Проблеми у лісовому господарстві Німеччини та України у фокусі міжнародного семінару

4 листопада 2020 року

На базі кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ лісового і садово-паркового господарства 30 жовтня відбувся міжнародний науково-практичний семінар “Introduction into Forestry in Germany in contrast to Ukrainian practices”, проведення якого ініціювали учасники студентського наукового гуртка «Kyiv Forestry Students Association». Онлайн-семінари проводяться гуртком не вперше, адже багаторічна співпраця із Міжнародною асоціацією студентів-лісівників (IFSA) дозволяє залучати колег з різних куточків світу до проведення міжнародних заходів та професійно розвиватися студентам поза межами навчальної програми. 

Цього разу мали нагоду заслухати та обговорити три презентації. Першою доповідачкою стала Nele Römer із темою «Основні акценти у веденні лісового господарства Північної Німеччини» (Spotlights on Northern German forestry). Нелє є представницею IFSA LC Eberswalde і розпочала свою доповідь з того, що організація подібних заходів в умовах обмеження живого спілкування є важливою для формування фахівців лісового господарства. Студентка нагадала також про те, що саме Німеччина цьогоріч була організатором Північноєвропейського регіонального з’їзду студентів-лісівників, який довелося переформатовати у режим онлайн.

Розповіла про значення біосферного заповідника поблизу польського кордону «Шорфхайде-Хорін», що знаходиться під охороною Програми ЮНЕСКО щодо заповідників людини та біосфери і практику збереження унікальних біогеоценозів та ведення господарства місцевим населенням.

Особливістю цього заповідника є наявність «Грумсін» - заповідної зони давнього природного низинного букового лісу на піщано-суглинистих ґрунтах льодовикового періоду. На жаль, унікальні букові насадження мають проблеми із всиханням у зв’язку із глобальними змінами клімату. Також мова йшла про наслідки культивування мононасаджень ялини та враження їх стовбуровими шкідниками.

Увагу було приділено і питанню охорони лісу від пожеж на прикладі найбільшої лісової пожежі в історії Бранденбурга, що сталася в Треуенбріцені у 2018 році. Всього за кілька годин полум’я поширилося на площі приблизно 400 га і в загальному постраждало від пожежі 1600 га. Однією з причин визначено також монокультури сосни звичайної, однак вирубування таких насаджень не є рішенням, адже, так чи інакше, усі елементи лісу депонують вуглець, тож необхідно практикувати культивування мішаних насаджень. Не залишилася осторонь тема протистояння місцевого населення вирубуванню лісових насаджень з метою забудови, зокрема, побудови автобану.

Наступним доповідачем став гуртківець, студент 3 курсу ННІ ЛіСПГ – Володимир Кравець. Молодий науковець презентував тему «Внесок лісового господарства України у боротьбу зі зміною клімату», підготовленою під керівництвом доцента кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Івана Лакиди. Доповідь розпочалася із огляду лісового господарства та екологічної ситуації в країні й узагальненням щодо лякаючих перспектив, адже температура щорічно зростає, а викиди парникових газів зменшуються, переважно, через занепад економіки, зменшення ВВП та рівня життя. Тож якщо не приймати рішучі дії прямо зараз, то до кінця століття температура в Україні може зрости на 3-4°С, що, в свою чергу, може мати жахливі екологічні та економічні наслідки.

В презентації йшлось про один із шляхів вирішення зазначеної проблеми – ліси, природні поглиначі парникових газів. В «Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року» зазначається, що за програмою міжнародного проекту SCEFORMA «Сценарії ведення лісового господарства в Чеській Республіці, Угорщині, Польщі та Україні» було розроблено 3 стратегії розвитку лісового господарства та підраховано орієнтовна кількість поглинутих парникових газів. На жаль, навіть при найбільш оптимістичному сценарії розвитку, за якого лісистість України збільшиться з 15,9% до 19,4%, поглинальна здатність лісів зменшиться, основною причиною чого є нерівномірна диференціація віку лісових насаджень. Виходячи з цього, українці мають замислитись не тільки над тим, як збільшити поглинання парникових газів за допомогою лісів, а також над тим, як зменшити руйнівні викиди в інших галузях промисловості.

Ключове питання до доповідача стосувалося стратегії розвитку, яка на його думку є найкращою, та фінансування для вирішення проблем зміни клімату. Володимир запевнив, що найкраща стратегія розвитку, звичайно, є та, при якій отримаємо найбільшу лісистість (19,4%), але в той же час найбільш реалістичною є друга стратегія, за якої лісистість буде збільшена до 17%, що поступово буде змінювати ситуацію. Щодо фінансування, студент зазначив, що це питання глобального масштабу і Україна через нестабільне економічне положення, на жаль, не зможе самостійно вирішити проблему. Однак співпраця у рамках міжнародних проектів, учасником яких Україна вже є, дозволяє впроваджувати значну частку заходів, що спрямовані на вирішенням подібних питань.

На завершення учасники семінару поринули в інтерактивну дискусію від Johannes Herzog на тему «Лісове господарство та стійкість» (Forestry and sustainability). Йоганнес – представник LC Göttingen і був головою комісії IFSA із карбонової стійкості у 2019-2020 навчальному році. Його доповідь доповнювали питаннями, на які учасники семінару відповідали синхронізовано через додаток. Тож одне із перше питання стосувалося поняття «стійкості» і саме ліс став однією із ключових відповідей.

Історичний огляд вмісту вуглецю у атмосфері дав візуальне уявлення, що тривалий час його вміст коливався, але починаючи із 1950 року невпинно зростає і є найвищим за мільйони років. Тож світова спільнота визначила 17 цілей стійкого розвитку (Sustainable Development Goals), кожну з яких Йоганнес прокоментував. Цілі були ухвалені на період від 2015 до 2030 року на Саміті ООН зі сталого розвитку і замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. Цікавим фактом є те, що розрахунково на одну людину на планеті дозволена норма викидів вуглекислого газу 2,3 т за рік для досягнення цілі у 2 °С. Також важливою частиною доповіді стала візуалізація можливого сценарію зміну ареалів видів рослин.

Формат проведення заходу у карантинних умовах надав можливість приєднатися студентам, аспірантам та викладачам ННІ лісового і садово-паркового господарства, а також колегам з Німеччини, Індії та Фінляндії. Переглянути запис можна за посиланням: https://youtu.be/GiCALSa5jJY.

Наступний семінар гуртка буде присвячений відновленню лісових ландшафтів у складних природо-кліматичних та економічних умовах, тож запрошуємо усіх охочих.

Володимир Кравець, 
староста гуртка 
Лобченко Ганна,
керівник студентського гуртка
«Kyiv Forestry Students Association»

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook