VІІ Міжнародний науково-практичний семінар «Інновації в методиці викладання іноземних мов: цифровізація, персоналізація, інтерактивність»

12 червня 2026 року кафедра англійської філології гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України провела VІІ Міжнародний науково-практичний семінар «Інновації в методиці викладання іноземних мов: цифровізація, персоналізація, інтерактивність». Захід об’єднав науковців, викладачів, дослідників, освітніх експертів і практиків з України, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, США та Китайської Народної Республіки.

Із вітальними словами до учасників звернулися декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України Інна Савицька та завідувач кафедри англійської філології Людмила Клименко, які наголосили на важливості міжнародної академічної співпраці, розвитку інноваційних підходів до викладання іноземних мов та інтеграції цифрових технологій у сучасний освітній процес. Метою семінару стало поширення кращих практик іншомовної професійної підготовки студентів закладів вищої освіти, розвиток міжкультурної комунікації, обмін досвідом між університетами-партнерами та обговорення сучасних тенденцій цифровізації мовної освіти. Особливу увагу було приділено персоналізованому навчанню, гейміфікації, інтерактивним методикам та інклюзивним практикам.

Програму семінару відкрила Ольга Ярусевич, магістр англійської та німецької філології, засновниця онлайн-школи англійської мови «Improve», з доповіддю «From Passive to Active: Transforming Learners into Participants», у якій було висвітлено сучасні підходи до активізації навчальної діяльності студентів.

Ольга поділилася власним практичним досвідом залучення студентів до активної комунікації англійською мовою через використання інтерактивних та гейміфікованих методик навчання. У центрі уваги доповіді були сучасні підходи, які допомагають подолати мовний бар’єр, розвинути впевненість студентів і перетворити їх із пасивних слухачів на активних учасників освітнього процесу.

Під час презентації було продемонстровано низку комунікативних вправ та ігор, спрямованих на розвиток усного мовлення, критичного мислення та навичок взаємодії. Зокрема, учасники ознайомилися з методикою «Don’t Name It Until the Game Is Over», що стимулює студентів описувати предмети, явища чи ситуації без використання їхніх назв, активізуючи словниковий запас і навички спонтанного мовлення. Також було представлено вправи на розвиток прагматичної компетентності та культури спілкування, зокрема завдання з аналізу прихованих значень висловлювань та трансформації токсичних фраз у конструктивні й доброзичливі повідомлення.

Ольга наголосила, що використання елементів гри, рольових ситуацій, дискусійних завдань та проблемно-орієнтованого навчання сприяє створенню безпечного мовного середовища, у якому студенти не бояться помилятися, активно висловлюють власні думки та природно використовують англійську мову для реального спілкування.

Представлені практики викликали жваве обговорення серед учасників семінару та продемонстрували ефективність сучасних інтерактивних методик у формуванні комунікативної компетентності здобувачів освіти.

Продовжуючи тему інноваційних підходів до викладання іноземних мов в умовах цифрової трансформації освіти, Людмила Кругленко, завідувач кафедри перекладознавства, кандидат педагогічних наук, доцент Приазовського державного технічного університету та постдокторантка Бамберзького університету (Німеччина), представила доповідь «From Virtual Mobility to Transformative Learning: Digital and Intercultural Dimensions of Foreign Language Education».

У своєму виступі Людмила зосередила увагу на переосмисленні ролі цифрового середовища, яке сьогодні є не просто технічним інструментом чи платформою для передачі інформації, а повноцінним міжкультурним простором. Людмила Кругленко представила практичний кейс-стаді масштабного міжнародного онлайн-обміну «PROJECT DIALOGUE: Developing Intercultural Awareness through Global Online Exchange». Ця ініціатива тривала протягом березня–травня 2026 року та об'єднала студентів усіх рівнів (бакалаврів, магістрів та аспірантів) із двох країн — України та США. Проєкт консолідував зусилля п'яти потужних партнерських університетів:

1. Ivy Tech Community College (Центральна Індіана, США – координатор проф. Джеральд Макі),

2. Приазовський державний технічний університет (Дніпро, Україна – координаторка др. Людмила Кругленко),

3. Київський авіаційний інститут (Київ, Україна – координаторка проф. Ліана Буданова),

4. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (Україна – координатор др. Євген Плотніков),

5. Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Україна – координаторка проф. Оксана Ковтун).

