Від теорії до високотехнологічного виробництва: практична підготовка майбутніх інженерів-конструкторів НУБіП України на ПрАТ «Богуславська сільгосптехніка»

Сучасне агропромислове виробництво вимагає від інженерних кадрів не лише глибоких теоретичних знань, а й високого рівня практичних навичок роботи з автоматизованим та роботизованим обладнанням. У червні-липні 2026 року студенти факультету конструювання та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України, які навчаються за освітнім ступенем «Бакалавр» спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» за передовою освітньою програмою «Робототехніка і робототехнічні системи та комплекси», проходять комплексну виробничу практику на базі одного з провідних вітчизняних підприємств сільськогосподарського машинобудування Приватного акціонерного товариства «Богуславська сільгосптехніка». Ця практика стала важливою віхою підготовки майбутніх фахівців, адже підприємство відоме своєю високотехнологічною лінійкою причіпних та самохідних обприскувачів, а також машин для внесення рідких мінеральних добрив і підживлювачів. Програма підготовки побудована таким чином, щоб дозволити майбутнім інженерам зануритися в усі ключові технологічні етапи створення складних машин від первинного розкрою металу до конструкторського моделювання та фінальних випробувань готової техніки в полі.

Практична робота студентів розпочалася з вивчення технологічних процесів у цехах металообробки та зварювання. Після проходження обов'язкових інструктажів з охорони праці та ознайомлення з організацією виробництва майбутні машинобудівники приступили до реальної роботи на промисловому обладнанні. Особливу увагу в межах освітньої програми з робототехніки було приділено автоматизованим комплексам. Студенти безпосередньо опановували роботу на стрічкопильних верстатах, виконували налаштування та контроль параметрів різання заготовок.


Важливим практичним досягненням стало освоєння сучасних верстатів із числовим програмним керуванням, де майбутні фахівці вивчали принципи роботи лазерної порізки листового матеріалу, самостійно розробляли карти розкрою та запускали процеси виготовлення деталей. Також успішно відпрацьовано навички створення керуючих програм для автоматизованого фігурного різання трубних заготовок на ЧПУ-труборізах, що є основою несучих рам обприскувачів. Окрім цього, студенти здійснювали гнуття складних профілів металоконструкцій на кромкогинальних верстатах, виконували токарну обробку деталей за заданими алгоритмами та контролювали точність отриманої геометрії. У зварювальному виробництві майбутні інженери детально ознайомилися із застосуванням спеціалізованих кондукторів для точного позиціонування елементів, що дозволяє мінімізувати деформації конструкцій під час зварювання.


Наступний етап практичної підготовки проходив безпосередньо у складальному цеху підприємства, де головним завданням стало вивчення внутрішньої будови та архітектури обприскувачів і засобів підживлення. Для максимальної ефективності та глибокого занурення в робочі процеси було застосовано індивідуальний підхід, завдяки якому практикантів розподілили по одному в кожну виробничу бригаду. Працюючи на складальній дільниці, студенти виконували покроковий монтаж ключових систем техніки, що включав збирання та надійне з'єднання несучих металоконструкцій, підготовку та контроль якості фарбування деталей, а також монтаж гідроциліндрів, магістралей високого тиску та розподільної арматури, які забезпечують стабільну роботу і розкладання штанг обприскувачів.


Особливу увагу майбутні робототехніки приділили інтеграції комунікацій водяної робочої системи, монтажу насосів і форсунок, а також прокладанню кабельних мереж, датчиків і контролерів автоматичного керування виливом робочого розчину. Важливою складовою цієї роботи стала безпосередня участь у докомплектації та фінальному випробуванні техніки разом із фахівцями Відділу технічного контролю, де перевірялася герметичність з'єднань, працездатність бортової електроніки та загальна відповідність зібраних машин суворим стандартам якості підприємства.


Завершальна частина практики має конструкторсько-дослідницький та інноваційний характер і проходить безпосередньо в конструкторському бюро підприємства. Під керівництвом провідних інженерів студенти ознайомилися з актуальною конструкторською документацією, державними та міжнародними стандартами машинобудування, а також вимогами Єдиної системи конструкторської документації. Використовуючи сучасні CAD-системи, майбутні фахівці виконали глибокий аналіз існуючих вузлів машинобудівних виробів заводу, практично відпрацювали навички тривимірного 3D-моделювання деталей та навчилися правильно оформлювати складні складальні креслення і специфікації. Теоретичні знання в галузі робототехнічних систем і комплексів були суттєво підкріплені вивченням сучасних систем автоматичного контролю та навігації самохідних машин. Найбільш захоплюючим досвідом для студентів стала участь у практичних тестах, які включали виїзд самохідних технічних засобів безпосередньо на випробувальне поле для перевірки систем точного позиціонування та автопілотування, а також ознайомлення з інноваційними технологіями лазерного зварювання в умовах експлуатаційного цеху.


Виробнича практика на ПрАТ «Богуславська сільгосптехніка» дає майбутнім інженерам неоціненний практичний досвід та продемонструвала, що студенти факультету конструювання та дизайну НУБіП України володіють високим потенціалом і здатні швидко адаптуватися до умов реального сучасного виробництва. Інтеграція знань з робототехніки та автоматизації дозволила студентам не просто виконувати механічні операції, а й глибоко аналізувати алгоритми автоматичного керування машинами, розуміти логіку програмування промислових верстатів із ЧПУ та бачити реальні напрямки модернізації аграрної техніки за допомогою інтелектуальних систем. Керівництво підприємства відзначає високий рівень дисципліни, технічну грамотність та щиру зацікавленість студентів у результатах своєї праці. Отримані навички, досвід командної роботи в інженерних бригадах та освоєння передових програмних продуктів і промислових автоматів стануть міцним фундаментом для написання майбутніх бакалаврських кваліфікаційних робіт, розробки нових автоматизованих вузлів сільгоспмашин та успішного старту професійної кар'єри випускників.

Іван КАДИКАЛО