ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ ДОЦЕНТА Л.В. ВОЙТЕНКО

21 листопада 2025 року на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) для студентів четвертого курсу спеціальності «Екологія» доцент кафедри аналітичної і біонеорганічно хіміїі та якості води Войтенко Л.В. провела відкриту лекцію на тему: «Біогеохімічне зонування. Ендемічні хвороби» («Biogeochemical Zoning. Endemic Diseases»).

Лекція відбулася в рамках вивчення дисципліни «Біогеохімія», частина якої викладається англійською мовою, що сприяє не лише поглибленню професійних знань, але й розвитку мовних компетенцій майбутніх екологів.

Ключові моменти лекції:

1. Організаційний рівень та зацікавленість студентів

Незважаючи на тимчасові технічні складнощі з електропостачанням, лекція була проведена чітко та організовано. Студенти продемонстрували високий рівень зацікавленості, активно брали участь у дискусіях, задавали питання та ділилися власними спостереженнями щодо впливу геохімічного середовища на здоров’я людей і тварин.

2. Інтерактивний підхід – робота з картами

Як методологічний прийом було запропоновано інтерактивні карти біогеохімічних провінцій України та світу. За допомогою маркерів студенти візуально позначали регіони з надлишком або нестачею мікроелементів (йоду, селену, фтору, міді тощо), що сприяло кращому розумінню зв’язку між геохімією територій та поширенням ендемічних захворювань.

Актуальність цього розділу лекції зумовлено тим, що не існує окремої загальнодоступної та деталізованої карти, яка б уніфіковано відображала всі біогеохімічні провінції України - території, що різняться за вмістом хімічних елементів у ґрунтах, воді та гірських породах, з якими пов'язані певні біологічні реакції місцевої флори та фауни, а також захворювання у людей та тварин (ендемічні захворювання). Відомо, що в Україні існують як природні, так і антропогенні (спричинені діяльністю людини) біогеохімічні провінції. Наприклад, у Закарпатті виявлено біогеохімічні провінції, пов'язані з дефіцитом йоду та фтору, що спричиняє ендемічний зоб та карієс відповідно. На території лісостепової природно-кліматичної зони ідентифіковано провінції з нестачею молібдену в ґрунтах. В Полтавській та Чернігівській областях у деяких районах вміст фтору у питній воді перевищує нормативні 1,5 мг/л і досягає 4,5 мг/л або більше. Це пов'язано з геологічними особливостями регіонів, зокрема з наявністю фосфоритових порід, які збагачують фтором підземні води. Надмірне споживання фтору може призвести до флюорозу зубної емалі та кісток.

3. Інтеграція з лабораторним практикумом

Під час лекції було продемонстровано прямий зв’язок з лабораторними дослідженнями, які студенти виконують у межах практикуму:

• Визначення вмісту йоду в йодованій солі (йодометрія);

• Аналіз вмісту фтору в питній воді, мінеральній воді «Боржомі» та чайних напоях (потенціометрія з використанням фтор-селективного електроду).

Це дозволило наочно показати, як теоретичні знання застосовуються в практичних умовах для оцінки якості харчових продуктів та води.

Лекція не лише допомогла студентам краще засвоїти складні міждисциплінарні зв’язки між геологією, хімією, біологією та екологією, але й стала прикладом успішного поєднання теоретичного навчання з практичними дослідженнями. Подібні заняття сприяють формуванню у студентів системного мислення та готовності до вирішення реальних екологічних проблем. Матеріали лекції та презентація доступні для використання у навчальному процесі на платформі Elern.