Карантинний шкідник швидко розширює ареал

 Ясенева смарагдова вузькотіла златка здатна заселяти як ослаблені, так і здорові дерева, що неминуче приводить до їхньої загибелі.

Цей карантинний вид уперше в Україні знайдено в Луганській області влітку 2019 року. У червні поточного року с. н. с. лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації К.В. Давиденко разом із т. в. о. директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісо­захист» Д.О. Батуркіним і лісничим Новопсковського лісництва ДП «Старобельське ЛГ» О.М. Сіриком провели лісопатологічне обстеження лісових насаджень і лісових смуг для виявлення меж поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки та визначення особливостей її фенології у новому регіоні.

Першу точку проникнення шкідника відзначено минулого року в насадженнях Герасківської сільради Марківського району Луганської області. Нині (у червні 2020 року) шкідник визначений у лісосмугах на відстані 32–52 км від першої точки проникнення, на трасі Т1302 (між селищами Зайдарівка і Можняківка).

Заселені ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою дерева ясена пенсільванського (син. – ясен зелений) виявлені в лісосмугах. У лісових насадженнях із участю ясена звичайного та ясена пенсільванського крони не пошкоджені, але на узбіччях відбувається активний літ жуків.
Під час обстеження модельних дерев, заселених златкою, визначено, що всихання починається з верхньої частини крони і поступово поширюється нижче. На стовбурах з’являються водяні пагони, а біля основи стовбура – коренева парость. На південному боці лісосмуг помічено активний літ жуків. Під час обстеження сухих дерев не виявлено; пошкодження крон під час додаткового живлення жуків сягають 25–75%. Під корою в ходах виявлені личинки молодших і старших віків, а також лялечки. Це свідчить, що літ триватиме протягом місяця, а можливо, й довше. Характерні льотні отвори у формі літери D виявлено на стовбурах і гілках більше ніж половини обстежених дерев, тобто заселення відбулося як мінімум минулого року.
Шкідник може потрапляти в нові регіони також із садивним матеріалом, із лісосічних залишків, некорованої деревини, з деревною тріскою та дровами.

Хоча на території Троїцького, Білокуракинського та Новопсковського районів Луганської області на площі 233,9 га введений карантинний режим, рубання та спалювання заселених дерев не мають сенсу, оскільки розпочався літ жуків, які заселяють здорові дерева, й виявити їх дуже важко.

Науковці УкрНДІЛГА разом із фахівцями ДСЛП «Харківлісозахист» продовжують дослідження фенологічних та екологічних особливостей шкідника, оскільки це новий для України вид, а дані щодо його біології, методів обстеження й заходів захисту переважно відомі з публікацій американських і канадських вчених. Із зібраних жуків здійснено екстракцію ДНК у польових умовах для подальших молекулярних досліджень.

К. В. Давиденко,
​с. н. с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук

Ресурс - Товариство Лісівників УкрНДІЛГА