Тут народжуються продукти оздоровчого призначення і наука поєднується з життям: майбутні нутриціологи відвідали Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України
Наприкінці червня 2026 року у межах виробничої і навчальної практик бакалаври спеціальності І9 «Громадське здоров’я» (ОП «Нутриціологія здорового харчування») та магістри ОП «Нутриціологія» відвідали Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України (далі – ІПР НААН). До них приєднались студенти спеціальності D7 «Торгівля» (ОП «Торгівля, підприємництво та логістика»).
Екскурсію організували керівники практики професор Геннадій Ткач, доцент Альона Альтанова та доцент Артем Антоненко. Ознайомила з напрямами діяльності Інституту та провела його лабораторіями кандидат наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник Оксана Потемська.
Інститут бере участь у численних міжнародних та національних виставках, де пропонує дегустацію зразків такої харчової продукції, як сіль та цукри, збагачені біологічно-активними речовинами; фітококтейлі з пребіотиками; ферментовані напої з використанням пряно-ароматичної та лікарської сировини; молочна продукція, що виготовлена на заквасках ІПР НААН; заквашувальні культури тощо. Такі заходи демонструють високий рівень наукових досліджень Інституту продовольчих ресурсів НААН України у сфері створення інноваційних продуктів харчування.
Приємно, що ряд науковців-практиків ІПР НААН є викладачами факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю, що свідчить про високий рівень кадрового забезпечення освітнього процесу та тісну взаємодію між науковою установою і НУБіП. Нашими колегами є директор Інституту професор Любомир Хомічак, завідувачка відділу біотехнології професор Світлана Даниленко, завідувачка відділухлібопекарного та борошномельно-круп’яного виробництва, професор Оксана Науменко.
Дослідження та розробки Інституту спрямовані на розв’язання проблем у м’ясній, молочній, хлібопекарській, цукровій та спиртовій галузях харчової промисловості. Тематика виконуваних науково-дослідних робіт є досить широкою і відкриває можливості для здобувачів різних освітніх рівнів долучитись до неї під час виконання бакалаврських та магістерських кваліфікаційних робіт та в процесі виконання дисертаційних досліджень.
Основними напрямами діяльності Інституту є розроблення й удосконалення технологій і обладнання для виробництва харчових продуктів, зокрема для дитячого харчування; розроблення й удосконалення технологій дієтичних добавок і бактеріальних препаратів для виробництва харчових продуктів; дослідження хімічного складу і технологічних властивостей сировини; вдосконалення існуючих і розроблення нових методів досліджень сировини та харчових продуктів; контроль якості продукції харчової промисловості; координація наукових досліджень з питань продовольства; економіка переробної галузі та продовольчих ресурсів (ринки, економічна ефективність виробництва, державна підтримка, ціноутворення, інфраструктура, моніторинг). З огляду на останнє, студентам спеціальності D7 «Торгівля» (ОП «Торгівля, підприємництво та логістика»), які долучились до екскурсії, також було про що послухати.
Майбутніх нутриціологів у контексті їхньої професійної діяльності зацікавили такі розробки різних відділів Інституту, як технології цукру, збагаченого натуральними добавками з рослинної сировини (м’ятою, ягодами малини, чорноплідної горобини, калини, обліпихи та коренем імбиру з метою підвищення харчової, біологічної, смакової цінності та лікувально-профілактичної дії); природні підсолоджувачі на основі цукру, збагачені біологічно активними речовинами; виробництво виробів хлібопекарного виробництва з функціональними властивостями, зокрема дієтичного та оздоровчого призначення з використанням фізіологічно-функціональних інгредієнтів (харчових волокон, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, антиоксидантів, про- та пребіотиків); розробка асортименту хліба для регіонів екологічного неблагополуччя, а також виробів спеціального призначення для дітей, вагітних жінок, населення різних вікових груп та інтенсивності праці; технології безглютенових видів хліба і борошняних кондитерських видів з метою створення асортименту продуктів спеціального дієтичного призначення тощо.
Примітно, що рецептура безглютенового хліба, як інноваційної розробки Інституту, має покращену харчову цінність завдяки вмісту борошна круп’яних культур (борошно кукурудзяне, гречане, нутове, квасолеве, пшоняне, псиліум). Також розроблена технологія виробництва продуктів кисломолочних низьколактозних для дітей та дорослих, які страждають на лактазну недостатність та інтолерантних до лактози.
