«SEВ-2022»: на секції 6 «Біотехнологія, екологія та захист рослин» окреслено майбутні плани до втілення
20 липня 2022 року за ініціативи Національного університету біоресурсів і природокористування України, Ради роботодавців та понад 225 представників бізнесу, закладів вищої освіти та наукових установ, відбувся Всеукраїнський форум «SEВ-2022».
Форум «SEВ-2022» – важливий крок для забезпечення перемоги й післявоєнного відновлення України. Один із сучасних викликів, що гостро потребує вирішення є подолання екологічних наслідків російської агресії в Україні, у тому числі для аграрного сектору. В найближчий час необхідно максимально спрямувати зусилля на відновлення постраждалих територій, зокрема, відновлення радіаційно та хімічно забруднених земель, порушених ґрунтів та ландшафтів. Форум «SEВ-2022» спрямований на пошук, обговорення, а також визначення ефективних механізмів взаємовигідної співпраці між НУБіП України та бізнес-середовищем, реалізації євроінтеграційних процесів, гармонізації освітнього і науково-інноваційного середовища.
Ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко відкрив форум щиро подякувавши учасникам за небайдужість та наголосив, що сьогоднішні дискусії мусять вивести усіх на більш серйозні проблеми та шляхи їх вирішення. Станіслав Ніколаєнко виступив з доповіддю «Роль українських університетів в умовах війни та подоланні її наслідків». Він підкреслив, що підтримує проєкт уряду плавного відновлення та розвитку України, але проаналізувавши його вважає, що інноваційній складовій та підтримки науки приділено недостатньо уваги. «Переконаний, що цей захід дасть старт діалогу бізнесу з освітніми закладами по всій Україні», – ділиться ректор.
Наступним спікером став проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Вадим Кондратюк. «Основний меседж, який ми розглядаємо є співпраця бізнесу з університетом, а точніше роль і взаємодія їх при підготовці висококваліфікованого фахівця, що володіє повним набором знань і вмінь, які дозволяють йому, з мінімальними затратами на старті своєї професійної діяльності, виконувати поставлені виробництвом завдання», – підкреслив Вадим Кондратюк. Його доповідь «Університети України: можливості для співпраці з бізнесом» була закцентована на тому, що наука і бізнес не повинні стояти осторонь та проявляти ініціативу щодо формування актуальних проєктів. НУБіП України вже включився в дану роботу і в межах наявних можливостей запропонував тематики, що спрямовані на вирішення екологічних проблем, оптимізацію транспортних потоків та управління природними ресурсами.
Форум пройшов у два етапи: пленарні доповіді і секційні. Загалом на пленарному засіданні було заслухано 12 доповідей. Серед них стейкхолдери факультету захисту рослин, біотехнологій та екології: Іванна Бондарчук керівник департаменту розвитку ринку ТОВ «Байєр», а також Катя Благодарова заступник директора з економічних питань ТОВ «ВТОРМАГ».
Іванна Бондарчук, яка є випускницею факультету, виступила з доповіддю «Бізнес компетенції майбутніх фахівців із захисту рослин» та зауважила, що бізнес компенетції дають опору і впевненість у кар’єрі, їх можна оцінювати, розвивати, вони мають безпосередній вплив на успіх. «Основою основ для майбутніх фахівців у сфері захисту рослин є технічні знання у форматі: проблема, причини виникнення, як ідентифікувати та як вирішити. Ці знання є фундаментом, на який можна нашаровувати необхідні бізнес компетенції, що допомагатимуть розвиватися у сфері захисту рослин. Саме на цьому етапі важлива співпраця науки, бізнесу та практики, аби майбутні фахівці мали можливість не лише теоретично вивчати, а й практично освоювати знання на полях, у виробництві», – пояснила Іванна Бондарчук.
Катя Благодарова виступила з доповіддю «Подолання наслідків війни як екологічної катастрофи». Вона підкреслила, що внаслідок агресії росії проти України природа зазнала жорстокої руйнації та знищення. Чорнобильська зона з перших днів повномасштабного вторгнення перебувала понад місяць в окупації, наслідки загоряння сховища з ядерним паливом, що розташоване на території АЕС, могли б бути страшними та руйнівними. Завдяки професійній і злагодженій роботі ЗСУ ситуація контрольована, проте ризики ядерної катастрофи високі. «На даному етапі складно дати об’єктивну оцінку впливу бойових дій на довкілля, але з впевненістю можу сказати, що для неї кожен день є неабияким випробовуванням. Нам та нашим дітям випала важка та визначна місія – подолання наслідків війни, що призвело до екологічної катастрофи, а також відновлення нашої країни. Вірю, що війна скоро закінчиться і ми з усім впораємося!», – наголосила Катя Благодарова.
