“Просто спробуй — можливо, це змінить твоє життя.” Історія Христини Плахотнюк, студентки освітньої програми "Адміністративний менеджмент", яка почалась із банера
Христина прийшла в агро не з полів, а з маркетингу — з головою, повною креативу й аналітики. Один випадковий банер — і «цікаво» миттєво змінюється на «йду». Сьогодні вона поєднує два навчання, проходить практику в міжнародній компанії та вже знає, що агро — це не про стереотипи, а про масштаб і можливості. Її історія — про сміливість сказати «так» і перевірити, куди це приведе.
Хто вона — студентка ОП "Адміністративний менеджмент" програми Агрокебети, яка без аграрного досвіду прийшла в Bayer? Почнемо знайомство з короткого бліцу, а вже потім поговоримо про навчання, кар'єру та шлях в агро.
-
Практика чи одразу робота?
Практика
-
Поле чи офіс?
Офіс
-
Працювати самостійно чи в команді?
Команда
-
Місто чи село?
Місто
-
Книга чи YouTube?
Книга
— Твоя історія почалася далеко не з агро. Розкажи трохи про себе та про те, що сформувало тебе як особистість.
— Мені 21 рік, я народилася й живу в Києві. На бакалавраті навчалася на спеціальності «Маркетинг» у Києво-Могилянській академії. Обрала її саме через поєднання творчості й аналітики — і, мабуть, ці два слова найкраще описують мене. Я не уявляю свого життя без креативу, водночас дуже люблю розрахунки, дослідження та аналіз. А ще постійно прагну дізнаватися щось нове й пробувати себе в нових сферах.
— І при цьому ти ще й паралельно вчишся на іншій програмі. Як це взагалі не зламало систему?
— Насправді це легше, ніж здається. Напевно, тому що спеціальності дуже різні — «Адміністративний менеджмент» і «Зв'язки з громадськістю». Усе нове й цікаве, а я загалом дуже люблю навчатися. Найбільше ж подобається знаходити моменти, коли знання з одного напряму доповнюють і підсилюють інший.
— Маркетинг, PR… і раптом агро. Що привело тебе в агро?
— Як не дивно, усе почалось з випадковостей. Я побачила банер «Агрокебети» на 10 корпусі — і зачепилась за саме слово, тому і почала шукати більше інформації в просторах інтернету. Спершу зачепив факт, що програма відкриває можливості практики в топових компаніях, а далі — усвідомлення: агро буде завжди, і вкладатись у це — логічно.
— Але ж не було аграрного бекграунду. Не страшно було заходити в «чужу» для тебе сферу?
— Ні, навіть без сумнівів. Було лише внутрішнє «хочу», щоб не втрачати шанси цікавих можливостей програми. Хоча десь і був страх не впоратись із двома навчаннями.
— Чи був колись у твоєму житті досвід, який непомітно наблизив до цієї сфери?
— Дідусь і дядько працюють в агро сфері, у дитинстві я часто бувала в селі. Коли виростаєш серед сього — рано чи пізно інтерес з’являється сам собою.
— Давай порівняємо твої очікування й реальність. До вступу агро для тебе — це…
— Селяни в полі, техніка, агрохолдинги.

— А зараз?
— Інновації, мільярди доларів і величезна кількість складної роботи.
— Момент, на який ти реагувала з емоціями чи “ого, серйозно?” ?
— Наскільки складно і довго реєструвати ЗЗР. Це був сюрприз для мене.
— І який стереотип розсипався першим?
— Що агро — проста і не дуже технологічна сфера. Це зовсім не так.

— Добре, тепер про практику в Bayer. Кажуть, ти цілеспрямовано хотіла саме туди. Чому?
— Це велика міжнародна компанія з можливостями. Хоча раніше я більше знала її як фармацевтичну.
— І що було в перший день: паніка чи ейфорія?
— Щастя. Я не очікувала, що мені настільки сподобається така робота. І ще дуже пощастило з командою.
— Чим ти зараз живеш у роботі?
— Реєстрація насіння в Україні та на Близькому Сході, трохи ЗЗР. Заповнення заяв, робота з системами, документи. Задач багато і вони різні — це найкраще.

— Що було найскладнішим на старті?
— Перебороти страх помилки. Бо працюєш із важливими документами і ще не знаєш усіх нюансів.
— А що виявилось легшим, ніж очікувала?
— Внутрішні системи. Я думала, там буде лабіринт, а все досить логічно.
— У тебе є ментор в Bayer. Як це позначається на твоєму професійному шляху?
— Мій наставник — Олександр Лавров, керівник департаменту. Він дуже сильно допомагає в адаптації. Це звісно ж розмови про сферу, компанію, роботу нашого відділу. Але найважливіше - це знайомство з усіма і особливо з людьми, робота яких мене цікавить. Це дуже цінно. Також Олександр допомагає в організації моєї роботи у відділах, де я хочу спробувати себе.
— Найкраща порада, яку ти вже отримала?
— Завжди казати «так».

— Чи вже отримала пропозицію роботи або плануєш залишитися в Bayer після практики?
— Пропозиції ще не було, але я зрозуміла, що це максимально «моя» компанія.
— А якщо ширше: яка твоя робота мрії в агро?
— Щось у маркетингу, але ще не впевнена чи щось більш стратегічне чи просто ведення окремих кампаній.
— Що з навчання справді стало корисним на практиці?
— Агрономія дуже допомагає в повсякденній роботі. Також навички бізнес-управління на комунікацій в команді.

— Який курс або викладач найбільше запам'ятався?
— У нас усі викладачі як на підбір. Дуже приємні люди, професіонали своєї справи, тому обирати досить важко. Але так, щоб заохотити інших до вступу, то напевно «Смарт-технології в агроменеджменті» Вадима Остапенка. Це максимально корисний і інноваційний курс. Для мене напевно всі технології були незнайомим, а завдання в Qgis дуже цікавими. Також викладач завжди готовий допомогти і пояснити щось додатково.

— Уявімо: тебе зараз дивиться людина і думає «я не з агро». Що ти їй скажеш?
— Просто спробуй. Можливо, це буде найкраще рішення в житті.

— Чому агро — це перспективно?
— Люди завжди хотітимуть їсти. А значить, агро нікуди не зникне.
— Закінчи фразу: «Агрокебети» для мене — це…
— Забезпечене майбутнє.