Особливий інтерес аудиторії викликав теоретико-методологічний блок доповіді, присвячений міжкультурному виміру цифрового навчання. Людмила виділила три фундаментальні компоненти сучасного освітнього процесу:

1. Соціокультурна компетентність: Здатність інтерпретувати культурні практики, зчитувати контекст та діяти адекватно в умовах культурних розбіжностей, що потребує цілеспрямованого навчання. Студенти, які працюють на спільних цифрових платформах, узгоджують не лише мовні відмінності, а й різні норми комунікації, ієрархії, специфіку залученості та ставлення до часу й виконання завдань.

2. Еколінгвістика: Розуміння того, як мова формує сприйняття навколишнього середовища та колективної відповідальності. Оскільки слова мають вагоме культурне підґрунтя, мова сталого розвитку ніколи не буває нейтральною.

3. Епістемічна освіта: Сприйняття вивчення іноземної мови як способу пізнання світу через іншу призму, що виходить за межі суто практичних навичок і веде до формування нових систем розуміння.

На завершення виступу Людмила Кругленко окреслила стратегічні імплікації для педагогічної практики, які є критично важливими для трансформації мовної освіти:

• Вихід за межі «підручникової» граматики: перехід до навчання на основі практичних завдань, проєктної діяльності та вирішення проблемних ситуацій у реальних комунікативних умовах.

• Інтеграція міжкультурної рефлексії як базового, наскрізного компонента навчальних програм, а не просто як додаткового елемента.

• Усвідомлене проектування цифрового середовища: створення та використання інструментів, які стимулюють активну колаборацію та взаємодію студентів, а не пасивне споживання контенту.

• Підготовка викладачів мови як міжкультурних менторів, здатних моделювати та підтримувати глибокі трансформаційні зміни у свідомості здобувачів освіти.

Презентований досвід та висновки доповіді ґрунтуються на активній синергії та реалізації провідних освітніх ініціатив, серед яких програми HEI-TRAIN Programme, UAUnited Project та безпосередньо проєкти формату DIALOGUE / COIL (Collaborative Online International Learning), що викликало жваве обговорення та високу оцінку серед учасників семінару.

Не менш яскравим та практико-орієнтованим став виступ Кирила Шляєва, практикуючого фахівця у сфері аналізу даних (Data Scientist, Велика Британія), на тему «English for Immigration: China, Canada, UK» («Англійська мова для імміграції: Китай, Канада, Велика Британія»). Доповідь була присвячена аналізу ролі англійської мови в процесах міжнародної мобільності, професійної реалізації та адаптації в різних куточках світу.

Спікер поділився унікальним міксом власного академічного та професійного бекграунду. Кирило Шляєв має солідну базу: 7 років навчання в Пекінському технологічному університеті, де здобув ступені бакалавра з комп'ютерних наук та технологій і магістра з інженерії систем управління. Протягом останніх 3.5 років він успішно працює у Великій Британії як Data Scientist, пройшовши шлях від розробника програмного забезпечення до провідного спеціаліста з даних. Такий різноплановий географічний досвід дозволив йому глибоко проаналізувати специфіку мовної та культурної інтеграції в трьох абсолютно різних середовищах, які він умовно розділив за рівнями складності:

1. Кейс Китаї: Легкість адаптації та мовна специфіка (Рівень: Easy)

Оцінюючи свій тривалий китайський досвід, спікер зазначив, що з психологічної точки зору первинна адаптація була досить легкою завдяки менталітету місцевого населення:

• Привітність суспільства: Місцеві жителі та студентська спільнота виявляють надзвичайну дружелюбність, відкритість до іноземців та готовність завжди прийти на допомогу.

• Повсюдний мовний бар'єр у побуті: Водночас Кирило наголосив, що вивчення китайської мови є життєвою необхідністю. У супермаркетах, маленьких магазинах та сфері послуг комунікація відбувається виключно китайською, а вивіски та цінники практично не дублюються англійською. Знання локальної мови тут є головним ключем до комфортного щоденного життя.

