Сільське господарство в умовах змін клімату: на агробіологічному факультеті відбулася Міжнародна науково-практична конференція

Науковий захід об’єднав провідних вітчизняних та іноземних науковців, зокрема представників наукових установ Польщі, Азербайджану та Франції, а також молодих учених, аспірантів і студентів.

Учасники розпочали роботу з хвилини мовчання, вшанувавши памʼять загиблих через оголошений в Україні день жалоби.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор НУБіП України Вадим Ткачук. Очільник університету підкреслив надзвичайну стратегічну важливість обраної тематики для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах сучасних кліматичних викликів.

Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Оксана Тонха зауважила про високу актуальність заходу для розвитку аграрної науки та інновацій.

Також із напутніми словами та побажаннями успішних досліджень виступив декан агробіологічного факультету Володимир Завгородній, відзначивши необхідність консолідації зусиль науковців і практиків.

Модератором пленарного засідання виступила завідувачка кафедри рослинництва України Світлана Каленська, яка забезпечила високий організаційний рівень та динамічний темп ведення дискусій. У своїй доповіді вона окреслила ключові виклики та завдання, що стоять перед сучасним рослинництвом.

Наукову програму конференції продовжила серія змістовних виступів провідних учених, присвячених актуальним питанням аграрної науки та змінам клімату.

Директор Селекційно-генетичного інституту НААН Раїса Вожегова представила бачення кліматично орієнтованої трансформації галузі до 2030 року.

Особливий інтерес і жваве обговорення аудиторії викликала доповідь провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Світлани Бойченко. Вона вразила учасників високим професіоналізмом, презентувавши детальний аналіз тенденцій кліматичних змін, екстремальних явищ та вразливості екосистем України.

Змістовними доповідями роботу конференції збагатили представники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ).

Зокрема, завідувачка відділу гідрохімії УкрГМІ Наталія Осадча висвітлила питання адаптації структури посівів до умов дефіциту зрошувальної води на півдні України. У свою чергу, завідувач лабораторії супутникових досліджень УкрГМІ Олександр Кривошеїн продемонстрував можливості застосування алгоритмів машинного навчання для прогнозування врожайності сільськогосподарських культур.

Глибокими теоретичними здобутками та прикладною аналітикою поділилися й науковці кафедри рослинництва НУБіП України.

У своїй доповіді доцент Володимир Мокрієнко детально розкрив характер трансформації агрокліматичних ресурсів України, висвітливши вплив сучасних температурних і вологісних змін на продуктивність кукурудзи та окресливши шляхи оптимізації її вирощування.

Доцентка Олеся Скриник закцентувала увагу на критичній ролі інструментальних кліматичних даних, які слугують фундаментальною основою для проведення сучасних кліматологічних досліджень, якісного моделювання та оцінки неоднорідності часових рядів спостережень.

Важливою складовою заходу стало розширення міжнародного наукового партнерства та поглиблення співпраці.

Професор Університету Казимира Великого в Бидгощі (Польща) Павел Блонський (Paweł Błoński) представив ґрунтовне дослідження фінансової стійкості українського агробізнесу в умовах комбінованого впливу кліматичних та воєнних ризиків у період 2010–2025 років.

Зважаючи на високу актуальність представлених результатів, модераторка конференції, завідувачка кафедри рослинництва Світлана Каленська, висловила щиру вдячність польському колезі та запропонувала об'єднати зусилля задля подальшої спільної науково-дослідної роботи, спільних публікацій і розширення академічного співробітництва між університетами.

Також до конференції долучилися фахівці з Франції — керівник департаменту розвитку польових культур «Ражт Семенс» Шарль Тієрсоньє, та представники наукових кіл Азербайджану.

Практичний досвід оптимізації реакції ґрунтового розчину для цукрових буряків в умовах Західного Лісостепу висвітлив у своїй доповіді заступник директора ТОВ «Західний Буг» Дмитро Кисельов.

Приємне враження на присутніх справила активність та високий рівень підготовки молодих дослідників.

Яскраві результати власних наукових пошуків представили й аспіранти кафедри рослинництва.

Знову ж таки, велику зацікавленість аудиторії викликала доповідь аспіранта Вадима Шпітуна (науковий керівник — доцент Вікторія Пилипенко), присвячена дослідженню морфологічних ознак та зернової продуктивності гібрида жита озимого TAYO залежно від застосування регуляторів росту. Його робота вирізняється ґрунтовним експериментальним підходом та практичною спрямованістю щодо оптимізації елементів технології вирощування в умовах сучасних кліматичних викликів.

Вагомий науковий добуток презентував і аспірант В. Першута (науковий керівник — доцент Анатолій Юник), висвітливши особливості формування продуктивності кукурудзи в умовах Посушливого Лісостепу та запропонувавши дієві рішення щодо адаптації технологій вирощування до дефіциту вологи.

Надзвичайно схвальні відгуки викликала змістовна доповідь студентки 2-го курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Ольги Латиш (викладач – доцент Олеся Скриник). Дослідниця презентувала оцінку кліматичного потенціалу сонячної енергетики Одеської та Київської областей у зіставленні з європейським бенчмарком високої інсоляції на прикладі острова Крит. Присутні відзначили високу актуальність та практичну цінність її розробки в контексті розвитку відновлюваної енергетики, диверсифікації енергоресурсів та переходу агросектору України до «зеленої» економіки.

Окремою приємною подією став прояв високої мовної підготовки молоді: під час виступу польського вченого виникла потреба в експромт-перекладі. Один із аспірантів кафедри рослинництва - Віталій Правілов (науковий керівник — професор Світлана Каленська) без попередньої підготовки успішно впорався з цим викликом, забезпечивши якісний і точний синхронний переклад доповіді з англійської мови на українську.

Упродовж конференції у залі панувала винятково конструктивна, дружня та натхненна атмосфера. До заходу долучилася значна кількість учасників: очно у стінах університету та дистанційно — у режимі онлайн до засідань під’єдналися понад 100 науковців, викладачів і студентів.

Підбиваючи підсумки, завідувачка кафедри Світлана Каленська щиро подякувала всім доповідачам та слухачам за плідну працю, побажавши науковцям незупинно продовжувати дослідження, впроваджувати інновації та розширювати міжнародну співпрацю.

Організатори та учасники конференції висловлюють глибоку вдячність Збройним Силам України за захист, можливість жити, працювати та проводити наукові заходи під мирним українським небом.

Захід традиційно завершився спільним фотографуванням учасників.