Наукові виміри міжнародної комунікації: сучасні виклики та візії формування іміджу держави

14 травня 2026 року з ініціативи кафедри філософії та міжнародної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародна і крос-культурна комунікація у формуванні іміджу держави: стратегії розвитку». Співорганізаторами заходу стали: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ, Університет Редінга (Велика Британія), Поморський університет у Слупську (Польща), Університет Едіт Кован (Австралія).

Уже вдруге зібрав наш університет провідних науковців, громадських і політичних діячів, здобувачів вищої освіти з метою обговорити сучасні підходи, стратегії та інструменти міжнародної і крос-культурної комунікації у формуванні позитивного іміджу держави у глобалізованому світі. Попри чергову спробу ворога дестабілізувати ситуацію в столиці масованим нічним обстрілом, активність і єдність присутніх на конференції підкреслила важливу роль міжнародного діалогу у формуванні стійкого та непереможного образу держави. Цьогоріч до конференції долучилися понад 200 учасників із різних регіонів нашої країни та шести зарубіжних країн (Великої Британії, Австралії, Польщі, Люксембургу, Північної Македонії, Китайської Народної Республіки). Активний інтерес представників академічної спільноти до проблематики конференції забезпечив її міжнародний статус і визначив робочі мови: українську, англійську, польську. Модерували захід доктор філологічних наук, професор, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Василь ШИНКАРУК, кандидат філософських наук, декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Світлана ХРИСТЮК.

На початку конференції учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх українців, які загинули під час війни. Самовідданість і стійкість у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, героїзм і сила духу українського народу змінили уявлення про країну у світі. Сприйняття української держави у глобальному контексті, роль міжнародної та крос-культурної комунікації у зміцненні її авторитету стали ключовими чинниками, які визначили основні напрями роботи конференції.

Учасників конференції привітав Президент Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор Станіслав НІКОЛАЄНКО, який відзначив актуальність тематики наукового заходу, наголосив на стратегічному значенні міжнародної комунікації у формуванні іміджу України в умовах війни, підкреслив роль університету у підготовці нової генерації фахівців, здатних не лише професійно діяти, а й гідно представляти державу на міжнародній арені та побажав усім успішної роботи й миру.

Із вітальним словом звернувся до учасників конференції Державний секретар Кабінету Міністрів України (2020-2025 рр.) Олександр ЯРЕМА. Як випускник нашого університету, Олександр Йосипович почав виступ зі спогадів про роки свого становлення, наголосивши, що НУБіП є потужною базою для старту в майбутнє та осередком якісної освіти. Промовець акцентував на трансформації сучасної політики, підкресливши, що вимір міжнародної комунікації перестав бути прерогативою лише урядових структур – сьогодні це простір активної взаємодії громадянського суспільства, освітніх інституцій та університетів. Відзначивши стратегічність заходу в умовах європейської інтеграції та викликів, що стоять перед країною, він побажав учасникам нових звершень та висловив сподівання, що результати конференції отримають практичне втілення у державних документах та міжнародних угодах.

Директор Департаменту державного протоколу МЗС України, кандидатка політичних наук Олена ЯЛОВА, вітаючи присутніх, зазначила, що в сучасному міжнародному середовищі імідж країни є важливим елементом її політичного, економічного та культурного позиціонування, який впливає на рівень довіри, готовність партнерів до співпраці, інвестиційну привабливість та здатність держави ефективно відстоювати власні інтереси на світовій арені. Ділячись багаторічним досвідом роботи з іноземними делегаціями на вищому рівні, пані директор зауважила, що сьогодні Україна для всього світу є беззаперечним символом свободи та незламної боротьби. Олена ЯЛОВА закликала наукову спільноту активно долучатися до зміцнення авторитету нашої держави та побажала учасникам конференції миру, перемоги й успіхів у справі розбудови міжнародного іміджу України.

Вітання учасникам конференції адресував Надзвичайний і Повноважний Посол України в Малайзії Геннадій НАДОЛЕНКО, наголосивши на стратегічній важливості міжнародної та крос-культурної комунікації як ключових елементів сучасної зовнішньої політики. У своєму зверненні пан посол підкреслив визначну роль гуманітарних складників дипломатії та підготовки майбутніх фахівців, яку здійснює зокрема й наш університет, і висловив упевненість, що конференція стане платформою для обміну ідеями, науковими підходами і практичним досвідом та надихне молодь на подальше професійне зростання у сфері міжнародної комунікації.

До вітань долучилася представниця університету-співорганізатора – заступниця директора з наукової роботи Інституту безпеки та соціології Поморського університету в Слупську (Республіка Польща), доктор філософії із соціальних наук Ізабела ШКУРЛАТ. Від імені польських партнерів пані ШКУРЛАТ привітала учасників конференції та наголосила, що міжнародна й крос-культурна комунікація є критично важливими елементами сучасної державної стратегії, які безпосередньо впливають на позиціонування країни у світі. Вона зауважила, що сьогодні сфера комунікацій стикається з глобальними викликами: дезінформацією, маніпуляціями та пропагандою, що робить тематику заходу надзвичайно актуальною. Колега подякувала організаторам, відзначивши тривалу та перспективну співпрацю між нашими університетами. Особливо зворушливим моментом став фінал промови: пані Ізабела завершила свій виступ українським вітанням «Слава Україні!», що викликало щиру відповідь аудиторії.

