Крок у професію: Навчально-ознайомча практика 1 курсу студентів-агробіологів із селекції та насінництва
Студенти 6-ї групи АБФ НУБіП України у період з 25 по 27 травня проходили ознайомчу практику на базі ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне) на кафедрі селекції та насінництва ім. проф. М.О. Зеленського. Практика стала не просто ознайомленням із науковою діяльністю кафедри, а справжнім зануренням у світ сучасної селекції, польових досліджень та створення нових високопродуктивних культур.
Перший день був присвячений вивченню основ органогенезу рослин, закономірностей росту й розвитку сільськогосподарських культур та принципів побудови селекційного процесу. На дослідних ділянках кафедри студенти ознайомилися із селекційними розсадниками, методиками закладання польових дослідів і критеріями оцінювання рослин за господарсько-цінними ознаками. Особливий інтерес викликала практична робота з гібридизації озимої пшениці. У ході досліду проводилася «кастрація» колоса – видалення тичинок із материнської рослини для запобігання самозапиленню. Після цього здійснювалося контрольоване штучне запилення пилком батьківської форми. Саме таким шляхом у селекції створюються нові гібридні комбінації, що в майбутньому можуть стати основою високоврожайних і стійких сортів. Під час роботи студенти також детально проаналізували відмінності між сортом, лінією та гібридом, а також ознайомилися з особливостями багаторічного селекційного добору.


Другий день практики проходив безпосередньо на селекційних полях кукурудзи, де студенти мали можливість побачити багаторічну наукову роботу в реальних польових умовах. Особливу увагу було приділено поколінням гібридів F1, F2, F3 та закономірностям їх формування. У процесі досліджень було розглянуто явище гетерозису в поколінні F1, яке проявляється у підвищеній продуктивності, енергії росту та стійкості рослин. Водночас на прикладі наступних поколінь студенти спостерігали процес розщеплення ознак і зниження стабільності рослинного матеріалу. Під час практичної роботи проводилося оцінювання морфологічних характеристик рослин, аналіз продуктивності, рівномірності розвитку та адаптивності гібридів до польових умов.
Особливий інтерес викликало виявлення на дослідних ділянках рослини кукурудзи з ознаками альбінізму. Студенти дослідили морфологічні особливості такої рослини та проаналізували природу виникнення цього явища. Було встановлено, що альбінізм у рослин пов’язаний із генетичними порушеннями синтезу хлорофілу, внаслідок чого рослина не здатна повноцінно здійснювати фотосинтез. Викладачі пояснили, що подібні явища можуть проявлятися саме серед гібридних поколінь унаслідок розщеплення ознак, мутаційних процесів або прояву рецесивних генів. Практичне спостереження за такими рослинами дозволило студентам краще зрозуміти складність селекційної роботи, закономірності спадковості та важливість ретельного добору селекційного матеріалу.

Окремою частиною другого дня стало дослідження хвороб зернових культур, зокрема ячменю та жита. Студенти проводили польову оцінку рівня ураження рослин хворобами, аналізували ступінь поширення інфекцій та вчилися визначати характерні симптоми захворювань. Під час практики було розглянуто сучасні методи захисту рослин та особливості застосування протруйників і фунгіцидів залежно від типу захворювання. Зокрема, було детально пояснено, що для ефективного захисту від сажкових хвороб важливим є саме передпосівний обробіток насіння препаратами системної дії, які здатні проникати глибоко в насінину та забезпечувати захист рослини ще на ранніх етапах розвитку. Також студенти ознайомилися з принципами вибору препаратів залежно від патогену, фази розвитку культури та ступеня ураження посівів.

Третій день практики став завершальним етапом, під час якого студенти узагальнили набуті знання, здійснили аналіз результатів проведених досліджень та обговорили роль селекції у розвитку сучасного аграрного виробництва. Завдяки практиці вони не лише закріпили теоретичні основи, а й отримали досвід участі в науково-дослідній діяльності, усвідомили складність селекційних процесів і значення створення нових адаптивних сортів та гібридів для аграрної сфери України.
Владислав ВИСОЦЬКИЙ
Владислава ЖУРБА
Яна ПЕТРИЧЕНКО
Практична підготовка студентів розпочалася безпосередньо на дослідних ділянках навчально-дослідної станції у селі Пшеничне. Головним завданням польового виїзду став аналіз сучасного сортового асортименту озимої пшениці та оцінка архітектоніки рослин. Об'єктом дослідження стали передові вітчизняні сорти, розроблені науковцями Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН та Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса). Серед опрацьованого колекційного матеріалу - сорти МІП Асоль, Чародійка, Перспектива Одеська, Новинка та інші.

Розібрали динаміку розвитку колосових культур. Особливу увагу приділили етапам гібридизації. Найвідповідальнішою частиною першого дня стала безпосередня робота з генеративними органами рослин - кастрація квіток пшениці для унеможливлення самозапилення материнської форми. Процедура проводиться на VII етапі органогенезу, коли квітки вже сформовані, але пиляки ще зелені й не почали висипати пилок.

Другий день науково-практичної підготовки студентів на базі навчально-дослідної станції приніс нові виклики, в центрі уваги опинилася кукурудза - типовий представник перехреснозапильних культур. Студенти розбирали біологічні особливості роздільностатевого цвітіння кукурудзи, де чоловічі суцвіття (волоті) та жіночі (качани) розташовані на кожній рослині окремо.
Друга половина практичного дня була присвячена польовій діагностиці та оцінці стійкості колосових культур до біотичних факторів довкілля. Студенти провели фітосанітарний огляд посівів жита та ячменю з метою виявлення патогенів і комах-шкідників, які безпосередньо впливають на якість насіннєвого матеріалу та загальну врожайність.
Особливу увагу під час моніторингу було приділено таким об'єктам:
-
Сажкові хвороби
-
Головні шкідники посівів: у процесі ентомологічних спостережень на рослинах було ідентифіковано небезпечних шкідників зернового поля - клопа-черепашку (який погіршує технологічні якості клейковини), злакових попелиць, трипсів, а також хлібних жуків (кузьку та красуна).
Завершальним етапом польових занять стало обговорення інтегрованої системи захисту рослин. На основі виявлених фітосанітарних загроз студенти проаналізували найефективніші способи боротьби з ними. Для протидії сажковим хворобам фундаментальне значення має передпосівне протруювання насіння системними фунгіцидами та дотримання сівозміни.

Антон Винокур
Проходження практики видалося дуже цікавим та насиченим, весь час ми проводили на науково-дослідних ділянках. Професор Ганна КОВАЛИШИНА та асистент Микита РЯБИЙ - викладачі кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О.Зеленського розповіли дуже багато корисної інформації, яка 100% допоможе нам в майбутньому. На полі ми подискутувати про предмет вивчення селекції, історію цієї науки, після чого роздивлялись конкретні рослини.
Ми досліджували етапи вегетації, способи створення гібридів, різницю між гібридом і сортом, генетику рослин. В той же день наш викладач Микита Андрійович дуже детально розказав і показав процес створення гібриду пшениці, після чого ми кожен зробив це самостійно.

Другий день практики запамʼятався вивченням різних хвороб і видами ураження листя польових культур. За допомогою методичних рекомендацій ми провели оцінку сортів та селекційних зразків зернових колосових культур на стійкість проти ураження хворобами листя, що також обовʼязково знадобиться в цій спеціальності в майбутньому.
Матвій КИРПЕНКО