2. Кейс Канади: «Плавильний котел» та гнучкість (Рівень: Medium)

Аналізуючи канадський контекст, доповідач охарактеризував країну як простір високої етнічної різноманітності, що вимагає швидкої реакції:

• Багатокультурність: Канада діє як класичний «плавильний котел», де різні культури інтегруються в єдине суспільство.

• Гібридна культура: Мовний та соціокультурний простір поєднує американські та британські риси («American – British Frankenstein»).

• Регіональна автономія: Провінції функціонують як окремі маленькі країни зі своїми правилами та ринком праці, тому критично важливим є попередній глибокий аналіз регіону.

• Соціальна активність: Тут діє правило «Грай або програєш» – потрібно миттєво включатися в правила місцевої гри для досягнення успіху.

3. Кейс Великої Британії: Глибока трансформація та мовні коди (Рівень: Hard)

Перехід до британського суспільства вимагає від іммігранта найбільш серйозної та докорінної перебудови:

• Глибока інтеграція: Поверхневих знань мови тут замало, соціум вимагає від вас «стати британцем» на рівні мислення.

• Мовний бар'єр нового типу: Кирило підкреслив, що британська англійська кардинально відрізняється від поширеної американської своїми ідіомами, вимовами та прихованими сенсами.

• Культурні ритуали: Базовими інструментами побудови соціальних зв'язків є традиційний чай, «small talks» та обговорення погоди.

• Пріоритети: Важливе місце посідає баланс між роботою та особистим життям, а сам шлях до громадянства є тривалим і суворо регламентованим.

Презентована доповідь викликала жваву дискусію та підтвердила головний висновок семінару: інновації в сучасній освіті та науці мають бути людиноцентричними. Будь-яке цифрове середовище чи інструмент мобільності досягає своєї мети лише тоді, коли веде до формування глибоких міжкультурних зв'язків, взаєморозуміння та трансформаційного розвитку особистості.

Особливу увагу аудиторії прикував виступ Амест Тамразян, наукової координаторки підрозділу «Культура під загрозою» Лабораторії цифрових гуманітарних наук Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL Digital Humanities Laboratory, Швейцарія). Доповідачка презентувала інноваційну екосистему ArmEpiC (The ArmEpiC Ecosystem) та окреслила широкі можливості її використання для міждисциплінарної підготовки студентів у вищій школі.

Проєкт, запущений у 2022 році, є не просто базою даних, а унікальним двомовним науковим корпусом (вірменська та англійська мови), що слугує навчальною екосистемою та ініціативою зі збереження масштабної культурної спадщини (понад 50 000 вірменських написів).

Амест детально зупинилася на етапі побудови цифрової інфраструктури, де студенти комп'ютерних наук EPFL без попереднього знання вірменської епіграфіки залучаються до розробки сучасних технологій NLP (обробки природної мови) – конвеєрів OCR, NER та моделей машинного перекладу (spaCy, HyeBERT, mBERT, XLM-RoBERTa). Завдяки автоматизованому алгоритму ArmEpiC AutoEpiDoc ручна 1.5-годинна робота з кодуванням тексту тепер виконується за лічені секунди.

Амест виділила три наріжні камені проєкту, які корелюють із проблематикою семінару:

1. Цифровізація: Створення FAIR-сумісних двомовних даних, де кожне рішення щодо кодування є водночас і перекладацьким рішенням.

2. Персоналізація: Формування у майбутніх дата-сайентистів навичок перекладу культурно-чутливих концептів відповідно до їхнього профілю, а також шліфування академічної англійської мови (рівень B2/C1) через практичну роботу.

3. Інтерактивність: Колаборативне навчання, де студенти працюють у тісній синергії з координаторами, технічними експертами та професійними епіграфістами в єдиному інтерпретаційному процесі.

Презентований досвід EPFL наочно продемонстрував учасникам семінару модель ефективного двостороннього навчання, коли студенти-технологи здобувають глибокі соціокультурні знання, а гуманітарії вчаться застосовувати сучасні інструменти штучного інтелекту для лінгвістичних досліджень.

Питання інклюзивної, доступної та адаптивної освіти в часи глобальних викликів були висвітлені у доповіді Єлизавети Ткаченко, спеціаліста з кар’єрного консультування та викладача школи «Світло» (SVITLO SCHOOL). Єлизавета поділилася практичним досвідом організації дистанційного навчання для українських школярів віком 10–18 років, які через війну опинилися у різних країнах світу, та розповіла про формування глобального світогляду нового покоління.