Завершила вітальну частину проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України, професор Оксана ТОНХА, яка зазначила, що сьогодні весь світ захоплюється боротьбою українського народу за свободу. Проте вкрай важливо відкривати міжнародній спільноті й інші грані нашої держави: її культурну спадщину, науковий потенціал та динамічний розвиток, адже потрібно, щоб у світі Україну знали не лише як країну, що бореться, а й як країну, що розвивається. Пані проректор наголосила, що формування позитивного іміджу України є справою всіх громадян і, побажавши учасникам плідних дискусій, закликала науковців до активної праці.

Пленарне засідання розпочав доктор філологічних наук, професор Василь ШИНКАРУК із програмною доповіддю на тему: «Крос-культурна комунікація як інструмент формування позитивного іміджу України у світі». Доповідач спрезентував результати комплексного аналізу крос-культурної комунікації як ключового механізму трансляції національних цінностей та стратегічних наративів, представив системне бачення сучасного комунікаційного інструментарію в політичному, культурно-історичному, психологічному та технологічному вимірах. Виступ професора Василя ШИНКАРУКА, поєднавши ґрунтовність наукової розвідки та візуальну динаміку презентації, задав потужний інтелектуальний ритм роботі конференції. Викладені тези стали засадничими для заходу, надавши імпульс науковому пошуку та визначивши ключові вектори подальшої дискусії.

Науковий діалог продовжив директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, кандидат філологічних наук Ігор ОСТАШ, який подякував від імені академії за вибір актуальної теми конференції та її організацію на високому рівні. Ігор Іванович представив науковій спільноті доповідь «Арабомовні переклади української літератури як інструмент культурної дипломатії на Близькому Сході», яка ґрунтується на його багаторічній дипломатичній практиці. Доповідач наголосив, що в сучасних міжнародних відносинах культурна дипломатія є фундаментальним складником зовнішньої політики. Ділячись досвідом популяризації українського слова в арабському світі, Ігор Іванович підкреслив, що переклади класичних і сучасних творів мають не лише культурне, а й політичне значення – вони є дієвим інструментом репрезентації національної ідентичності та розширення гуманітарної присутності України в культурному просторі Близького Сходу.

Символічним жестом і цінним внеском у розвиток подальшої співпраці став подарунок завідувача кафедри історії міжнародних відносин та гуманітарних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Бориса ГУМЕНЮКА, який спрезентував університетові авторські видання «Із щоденника посла України» та «Слово – зброя дипломата». Досвід практичної дипломатії, викладений у цих працях, знайшов своє продовження у доповіді «Структурування контенту наукової діяльності НАТО». Доповідач проаналізував систему пріоритетів та ключові напрями досліджень, які координує Альянс, приділивши особливу увагу ролі наукових програм НАТО як платформи для зміцнення партнерства, що дозволяє посилювати спільний інтелектуальний потенціал у відповідь на сучасні безпекові виклики.

На ролі освітньо-наукової дипломатії як напряму культурної та публічної дипломатії у розвитку міжнародних відносин України зосередила увагу в доповіді доктор педагогічних наук, професор, декан факультету гуманітарних технологій Черкаського державного технологічного університету Наталія МАХИНЯ. Дослідниця детально проаналізувала функції науково-освітнього обміну у формуванні позитивного іміджу держави, розкрила потенціал університетів як осередків міжнародної інтелектуальної взаємодії. Особливий акцент у доповіді було зроблено на важливості академічної мобільності та спільних наукових проєктів. Ці теоретичні положення знайшли своє безпосереднє продовження у площині практичної реалізації: обговорення тез доповіді заклало фундамент для активної співпраці між факультетом гуманітарних технологій ЧДТУ та гуманітарно-педагогічним факультетом НУБіП України.

Тему публічної дипломатії продовжила доктор економічних наук, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса Валерія ЛИМАР, яка у своїй доповіді розкрила роль і значення комунікативних стилів політичних лідерів як дієвого інструменту «м’якої сили» у міжнародних відносинах. Дослідниця обґрунтувала статус комунікативного стилю як стратегічного ресурсу, що безпосередньо впливає на формування репутаційного капіталу держави, представила авторську класифікацію комунікативних стилів, навела приклади політичних діячів сучасності та минулого. Пані професор наголосила, що в умовах криз і невизначеності комунікативний стиль лідера та вибір риторичної стратегії є важливими чинниками чіткого позиціонування національних інтересів і побудови міжнародної довіри.

