Мирон Онуфрійович Зарицький (1889-1961)

13 жовтня 2021 року
Кафедра вищої та прикладної математики

                         Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим                            духовним  життям, той  нічого  не дасть  математиці.                  Поезія не ріжниться від математики вищим злетом уяви,  а математик ріжниться від поета лиш тим,  що все і всюди розуміє. Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні переживають століття і виховують цілі покоління.  

                                               

                                           Мирон Зарицький   

                                                                                                                               

 

 

     Ім'я М. О. Зарицького – талановитого математика, обдарованого педагога і популяризатора математичних знань, майже невідоме в Україні, хоча свого часу на праці українського вченого посилалися, або цитували їх окремі положення, французький математик Фреше, німецький математик Гільберт, професор з Варшави Серпінський та інші.

       Мирон Зарицький народився 21 травня 1889 р. в селі Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області в родині сільського священика. Закінчив Перемишлянську гімназію і у 1907 р. поступив до Віденського університету, згодом перевівся до Львівського.

       1927 року М. О. Зарицького обирають дійсним членом Наукового Товариства ім.Т. Шевченка, де працювали відомі на той час українські математики: В. Й. Левицький та М. А. Чайковський. І від того часу він стає активним співробітником його математично – природописно – лікарської секції. В 25–му томі «Збірника» цієї секції надрукована перша його праця «Метод запровадження доброго впорядкування у теорії множин». За працю «Деякі основні поняття аналізу положення з точки зору алгебри логіки», Львівський університет у 1930 р. присудив М. О. Зарицькому вчений ступінь доктора філософії.

     У цей час Мирон Онуфрійович зблизився з видатними польськими математиками   Г. Штейнгаузом, С. Банахом, В. Стоженком, С. Мазуром, які працювали у Львові, був прийнятий до відділу польського математичного товариства. До 1939 р. Зарицький надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом.

    Потім була напружена і цікава робота в Львівському університеті, Львівському політехнічному інституті, Ужгородському університеті. 1945 р. йому було присвоєно звання професора, а 1946 р. – вчений ступінь кандидата фізико–математичних наук.

    Мирон Онуфрійович був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук. Сюди належать «Хрестоматія грецької математики» (польською мовою, 1936 р.).

    Наукові інтереси Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функції дійсної змінної. Крім того, М. О. Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин.

    Наука була для М. О. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився, в першу чергу, як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Недаремно Мирона Онуфрійовича називали «поетом формул».

                                                                                                                                                              Світлана Савчук

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook