисень у відповідь на світло (S. ÖZUGUR, H. STRAKA)
Відкриття навряд чи знайде собі застосування, говорить нейробіолог Кетлін Каллен з Університету Джона Хопкінса. Але це «мотивує на подальше вивчення нетрадиційних підходів до вдосконалення методів лікування гіпоксії мозку, включаючи інсульт». Вчені з Університету Людвіга-Максиміліана планують з'ясувати, чи можуть водорості бути ще чимось корисні. Наприклад, давати нервовим клітинам глюкозу або речовини, які здатні впливати на їх поведінку.
Підготував проф. Віктор Трокоз