Заступниця директора з наукової роботи Інституту безпеки та соціології Поморського університету в Слупську (Республіка Польща), доктор філософії із соціальних наук Ізабела ШКУРЛАТ представила ґрунтовну доповідь «Дезінформація та дезінформаційні кампанії в медіа». Розширюючи тези вітального слова, дослідниця докладно проаналізувала механізми функціонування сучасних інформаційних загроз та їх вплив на суспільну безпеку, підкреслила, що російська агресія змінила парадигму міжнародної безпеки, продемонструвавши, як дезінформація використовується для розмиття реальності та маніпулювання суспільствами. Пані ШКУРЛАТ акцентувала на необхідності спільної протидії пропаганді задля захисту правдивого інформаційного простору в політичній та соціальній сферах. На завершення виступу вона ще раз наголосила на надзвичайній актуальності тематики конференції, зазначивши, що обговорення методів боротьби з дезінформацією є стратегічно важливим для формування образу держав.

Навколо категорій емпатії, компетентності та толерантності як чинників подолання бар’єрів у крос-культурній взаємодії побудувала свою доповідь доктор культурології, професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Світлана САДОВЕНКО. Дослідниця зосередила увагу на аналізі психокультурних механізмів, що дозволяють нівелювати конфліктні ситуації в міжнародному спілкуванні, довівши, що розвиток міжкультурної чутливості є обов’язковою умовою для побудови конструктивного діалогу, адже саме ціннісні орієнтири та взаємоповага формують фундамент, який забезпечує ефективність комунікації в полікультурному середовищі.

Контекст освітніх дискусій розширила Тетяна ПОСНОВА-РУБЕРІ, доктор філософії в галузі соціальної психології, координатор бібліотеки Університету Едіт Кован (Перт, Австралія), яка в доповіді «Переосмислення освітньої комунікації: асинхронне навчання в умовах криз та змін» сфокусувала увагу на актуальних проблемах трансформації освіти в умовах нестабільності. Аналізуючи український досвід, доповідачка зауважила, що в умовах війни асинхронне навчання перетворюється із формату на базову модель освітньої комунікації, забезпечуючи не лише доступ до освіти, а й безперервність освітнього процесу в кризових ситуаціях, коли стабільність неможлива. Тези колеги з Австралії дозволили поглибити дискусію про трансформацію комунікаційних моделей у нових суспільних реаліях.

Після перерви наукову естафету перейняли здобувачі вищої освіти першого і другого освітніх рівнів. Модерувала роботу майбутніх науковців кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Світлана ХРИСТЮК. Студенти спрезентували результати власних досліджень англійською мовою: Уляна ГАРКАВЕНКО («Ukraine’s Digital Diplomacy in the Russia-Ukraine War: Transforming Diplomatic Practice in the 21st Century»).

Віолетта ЧЕРГІНЕЦЬ («English as a Global Lingua Franca in Intercultural Communication»), Діана МАЙСТРЕНКО («The Role of Social Media in Shaping a Country’s Image Abroad»).

Вадим ГОРОВИЙ («Economic and Legal Aspects of Ukraine’s Cooperation with ASEAN»).

Анастасія ЙОСИПЕНКО («UK–Ukraine Communication: Diplomatic and Cultural Dimensions»), Олександра ПОПОВИЧ («Communication Barriers in International Social Work: Linguistic and Cultural Dimensions»).

Віталіна КУХАР («Voluntary Ukrainization: a Rapid Sociolinguistic Shift»), Анна САВИЦЬКА («Propaganda as a Tool of Influence in the Modern Information Environment»), Карина БАРАНОВСЬКА («Features of Intercultural Communication in the Era of Globalization»), Дарина РЕВЕНКО («The Interpreter’s Role as a Mediator in International Negotiations: Addressing Challenges, Ethical Dilemmas and Resolution Strategies»), Валерія БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ («The Role of Nonverbal Communication in International Negotiations: Challenges for Interpreters»), Олександра КРИЛОВА («The United States–Ukraine Relations in the Context of Globalized International Communication»), Павло ГОНЧАРЕНКО («The role of the Media in Shaping a Country's International Image»).

Належний рівень перших розвідок, їх аргументована презентація, дослідницький такт, вільне володіння іноземною мовою впевнено заявили про молоду зміну, яка незабаром представлятиме вітчизняну науку на міжнародному рівні.

Дякуємо учасникам і гостям конференції за активне обговорення проблем міжнародної та крос-культурної комунікації. Конференція стала майданчиком для відкритого обміну думками та ідеями, що об’єднали учасників навколо спільної мети – бачення майбутнього мирної та сильної України і дала потужний імпульс нових наукових ідей щодо формування позитивного іміджу держави та їх реалізації у практичній площині. Представлені доповіді охопили різні наукові виміри міжнародної комунікації, допомогли сфокусувати нові візії формування іміджу держави.

Усвідомлюючи ціну можливості продовжувати наукову діяльність на п’ятому році повномасштабної війни, ми щиро дякуємо Збройним Силам України, які героїчно відстоюють Незалежність, Свободу і Мир – споконвічні цінності українського народу, закарбовані в образі вільної та незламної України!