Інтерв'ю з абітурієнткою: Чому «Соціальна робота» в НУБіП — це тренд майбутнього?
Сьогодні ми спілкуємося з Анастасією, яка впевнено планує подавати документи на спеціальність «Соціальна робота» до Національного університету біоресурсів і природокористування України. Про стереотипи, суперсили цієї професії та вибір університету — в нашому бліц-інтерв'ю.
— Настю, привіт! Вітаємо з початком вступної кампанії. Одразу гостре питання: чому саме «Соціальна робота»? Багато хто досі думає, що це лише про папери в кабінетах.
— Привіт! О, цей стереотип я чую постійно . Насправді, сучасна соціальна робота — це взагалі не про нудну бюрократію. Для мене це про соціальний менеджмент, коучинг, менторство та кризовий менеджмент.
Зараз, в часи величезних змін в Україні, фахівець із соціальної роботи — це архітектор людських стосунків. Це людина, яка допомагає адаптуватися, створює ветеранські простори, запускає благодійні проєкти, працює в міжнародних фондах (як-от UNICEF чи Червоний Хрест). Це професія для тих, хто хоче бачити реальний результат своєї праці кожного дня.
— Звучить масштабно. А чому саме НУБіП України? Вибір вишів у столиці величезний.
— Я шукала баланс між потужною теорією та реальною практикою. НУБіП зачепив мене кількома речами:
Практикоорієнтованість. Тут не просто вчать за підручниками, а залучають до реальних соціальних проєктів, тренінгів та волонтерських ініціатив з першого курсу. Кампус і атмосфера. Голосієво — це любов з першого погляду. Навчатися серед природи, але в центрі сучасного студентського життя — ідеально для натхнення. Міжнародні зв'язки. Я знаю, що університет активно співпрацює з європейськими коледжами та фондами. Для соціального працівника це шанс пройти стажування за кордоном і привезти топовий досвід в Україну.
— Які навички ти мрієш прокачати за роки навчання в університеті найбільше?
— По-перше, психологію комунікації та медіацію. Хочу вміти знаходити підхід до будь-кого і професійно розрулювати конфлікти. По-друге, соціальне проектування. Мрію навчитися писати гранти під круті соціальні ініціативи, щоб залучати інвестиції у розвиток громад, допомогу дітям та підліткам. Ну і, звісно, лідерські якості — куди ж без них?
— Уяви, що ти вже випускниця НУБіП. Де ти бачиш себе за 4 роки?
— Бачу себе координаторкою проєктів у великій міжнародній гуманітарній організації або керівницею HR-напряму/соціального відділу в сучасній українській компанії, яка дбає про ментальне здоров'я та адаптацію своїх співробітників. Знання з соціальної роботи дають суперсилу працювати всюди, де є люди.
— Що б ти порадила тим абітурієнтам, які ще вагаються і думають, куди нести оригінали документів?
— «Не бійтеся обирати серцем і не піддавайтеся стереотипам. Обирайте професію, яка драйвить саме вас. Якщо ви відчуваєте, що ваша суперсила — це емпатія, комунікація та бажання змінювати світ навколо. Зустрінемося на парах!»
Розмову провела
Оксана СУХОМЛИН,
відповідальна за профорієнтаційну роботу на кафедрі