Учасники Booster4Resilience представили п’ять проєктів для підвищення стійкості водних систем
Завершилася п’ятитижнева онлайн-програма Booster4Resilience. Працюючи у п’яти групах, учасники оцінювали ризики для водних ресурсів, розробляли сценарії зменшення забруднення та порівнювали фінансові рішення. На підсумковій зустрічі 29 жовтня команди представили 5 екопроєктів і 5 вебзастосунків.
Програма тривала з 29 вересня до 30 жовтня 2026 року. Її організував Національний університет біоресурсів і природокористування України спільно з Wageningen University & Research (WUR, Нідерланди) за фінансової підтримки EIT Water та Poul Due Jensen Foundation.
Курс був присвячений практичним підходам до підвищення стійкості водних систем в умовах екстремальних кліматичних явищ і загроз для інфраструктури. Чотири модулі поєднали оцінювання дефіциту води, цифрове моделювання, екологічне оподаткування та розроблення проєктів. Навчання охоплювало три лекції, два семінари, три практичні заняття та групові завдання. Для спільної роботи й підтримки зв’язку з організаторами команди користувалися Slack.

29 вересня програму відкрив Олександр ЛАБЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності. Він наголосив на потребі у фахівцях, які допомагатимуть водним системам і бізнесу реагувати на глобальні зміни та зовнішні загрози. Начальник відділу міжнародних зв’язків Максим КЛИМЕНКО представив програму, а менеджерка тренінгу Єлизавета ДІДУР ознайомила учасників зі структурою та розкладом навчання.

Перший модуль провела доц. Віта СТРОКАЛЬ, використовуючи приклади України та басейну Дніпра. Учасники розглядали фізичний і економічний дефіцит води, а також дефіцит, пов’язаний з її якістю. На семінарі та практичному занятті 30 вересня вони працювали з індикаторами водного стресу й моделлю DPSIR, яка допомагає пов’язати причини водних проблем із їхніми наслідками та можливими заходами реагування. 2 жовтня групи представили розрахунки для побутового водокористування, промисловості та зрошення.

Другий модуль відбувся 7-9 жовтня під керівництвом докторів Марини СТРОКАЛЬ та Іларії МІЧЕЛЛИ з WUR, розробників моделі MARINA. Учасники вивчали можливості моделі для оцінювання якості води та аналізу сценаріїв, працюючи в RStudio та Excel. Практична робота з MARINA-Plastics була зосереджена на зменшенні забруднення прибережних вод мікропластиком. Команди представили сценарії для Чорного моря та басейну Дніпра з урахуванням цілей Європейського зеленого курсу.

У третьому модулі доц. Максим КЛИМЕНКО представив механізми екологічного оподаткування, фінансування відновлення та фінансові показники. 14 жовтня він разом із Єлизаветою ДІДУР провів семінар і практичне заняття з інструментів фінансування та підтримки рішень для екологічних водних проєктів. 16 жовтня команди представили порівняння альтернативних рішень, зокрема штучних водно-болотних угідь із накопичувальними ємностями та без них, а також централізованого очищення води від нітратів і побутових фільтрів. Для оцінювання використовували CAPEX, OPEX, IRR, ROI, NPV та співвідношення вигод і витрат. Учасники також ознайомилися з інструментами для створення застосунків без програмування за допомогою ШІ.

У четвертому модулі учасники поєднали опановані методи в екопроєкти. На підсумкових презентаціях 29 жовтня кожна група продемонструвала застосунок, присвячений конкретній водній проблемі:
ODER DELTA. Застосунок для підтримки ухвалення рішень щодо якості води у прикордонному регіоні Польщі та Німеччини, зосереджений на забрудненні Одеру хлоридами й сульфатами. Він містить карту моніторингу, дані про динаміку забруднення, оцінювання ризиків і варіанти реагування з урахуванням фінансування та можливостей реалізації.

AqueSave_Kaniv. Інтерактивний застосунок для моніторингу та оцінювання безпеки води Канівського водосховища. Він поєднує інформацію про дефіцит і якість води, трофічний стан та цвітіння водоростей із природоорієнтованими рішеннями й залученням зацікавлених сторін. Серед його користувачів — жителі громад, фермери та фахівці з управління водними ресурсами.

DRIVE – Dnipro – Resilience, Information Vulnerability Evaluation. Цифрова платформа для оцінювання кліматичних ризиків та адаптивної стійкості водних ресурсів басейну Дніпра. Вона містить карту водних ризиків, кліматичні сценарії, інформацію про кількість і якість води, аналіз DPSIR, варіанти адаптації та фінансування.

NitrateWatch UA. Мобільний застосунок, присвячений забрудненню нітратами джерел децентралізованого водопостачання. Він містить карту з кольоровими позначеннями, індекс дефіциту води, рекомендації щодо використання води з колодязів, захисні заходи та аналіз вигід і витрат.

Kherson Water Atlas – Resilience Against External Threats. Освітній атлас водних проблем Херсонщини після руйнування Каховської дамби та порушення роботи мережі каналів. Він представляє вісім водних викликів, карту п’яти районів і шість напрямів дій, що пов’язують можливі заходи реагування з відповідними проблемами та зацікавленими сторонами.

У межах чотирьох модулів п’ять груп розрахували 15 індексів дефіциту води для побутового водокористування, промисловості та зрошення, розробили 6 моделей DPSIR і опрацювали 12 водних викликів. Серед них — забруднення підземних вод нітратами, надходження біогенних речовин у річки, міські підтоплення, водопостачання в умовах енергетичних обмежень та наслідки руйнування Каховської дамби.
Крім того, групи розробили дев’ять сценаріїв зменшення забруднення мікропластиком, оцінили 10 фінансових рішень щодо водних проблем і створили п’ять екопроєктів із п’ятьма мобільними або вебзастосунками.
У відгуках учасники відзначили інтерактивні семінари, роботу в малих групах і підтримку викладачів. Серед побажань до майбутніх курсів: більше часу на підготовку та більше практичних занять.


Команда Booster4Resilience дякує всім учасникам, викладачам і партнерам за внесок у проведення програми.