Як зазначила Єлизавета, місією цієї британської благодійної спільноти є створення безпечного та надихаючого простору, де українська молодь може безкоштовно вивчати англійську мову, всебічно розвиватися, розкривати свій потенціал та впевнено будувати власне майбутнє. Програма діє як додаткова освіта у другій половині дня, прагнучи «запалити світло всередині кожного учня».

Єлизавета Ткаченко детально зупинилася на унікальних можливостях, які школа відкриває для своїх вихованців на міжнародному рівні:

• Міжнародна освіта та дипломи: Надання стипендій на навчання у провідних сертифікованих онлайн-школах із можливістю отримання дипломів міжнародного зразка (зокрема, Kings InterHigh, Harrow School, Highgrove Education, The Bina School, Pearson Online Academy у форматах part-time або full-time).

• Глобальні проєкти: Активна участь учнів у міжнародних програмах та конференціях, таких як Global Social Leaders (GSL), Ukraine Global Scholars (UGS) та спільних ініціативах з University College London (UCL).

• Академічна мобільність: Організація освітніх поїздок та навчання у літніх таборах Великої Британії та США із покриттям витрат для найактивніших студентів.

• Профільні курси: Залучення дітей до додаткових навчальних програм на платформах Verbivore, EdPlace, CoLab, Spark International High School.

• Зустрічі з лідерами думок: Регулярне проведення засідань у рамках рубрики «Remarkable Speakers», де гостями підлітків стають видатні особистості, науковці та журналісти (серед яких John Sweeney, Mariana Shafro, Heather Rhodes, Thomas Taylor, Steve Joordens та інші).

• 

Виступ наочно продемонстрував, як завдяки цифровій трансформації та волонтерським зусиллям вдається долати географічні бар'єри, забезпечуючи українським дітям доступ до світових освітніх стандартів та виховуючи глобальних громадян, інтегрованих у міжнародний контекст.

Справжньою окрасою семінару став виступ Наталії Велікової, професорки Техаського технологічного університету. У своїй доповіді «Uncorking Communication: Digital and Intercultural Approaches to Teaching Wine Business» («Відкорковуючи комунікацію: цифрові та міжкультурні підходи до викладання винного бізнесу») вона продемонструвала унікальний досвід поєднання професійно орієнтованого навчання із сучасними технологіями та міжкультурним контекстом.

Наталія, яка сама родом із виноробного регіону Бессарабії (м. Ізмаїл, Україна), презентувала інтегровану структуру своїх навчальних курсів та наукових досліджень (Teaching & Research). Наталія виокремила ключові напрямки роботи зі студентами різних рівнів:

• Бакалаврат: Маркетинг та туризм у винній індустрії, знайомство зі світовим ринком вина та фундаментальні основи винного бізнесу.

• Аспірантура: Методологія дизайну досліджень та аналіз сучасної літератури в індустрії гостинності, туризму та рітейлу.

• Дослідницький фокус: Поведінка споживачів, дизайн винних етикеток, формування іміджу дестинацій, висхідні винні ринки та солідарність у винному маркетингу.

Особливий інтерес аудиторії викликали практичні кейси інтерактивного навчання. Керуючись девізом «Ніщо так не мотивує, як таємниця» (Nothing Motivates Like a Mystery), Наталія використовує метод «сліпого» тестування та інтерактивних загадок (наприклад, оцінювання зразків у пронумерованих мішечках), що стимулює критичне мислення та залученість студентів.

Окрему увагу було приділено цифровій трансформації оцінювання навичок гостинності. Наталія Велікова продемонструвала використання інноваційної ШІ-платформи Yoodli для аналізу мовлення та комунікативних навичок майбутніх фахівців. Система автоматично фіксує сильні сторони та зони для розвитку (наприклад, частоту повторів, слова-паразити типу «so», «right», «actually», темп мовлення та зоровий контакт), надаючи студентам персоналізовану аналітику для відточування професійної комунікації в іншомовному та міжкультурному середовищі.

