Генотипування бджолиних маток у дисертаційному дослідженні

Попри завершення пасічницького сезону та підготовку бджолиних сімей до зимового періоду, наукова робота на кафедрі бджільництва триває.

Наразі аспірант кафедри Андріюк Віталій Володимирович продовжує дисертаційне дослідження на тему «Продуктивність бджолиних сімей за використання маток різних генотипів в умовах Лісостепу України». Черговим етапом дослідження стало генотипування дочірніх бджолиних маток методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та гель-електрофорезу.

Проведена робота є частиною ширшого наукового напряму, який системно розвивається на кафедрі бджільництва – молекулярно-генетичного дослідження популяції медоносної бджоли в Україні. Генотипування в межах дисертаційного дослідження дає змогу не лише вирішувати завдання конкретного експерименту, а й накопичувати дані про генетичну структуру вітчизняної популяції Apis mellifera.

Експеримент передбачає порівняння продуктивності дочірніх бджолиних сімей трьох родоначальних маток, отриманих із різних матковивідних господарств.

Молекулярно-генетичний аналіз проводиться у кілька послідовних етапів:

• виділення геномної ДНК із біологічного матеріалу дочірніх маток за протоколом на основі колонок для зв’язування ДНК;

• ампліфікація методом ПЛР міжгенного спейсера мітохондріального локусу COI-COII, який використовується як молекулярний маркер для визначення еволюційної гаплогрупи медоносної бджоли Apis mellifera. Реакцію проведено на термоциклері Applied Biosystems ProFlex за програмою: денатурація 95 °C (2 хв), 35 циклів (95 °C – 30 с, 56 °C – 30 с, 72 °C – 1 хв), фінальна елонгація 72 °C (10 хв);

• гель-електрофорез продуктів ампліфікації з подальшою візуалізацією для підтвердження якості та специфічності отриманих фрагментів ДНК.

Дослідження виконували із використанням сучасного лабораторного обладнання, зокрема термоциклера Applied Biosystems ProFlex.

Результати електрофоретичного аналізу підтвердили успішну та специфічну ампліфікацію цільового локусу для всієї серії дослідних зразків.

За отриманими результатами дочірні особини всіх трьох родоначальних ліній віднесено до еволюційної гаплогрупи C. Це узгоджується з даними про поширення представників відповідних материнських ліній медоносної бджоли на території України.

Отриманий результат має важливе значення для подальшого виконання дисертаційної роботи. Він дає можливість охарактеризувати дослідний матеріал за материнською лінією та створює необхідну основу для коректного порівняння продуктивності бджолиних сімей залежно від генотипу матки.

Водночас кожен генотипований зразок розширює масив даних про поширення мітохондріальних гаплогруп серед медоносних бджіл Лісостепової зони України. Таким чином, результати дослідження мають не лише експериментальне, а й популяційне значення, оскільки можуть бути використані для подальшого моніторингу генетичного стану та збереження генофонду української популяції медоносної бджоли.

На кафедрі бджільництва планують продовжувати генотипування бджолиних маток у межах довгострокових досліджень генетичної структури української популяції Apis mellifera. Отримані результати стануть частиною системної роботи кафедри, спрямованої на розвиток сучасних молекулярно-генетичних підходів у бджільництві та збереження генетичного різноманіття вітчизняних бджіл.