Професор Савченко Микола Зіновійович
світлина із музею механіко-технологічного факультету
Професор Савченко Микола Зіновійович народився 15 січня 1923 року в селі Мошни, що на Черкащині. Українець. Із родини селян.
світлини із відкритих джерел, 2023 рік
Село Мошни розташоване на правому березі річки Дніпро за 30 км від міста Черкаси. Вперше Мошни згадуються в 1494 році. Одна з версій походження назви говорить, що вона походить від слова «мошна», що в перекладі з староруської означає гаманець, у ширшому розумінні — гроші, багатство. Отже, назву Мошни село могло отримати через те, що значну кількість його жителів складали заможні люди, яких прозивали «мошни», тобто багатії.
Професор Савченко Микола Зіновійович пройшов наступні етапи.
1931-1941 роки учень середньої школи. Пройшов Другу світову війну з липня 1941 року по вересень 1945 року. 1945-1947 роки в складі діючої армії на території Монголії та Китаю. Старший лейтенант, склад командний, рід військ реактивні міномети.
1947-1949 роки учень Черкаського технікуму механізації сільського господарства (технік-механік, диплом Т №22).
1949-1954 роки – студент Київського сільськогосподарського інституту (інженер-механік, диплом З№926058).
1954-1955 роки – викладач спеціальних дисциплін Охтирського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства Сумської області.
1955-1958 роки головний інженер Кириківської машинно-технологічної станції Сумської області.
1958-1961 роки аспірант кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
1961-1962 роки асистент кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
1962-1967 роки доцент кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
1967-1969 роки старший науковий співробітник кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
1969-1975 роки завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.
світлина з документів кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту
імені М. П. Момотенка
Склад кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії, 1973 рік.
зліво - направо: Гречкосій В. Д., Муковоз А. В., Залецький С. Г., Савченко М. З., Чугай А. Я.,
Діденко М. К.
1 листопада 1962 року – кандидат технічних наук (диплом МТН №006662, Вища атестаційна комісія СРСР). Захистив 15 травня 1962 року під керівництвом професора Кіртбая Юрія Костянтиновича дисертацію на тему «Розробка системи машин для комплексної механізації виробничих процесів колгоспів Поліської зони УРСР» на засіданні спеціалізованої вченої ради Ленінградського сільськогосподарської інституту (протокол №20 від 8 червня 1962 року).
2 жовтня 1963 року – отримав вчене звання доцента по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку (атестат доцента МДЦ №015768, Вища атестаційна комісія СРСР, протокол №41/п від 2.10.1963 року).
13 вересня 1972 року – доктор технічних наук (диплом МТН №005717, Вища атестаційна комісія СРСР). Захистив за наукового консультування професора Костецького Бориса Івановича дисертацію на тему «Теоретичні та експериментальні основи процесу припрацювання спряжених деталей двигунів внутрішнього згорання» на засіданні спеціалізованої вченої ради Української сільськогосподарської академії).
12 жовтня 1973 року – отримав вчене звання професора по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку (атестат доцента МТР №015768, Вища атестаційна комісія СРСР, протокол №59/п від 12.10.1973 року).
Професор Савченко М. З. ведучий лектор з навчальної дисципліни «Експлуатація машинно-тракторного парку» для студентів чотирьох факультетів: механізації сільського господарства; педагогічного; агрономічного; підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів сільського господарства. Науковий консультант із впровадження системи машин в учбовому господарстві «Митниця». Активний учасник з навчання механізаторів в Університеті знань Васильківського району Київської області, і проводив заняття в річній міжобласній школі керівних кадрів колгоспів і радгоспів. Під його керівництвом захищено трьох кандидатів технічних наук.
Автор 49 наукових і методичних праць, мав авторські свідоцтва на винахід.
Набільш вагома праця:
Савченко М. З. Експлуатація машинно-тракторного парку: навчальний посібник. Київ. УСГА. 1975. 161 с.
1944 рік – Орден Вітчизняної війни І ступеня.
1946 рік – Медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій вітчизняній війні. 1941-1945 роки".
1946 рік – Медаль «За перемогу над Японією. 1945 рік».
1956 рік – Грамота Президії Верховної Ради Української РСР.
1966 рік – Ювілейна медаль «ХХ років перемоги над Німеччиною. 1941-1945 роки».
29 липня 1977 року професор Савченко Микола Зіновійович помер, похавання здійснено на Лісовому цвинтарі міста Києва.
Це вся інформація, яку віднайшов дописувач серед документів кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка, музею механіко-технологічного факультету та бібліотек і архіву Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Всіх хто має інформацію про життєвий, педагогічний чи науковий шлях професора Савченка Миколи Зіновійовича і можуть її надати у текстовому чи фотографічному виді прошу направити на електронну адресу: [email protected].
Людина живе до поки її пам’ятають!
Іван Роговський