Логічним та практико-орієнтованим продовженням семінару стала презентація-тренінг Марини Шевченко, кандидатки філософських наук, доцентки Донбаського державного педагогічного університету. Вона представила актуальну тему «Integrating English into STEM Education: Practical Lesson Models for Mathematics, Physics, Chemistry and Biology Teachers»(«Інтеграція англійської мови в STEM-освіту: практичні моделі уроків для вчителів математики, фізики, хімії та біології»), розроблену за підтримки Регіонального офісу з питань викладання англійської мови (RELO) Посольства США в Україні.

Марина детально розкрила сутність методики CLIL (Content and Language Integrated Learning) та довела її надзвичайну актуальність для сучасної України:

• Що це означає для практики: Поєднання вивчення природничих дисциплін з англійською мовою дозволяє студентам та учням одночасно засвоювати фахові знання та відточувати практичні мовні навички. Такий підхід розвиває критичне мислення, дослідницькі компетентності, навички командної роботи та робить навчання інтерактивним і максимально наближеним до реального життя.

• Стратегічне значення для України: Впровадження інтегрованого навчання STEM + CLIL є потужним інструментом підтримки якісної та стійкої освіти в умовах сучасних викликів. Воно готує молодь до майбутньої відбудови країни, впровадження інновацій та європейської інтеграції, посилюючи роль вчителя як провідника глобальних освітніх змін.

Марина Шевченко поділилася готовими кейсами міждисциплінарної взаємодії, продемонструвавши, як за допомогою англійської мови можна розширити межі викладання точних та природничих наук, формуючи покоління, здатне мислити, досліджувати та співпрацювати на міжнародному рівні.

Завершальним акордом семінару стала доповідь Фу Сін’їнь, викладачки Інституту графічного дизайну (Пекін, Китай) на тему «A Comparison of Education in China and the USA» («Порівняння освіти в Китаї та США»). Сін’їнь представила глибокий крос-культурний аналіз двох фундаментальних освітніх моделей, спираючись на три ключові аспекти:

• Навчальне середовище та атмосфера: У Китаї традиційно домінує сувора дисципліна, де студенти зосереджені на конспектуванні, слуханні та глибокій повазі до викладача. Американська модель, навпаки, базується на невимушеній атмосфері, заохоченні до відкритих дискусій, висловлювання власних ідей та активної інтерактивності.

• Філософія та мета навчання: Китайська система орієнтована на результат, успішне складання іспитів та накопичення солідного багажу знань. Освітній підхід США робить акцент на самому процесі навчання, розвитку критичного мислення, креативності та практичному застосуванні здобутих навичок.

• Система оцінювання: Якщо в Китаї головним мірилом успіху є підсумкові екзаменаційні бали, то в США застосовується комплексна оцінка, що враховує поточну роботу на заняттях, командні проєкти, презентації та творчу активність протягом усього семестру.

  

На завершення виступу Фу Сін’їнь наголосила, що кожна з систем має свої сильні сторони: китайська модель виховує високу стійкість, працьовитість та сильну теоретичну базу, тоді як американська – стимулює інноваційність та індивідуальність. Сучасна цифрова трансформація освіти відкриває унікальні можливості для взаємозбагачення цих парадигм і створення збалансованого глобального освітнього простору.

Під час жвавих дискусій учасники обговорили перспективи використання цифрових інструментів, штучного інтелекту, інтерактивних технологій та персоналізованих підходів у викладанні іноземних мов. Семінар став ефективною платформою для обміну міжнародним досвідом, налагодження професійних контактів та розвитку нових напрямів науково-освітньої співпраці.

Кафедра англійської філології щиро дякує всім спікерам, учасникам та партнерам за активну участь, цікаві виступи та змістовні дискусії. Проведення семінару вкотре підтвердило важливість міжнародного академічного діалогу та спільного пошуку інноваційних рішень для розвитку сучасної мовної освіти. Особлива подяка членам організаційного комітету семінару: Індірі Ренській, Людмилі Шанаєвій-Цимбал, Наталії Зайцевій, Ользі Радзієвській, Ірині Чернелі, Оксані Сухомлин, Наталії Ямнич завдяки професійній роботі яких захід відбувся на високому міжнародному рівні.

Людмила ШАНАЄВА-ЦИМБАЛ,

доцент кафедри англійської філології