Навчання без кордонів: досвід Erasmus+ Олександра Коломійця у Martin Luther University Halle-Wittenberg

Мрія, до якої я йшов із першого курсу

Навчання за програмою Erasmus+ було моєю мрією ще з першого курсу. Я покращував англійську, працював над навчанням і поступово готував документи. Хотілося побачити іншу академічну систему, отримати нові професійні знання, пожити самостійно за кордоном і познайомитися зі студентами з різних країн.

Особливим стимулом стала можливість представляти НУБіП у межах нового партнерства з університетом у Галле. Це давало не лише відчуття новизни, а й відповідальність: хотілося гідно представити свій університет та створити позитивне підґрунтя для майбутньої участі інших студентів.

Після приїзду 3 квітня перші організаційні питання допомагали вирішувати працівники International Office та студентка-buddy Крісі Стоєва. Потрібно було розібратися з університетськими платформами, транспортним квитком, банківським рахунком, медичним страхуванням і побутом у гуртожитку. Приблизно за два тижні новий ритм став звичним.

Шість дисциплін і різні підходи до навчання

У Martin Luther University Halle-Wittenberg я навчався у School of Economics and Business факультету права, економіки та бізнесу, а також в Institute of Agricultural and Nutritional Sciences факультету природничих наук III. Усі заняття проходили англійською мовою.

Протягом семестру я вивчав шість дисциплін:

• Accounting & Taxation;
• Cost Accounting;
• International Economics;
• International Agricultural Development;
• Sustainability by Innovation;
• Sustainable Food Systems.

Найбільше мене зацікавили International Agricultural Development і Sustainable Food Systems. На цих курсах ми аналізували глобальну продовольчу безпеку, аграрну політику, роль малих фермерських господарств, земельні відносини, міжнародні ланцюги доданої вартості та вплив торгівлі й державної політики на сталість продовольчих систем.

У межах Sustainable Food Systems я готував презентацію “Trade Liberalization and the Rise of Ultra-Processed Food Imports in New Zealand”, досліджуючи зв’язок між лібералізацією торгівлі та поширенням ультраоброблених продуктів. Курс Sustainability by Innovation передбачав читання наукової літератури, дискусії, презентації та індивідуальну семінарську роботу; окремо ми обговорювали книгу Andrew McAfee “More from Less”.

Cost Accounting поєднував лекції з великою кількістю розрахункових туторіалів: від класифікації та розподілу витрат до flexible budgeting, break-even analysis і короткострокових управлінських рішень. На Accounting & Taxation ми працювали з особливостями корпоративного обліку й оподаткування в Німеччині, а International Economics допоміг систематизувати знання про міжнародну торгівлю, нерівність, тарифи та протекціонізм.

Академічне середовище, у якому важливо ставити запитання

Навчальні формати були різними: великі лекції, невеликі семінари, туторіали, групові завдання, презентації, аналіз кейсів, письмові роботи й тривалі дискусії. У деяких групах навчалося лише близько п’яти студентів, на більших лекціях — тридцять і більше. Особливо цінною була відкрита комунікація: викладачі приділяли час запитанням і пояснювали матеріал доти, доки студент справді його не розумів.

Я не став би протиставляти MLU та НУБіП за принципом «краще — гірше»: в обох університетах є сильні й відповідальні викладачі. Водночас у Галле я побачив інші розміри груп, інше оснащення аудиторій і більшу частку самостійного читання наукових статей, презентацій та дискусій. Цей досвід навчив мене критичніше працювати з джерелами, аргументувати власну позицію й упевненіше представляти результати роботи англійською мовою.

Від навчальної аудиторії — до міжнародної науки

Важливою частиною мобільності стало знайомство з науковим середовищем Галле та діяльністю Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO). Участь в академічних заходах і спілкування з дослідниками дали можливість побачити, як теми аграрної економіки, продовольчої безпеки та розвитку сільських територій досліджуються на міжнародному рівні.

Особливо запам’яталася зустріч із Dr. Oleksandr Perekhozhuk. Розмова з українським науковцем, який працює в міжнародному дослідницькому середовищі, стала можливістю обговорити академічний досвід, аграрну економіку та подальший професійний розвиток. Такі контакти роблять Erasmus+ не лише навчальним семестром, а й простором для усвідомленого вибору майбутньої траєкторії.

Практичний погляд на менеджмент

Окремим професійним враженням стало відвідування Porsche Leipzig. Для студента менеджменту це була нагода подивитися на відомий німецький бренд не лише як на автомобілі, а як на складну систему, у якій поєднуються технології, виробничі процеси, логістика, стандарти якості та організаційна культура.

Цей досвід доповнив університетські дисципліни практичним контекстом. Те, що в аудиторії розглядається через витрати, ефективність, планування та управлінські рішення, на підприємстві постає як взаємопов’язана робота людей, технологій і процесів.

Erasmus+ поза аудиторіями

Галле виявився зручним для студентського життя: компактним, зеленим і добре сполученим з іншими містами. Поруч із навчанням були знайомства з міжнародними студентами, прогулянки, поїздки та культурні події. Концерт The Weeknd у Франкфурті став одним із найбільш пам’ятних моментів, але такі враження не відволікали від головної мети — вони допомагали відчути повноцінне життя в іншій країні.

Перший тривалий досвід самостійного проживання за кордоном навчив планувати час, відповідати за побутові та адміністративні справи, не боятися нових ситуацій і швидше знаходити спільну мову з людьми різного походження. Саме ця щоденна самостійність стала не менш важливою частиною мобільності, ніж навчальні результати.

Досвід, який хочеться передати далі

Для мене Erasmus+ — це можливість перевірити себе в новому академічному та життєвому середовищі. За один семестр я поглибив знання з менеджменту, економіки й аграрного розвитку, покращив академічну англійську, навчився впевненіше працювати з науковими матеріалами та розширив коло професійних контактів.

Студентам, які розглядають академічну мобільність, я б порадив не чекати «ідеального моменту». Важливо завчасно працювати над мовою, уважно готувати документи, ставити запитання координаторам і бути відкритими до іншого способу навчання та життя. Спочатку невідомого багато, але саме з нього починається розвиток.

Щиро дякую Національному університету біоресурсів і природокористування України, факультету аграрного менеджменту, моїй координаторці Олені Анатоліївні Ковтун, International Office MLU та buddy Крісі Стоєвій за підтримку й допомогу в організації мобільності.