Особливо зацікавила робота відділу біотехнології, основними напрямами діяльності якого є розробка технології вітчизняних заквашувальних культур різного мікробного складу: традиційних продуктів – сметани, сиру кисломолочного, кефіру, ряжанки, простокваші, кисловершкового масла, спредів; продуктів спеціального призначення – продуктів з підвищеною біологічною активністю; твердих сичужних сирів; сирокопчених та сиров’ялених виробів із свинини, яловичини та м’яса птиці. Працівники відділу проводять селекційно-пошукову роботу з виділення з природних джерел штамів-пробіотиків та дослідження їх біологічних властивостей; проводить клінічні випробування для підтвердження ефективності біологічного впливу; вивчають харчові потреби і закономірності розвитку мікроорганізмів у різних поживних середовищах та багато іншого.
Людський організм є домівкою для більш ніж трьох трильйонів мікроорганізмів. Сукупність цих мікроорганізмів, відома як мікробіом, становить складну й динамічну екосистему, що впливає на травлення, обмін речовин, імунну відповідь та інші ключові функції організму. Тому завжди буде актуальним запит до нутриціологів щодо способів підтримки та відновлювлення мікробіому з метою попередження чи вирішення проблем зі здоров’ям та подовження активного функціонального довголіття.
Як відомо, вперше термін «пробіотик» ужив і дав йому визначення Р. Паркер ще в 1974 році: «Пробіотик – це організми і речовини, які підтримують кишковий мікробіологічний баланс». Саме слово «пробіотик» походить від грец. proіbios, що означає «для життя».
Бактеріальні закваски – пробіотичний продукт нового покоління, що містить комплекс високоактивних мікроорганізмів, які позитивно впливають на засвоєння білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та інших корисних речовин; стимулюють імунну систему, покращують роботу шлунково-кишкового тракту; сприяють зниженню рівня холестерину; виявляють детоксикаційну дію; стимулює формування нормального мікробіому у дітей та дорослих.
Колекція культур відділу біотехнології налічує близько 450 штамів молочнокислих, пропіоновокислих, біфідобактерій, стафілококів, кокурій, дріжджів та кефірних грибків. Особливістю культур є те, що всі вони є природними і не піддавалися ніяким генним модифікаціям.
Примітно, що у структурі ІПР НААН є Державне дослідне підприємство з виробництва широкого асортименту бактеріальних заквасок «Іпровіт» і концентратів; заквасочних культур прямого внесення; поживних середовищ для мікробіологічних досліджень; промислового обладнання; хлібобулочних виробів.
Основними торговельними марками ІПР НААН на сьогоднішній день є «Іпровіт», «Іпровіт-Віталакт», «Дивосил», «Бабусині рецепти», «Геролакт», «ТІММ», «Біфідолакт», «Древньокиївська». Підприємство виготовляє заквашувальні культури для виробництва сметани, сиру кисломолочного, кефіру, йогурту, ряжанки, сиру, біопродуктів з біфідобактеріями.
У функціонал Інституту входить розроблення національних стандартів та інших нормативних документів щодо харчових продуктів і спеціалізованого технологічного обладнання харчової індустрії; гармонізація міжнародних стандартів. Випускається збірник наукових праць «Продовольчі ресурси».
Діяльність інституту багатогранна. І може здатись, що вона в професійному контексті є цікавою лише для представників харчової промисловості – виробників і освітян саме цієї галузі. Підтвердженням тому є навчання виробничого персоналу з контролю технологічних процесів; популяризація наукових знань для харчових виробництв (семінари, тренінги); численні спільні заходи Інституту з Національним університетом харчових технологій (НУХТ), факультетом харчових наук, нутриціології та управління якістю НУБіП України – саме в контексті підготовки фахівців спеціальності G 13 «Харчові технології». Проте це тільки на перший погляд. Для майбутніх нутриціологів ця установа з її науковими розробками представляє також значний інтерес і певною мірою закриває потребу в обґрунтуванні рекомендацій і рішень, пов’язаних зі здоров’ям. Тому прокладений маршрут практики не міг обійти цю установу як пункт збагачення міждисциплінарними знаннями та компетентностями.
Адже йдеться про інновації для здорового харчування, міждисциплінарну дослідницьку діяльність, поширення результатів досліджень, удосконалення харчової політики, зміну систем харчування на основі даних, розроблення технологій та рецептур функціональних харчових продуктів, зокрема з використанням інгредієнтів, що відповідають специфіці харчових і нутрієнтних потреб різних груп населення.
Ознайомлення з роботою Інституту сприяє обміну досвідом між науковою установою та НУБіП України. Для здобувачів це цінна можливість долучитися до інновацій у галузі харчових технологій та отримати практичні навички для власних наукових досліджень.