Інтерв'ю Олени Паренюк УНІАН

20 лютого 2021 року
НУБіП

 Після 35-ти років після аварії на ЧАЕС та 10-ти років після трагедії в японській Фукусімі, вчені продовжують вивчати вплив «мирного атома» на навколишнє середовище. Кандидат біологічних наук, радіобіолог Олена Паренюк розповіла в інтерв'ю УНІАН, чому японців дивує «сталкерство», які дії України викликають у них захоплення і чому нам варто повчитися у них.

Днями в Японії, неподалік від префектури Фукусіма, стався сильний землетрус магнітудою в 7 балів. Десять років тому (11 березня 2011 року) схоже потужний землетрус призвело до масштабного цунамі, яке спровокувало три аварії на ядерній електростанції. Зараз же Токійська електроенергетична компанія запевнила, що витоків радіації або інших відхилень від норми на зруйнованої АЕС в Фукусімі не зафіксовано.

В цілому, Зона відчуження навколо Фукусіми - не одне й те саме з Зоною відчуження Чорнобильської АЕС (в цьому році трагедії, що сталася в нашій країні, виповниться 35 років). Японці, використавши наш досвід, пішли по принципово іншим шляхом: через роки наша Зона відчуження стала заповідником, в Японії на «забрудненої» території відкриваються магазини і дитячі садки.

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД Національного університету біоресурсів і природокористування України Олена Паренюк працювала як в Чорнобильській зоні, так і в Японії. Вона розповіла УНІАН, за що японці хвалять українців і в чому ми залишаємося краще, чому в Японії не розуміють феномен українських сталкерів і як досвід двох країн допоможе запобігати майбутнім аварії.

https://www.unian.net/ecology/zony-otchuzhdeniya-chernobylya-i-fukusimy-organizovanny-po-raznomu-elena-parenyuk-amp-11322044.html?fbclid=IwAR3fddg7HErotJbwtTD7r-z_YrBuomUkEK2EHHR5vCc-ohNlPidVr5aSOI4

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook