Засідання наукового гуртка з генетики: презентація дослідження Софії Гончарової під керівництвом професорки Світлани Костенко

17 лютого 2026 року відбулося чергове засідання інститутського наукового гуртка з генетики, яке мало особливо науково насичений характер. На зустріч була запрошена Гончарова Софія Сергіївна, учениця 11 класу ТОВ «Центр освіти Оптіма», яка представила результати своїх досліджень, виконаних під науковим керівництвом професорки кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України — Костенко Світлани Олексіївни, докторки біологічних наук. Саме ця викладачка також є керівницею нашого студентського гуртка, що зробило доповідь особливо цінною для учасників.

Основна частина виступу була присвячена дослідженню каріотипів двох видів бокоплавів — Gammarus fossarum та Chaetogammarus ischnus. Спочатку доповідачка детально зупинилася на вивченні клітинного поділу, зокрема мейозу I та мейозу II, які є ключовими для аналізу хромосомних перебудов. Було розглянуто етапи клітинного циклу, будову хромосом, а також послідовність фаз мейозу з акцентом на профазу I та процеси синапсису і кросинговеру.

У доповіді значну увагу приділено методам дослідження. Софія описала етапи приготування цитогенетичних препаратів: розтин тканин, центрифугування, фіксацію розчином Карнуа, фарбування за Гімзою та мікроскопію. Було підкреслено, що дотримання методик є дуже важливим для коректної побудови каріограм і подальшого аналізу.

Результати досліджень виявили, що каріотип G. fossarum складається з 50 основних мета- та субметацентричних хромосом типу A та змінної кількості додаткових B-хромосом. Для C. ischnus характерний діапазон 2n = 60–70. Особливої уваги заслуговують виявлені хромосомні аберації (дицентричні хромосоми, кільцеві біваленти, фрагменти), пов’язані з природним забрудненням водойм кадмієм. Це демонструє мутагенний вплив важких металів на хромосомному рівні та підтверджує перспективність використання гамарид як біоіндикаторів.

Завершальна частина засідання була присвячена обговоренню морфометричного аналізу та використанню довжинних ідіограм і автоматизованих класифікаторів для обробки зображень хромосом. Для студентів гуртка ця доповідь стала прикладом того, як сучасна генетика поєднує класичні цитологічні методи з комп’ютерним аналізом та екологічними дослідженнями. Засідання пройшло у жвавій дискусії й стало потужною мотивацією для подальшої наукової роботи.

Автор статті – замісниця старости гуртка

Кутько Меланія 1 курс 7 група