Нові горизонти No-till: спільна нарада науковців НААН та НУБіП України

У сучасному сільськогосподарському виробництві технологія No-till є дієвим інструментом для подолання найгостріших викликів, пов'язаних із глобальними змінами клімату та трансформацією ринкових відносин. Саме питання освоєння цих інновацій постало на порядку денному спільної наради провідних науковців НААН України та НУБіП України.

Під час заходу учасники ознайомилися з досвідом впровадження ресурсоощадної технології на базі господарства «В. Обухівське» в Полтавській області. Практика підтвердила, що перехід на No-till технології забезпечує гарантоване зменшення витрат пально-мастильних матеріалів, ефективний контроль комплексу шкідливих організмів у посівах пшениці озимої, соняшнику, кукурудзи та сої, а також стабільно високу врожайність культур.

Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Валерій АДАМЧУК відзначив, що 16-річне застосування технології No-till для вирощування польових культур є високоефективною інновацією без компромісів із отриманням стабільно високих урожаїв незалежно від умов сезону. За його словами, це досягається завдяки біологічно спрямованому використанню та покращенню потенціалу ґрунтів, якісній мінералізації рослинних решток, вологозабезпеченню угідь і конвертації макро- та мікроелементів живлення у максимальний врожай.

Економічну та кліматичну доцільність підтвердив і академік НААН України Михайло РОМАЩЕНКО, який зауважив, що No-till сприяє щорічному збільшенню прибутковості угідь за рахунок покращення водного балансу ґрунту, а також підвищення стійкості рослин до посухи та температурних стресів.

На особливу увагу під час обговорення заслуговували й біохімічні процеси. Директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» Святослав БАЛЮК звернув увагу на оптимізовані норми азотного живлення сільськогосподарських культур. Він підкреслив, що за No-till технології, на фоні особливостей вивільнення й засвоєння комплексу поживних речовин та гумусонакопичення, забезпечується ефективний ріст і розвиток рослин, зокрема повноцінне формування качанів у кукурудзи та репродуктивних органів інших польових, а також інтенсивний ріст і розвиток пожнивних культур.

Окремий блок дискусії було присвячено моделюванню механізмів стресостійкості сортів і гібридів, що є критично важливим для забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств у сучасних умовах. Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Микола ТКАЧЕНКО відмітив вагомі позитиви щодо стійкості культурних рослин до коливань погоди та високоефективний вплив No-till на розкриття генетичного потенціалу сучасних сортів і гібридів польових культур.

У межах польової сівозміни науковці оцінили вплив технології No-till на комплекс агрономічних показників, стан ґрунтів і фітосанітарну ситуацію в посівах. Результати багаторічних досліджень стану ґрунтів господарства озвучив Михайло ПАТАШНІК. Він відзначив суттєве покращення їхніх фізичних властивостей — насамперед структурного стану та щільності складання без формування «плужної підошви», що значно покращує водний, повітряний та поживний режими.

Питання агрономічного моніторингу детально розкрили профільні фахівці. Так, завідувач кафедри землеробства та гербології ім. О.М. Можейка Державного біотехнологічного університету Микола ШЕВЧЕНКО зауважив, що системна експертиза стану польової сівозміни господарства за No-till технології на основі комплексної оцінки дозволяє виключити вплив критичних факторів, підвищити врожайність та покращити якісні показники ґрунтів.

У свою чергу, завідувач кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, професор Микола ДОЛЯ звернув увагу на сезонні та багаторічні зміни у формуванні нових трофічних зв'язків членистоногих. Він підкреслив, що за технології No-till вмикаються високоефективні, біологічно спрямовані механізми саморегуляції організмів агроценозів, які дозволяють контролювати чисельність і шкідливість фітофагів, збудників хвороб та бур’янів без додаткового пестицидного навантаження.

На зустрічі було представлено аналітичну довідку щодо стратегічних заходів впровадження біологічно орієнтованих ґрунтозахисних вологозберігаючих систем землеробства в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Науковці обґрунтували перспективи переорієнтації вітчизняного агровиробництва на ресурсозбереження з урахуванням поточних економічних реалій.

Важливим досягненням наради стало формування організаційно-методичного механізму побудови цифрових моделей прогнозу стану і розвитку агроценозів за ефективного впровадження No-till. Це заклало основу для нових спільних програм досліджень у галузі ресурсозберігаючого рослинництва. Зокрема, створення спеціалізованої системи цифрової взаємодії технологічних процесів дозволить мінімізувати загальні витрати господарств усіх форм власності. У підсумку учасники обґрунтували пріоритетні напрями плідної співпраці у розвитку технології No-till на принципах цифровізації, екологізації та збереження біорізноманіття. Запропоновано алгоритми інтеграції наукових розробок у реальний сектор задля підвищення ефективності виробництва високоякісної рослинної продукції.

Поєднання науки і виробництва дає можливість впровадження досягнутих результатів в освітній процес. Особливо корисним такий досвід є для здобувачів освітніх ступенів «Магістр» та «Доктор філософії» ОП «Захист та карантин рослин».