Секція 6 «Біотехнологія, екологія та захист рослин» пройшла в 4-му навчальному корпусі, де модератором стала декан факультету Юлія Коломієць. На секційному засіданні були присутні науково-педагогічні працівники та стейкхолдери факультету, а саме: Іванна Бондарчук керівник департаменту розвитку ринку ТОВ «Байєр», Катя Благодарова заступник директора з економічних питань ТОВ «ВТОРМАГ», Ярослав Чабанюк генеральний директор та власник компанії «БІОНОРМА», Олена Дем`янюк заступник директора з наукової роботи Інституту агроекології і природокористування НААН, Олександр Субін начальник відділу мікробіологічних досліджень випробувальної лабораторії ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», Владислав Яненко помічник начальника екологічної лабораторії ТОВ «НВП «Екозахист», Євген Коренчук директор та агроном-ентомолог «Дендро протект», Петро Карпенко генеральний директор компанії «Агросвіт».
Декан факультету Юлія Коломієць відкрила секційне засідання та наголосила, що співпраця бізнесу, освіти і науки є вкрай необхідною, оскільки знання та навички набуті студентами під час теоретичного навчання необхідно підкріплювати професійними компетенціями, які здобуваються на виробничих практиках.
Ярослав Чабанюк генеральний директор і власник компанії «БІОНОРМА» підтримав пропозицію тісної співпраці між бізнесом та освітою. «За час існування компанії практично 30 студентів успішно пройшли практику на базі компанії «БІОНОРМА». Є випускники, які й сьогодні працюють та займають топові посади в компанії», – ділиться Ярослав Чабанюк. Як побажання він висунув пропозицію, що було б доцільно розпочинати знайомство майбутніх спеціалістів вже на ознайомчих практиках, які передбачені планом на першому курсі.
Дискусію продовжила Іванна Бондарчук керівник департаменту розвитку ринку ТОВ «Байєр». Вона підтримала усі слушні пропозиції щодо тісної співпраці, проте запропонувала і власні, а саме:
- Для спеціалістів 202 «Захист і карантин рослин» виробничу практику зробити більш гнучкою, з прив’язкою до технологічних операцій сільськогосподарських культур.
- Наукову співпрацю між бізнесом і наукою доцільно налагоджувати через електронну платформу, яка наразі є відсутньою в Україні. Платформа дала б можливості швидкої комунікації і обміну науковими розробками.
Також Іванна Бондарчук звернула увагу на загальній проблемі, такій як відсутність лабораторії, де можна визначити стійкість рослин до пестицидів. Вона підкреслила, що зараз ці дослідження проводять у Німеччині, тому науковцям факультету слід подумати над створенням даної лабораторії на базі факультету.
Олена Дем`янюк заступник директора з наукової роботи Інституту агроекології і природокористування НААН, підтримала усіх спікерів і наголосила, що між Інститутом та факультетом вже давно існує співпраця – студенти активно проходять виробничі практики. Деякі із них вступають на аспірантуру, захищають дисертації та продовжують працювати в лабораторіях Інституту, а деякі розпочинають викладацьку діяльність або власний бізнес-проєкт.
Активну участь у роботі секції взяв Петро Карпенко генеральний директор компанії «Агросвіт», який відмітив про співпрацю зі співробітниками факультету, а саме професором Миколою Долею. Так, науковий супровід ресурсоощадних технологій вирощування зернових культур сприяв збільшенню на 35-42 % урожаю зерна в Одеській області.
Євген Коренчук директор та агроном-ентомолог «Дендро протект» запропонував для підсилення фахової підготовки спеціалістів захисту рослин, ввести в освітньо-професійну програму курс лекцій «Захист декоративних і садово-паркових культур».
До жвавої дискусії долучились і співробітники факультету, а саме Алла Клепко, Олена Наумовська, Микола Доля, Ігор Гудков, Володимир Боголюбов. В цілому, на секції розглянули питання практичної підготовки майбутніх спеціалістів, оновлення баз практик, удосконалення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів.
Учасники секції зазначили, що доцільно буде:
1. Розвивати наукові дослідження та розширити міжнародну співпрацю, що направлені на охорону, раціональне використання природних ресурсів.
2. Розвивати методи отримання оздоровленого посадкового матеріалу с/г культур за використання біотехнологічних прийомів, у тому числі культури in vitro.
3. Створити наукову лабораторію з вивчення стійкості рослин до пестицидів.
4. Розвивати практичну базу навчання студентів та аспірантів, у тому числі з такими провідними науковими установами, як Інститут агроекології і природокористування НААН, а також з бізнесовими структурами.
5. Ширше залучати стейкхолдерів відповідної галузі до освітнього процесу.
Після завершення зустрічі співробітники факультету на чолі з деканом Юлією Коломієць провели екскурсію для запрошених стейкхолдерів та ознайомили їх з основними напрямками роботи ННЛ Біотехнології та клітинної інженерії, а також ННВЛ «Екологічного контролю довкілля».
Валерія Бондарь,
заступник декана з наукової та міжнародної діяльності
Наталія Батрак
