Денис ТРОХИМЕЦЬ з Черкащини прагне вступити на спеціальність G3 «Електрична інженерія» та продовжити славну родинну династію енергетиків

Історія зв’язку ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України та родини Трохимців розпочалася дуже давно. Першим, хто вступив до вишу, став дідусь — Петро Сергійович ТРОХИМЕЦЬ, який навчався тут із 1971 по 1976 рік, а згодом все життя присвятив роботі в Черкаській мехколоні, побудував десятки енергооб’єктів. Наступним естафету перейняв його старший син — Вадим Петрович ТРОХИМЕЦЬ. Після навчання в інституті впродовж 1994–1999 років він 27 років свого життя віддав роботі в АТ «Черкасиобленерго», а нині обіймає посаду заступника голови правління Запорізького абразивного комбінату.

З 1999 по 2004 рік в університеті навчався Олександр Петрович ТРОХИМЕЦЬ, який згодом став першим в Україні енергетичним омбудсменом, фахівцем у сфері енергетичного права, а сьогодні захищає країну в лавах ЗСУ.

У 2017 році до НУБіП вступив Олег Вадимович ТРОХИМЕЦЬ. Деякий час він також працював у «Черкасиобленерго», а з грудня 2022 року теж проходить службу в ЗСУ.

Тепер до вступу готується наймолодший представник династії — Денис Вадимович ТРОХИМЕЦЬ. Саме з ним і відбудеться наша сьогоднішня розмова.

Продовжувати славетну сімейну традицію — це завжди велика відповідальність, яка потребує не лише поваги до минулого, а й залізного внутрішнього стержня. Наш сьогоднішній співрозмовник має цей «стрижень» у прямому сенсі. Знайомтесь: Денис ТРОХИМЕЦЬ — майстер спорту з веслування на байдарках і каное, який присвятив цьому спорту декілька років свого життя і отримав чимало медалей різного ґатунку.

Сьогодні Денис готується підкорити нову вершину — вступити до Національного університету біоресурсів і природокористування України на освітню програму «Інжиніринг електроенергетичних систем з відновлювальними джерелами енергії» спеціальності G3 «Електрична інженерія» та стати справжнім професіоналом своєї справи, як і кілька поколінь його родини.

Про спорт, сімейні традиції та амбітні плани на майбутнє — далі у нашому інтерв’ю.

— Денисе, твоя родина має неймовірну історію в НУБіП та енергетиці, яка веде свій початок ще від твого дідуся Петра Сергійовича. Чи був у тебе взагалі інший вибір, крім «Електричної інженерії», чи ти вже змалечку знав, що продовжиш батьківську та дідусеву справу?

— Звісно, ​​вибір у мене був, адже батьки ніколи не тиснули на мене і давали повну волю. Але коли ти змалку ростеш в атмосфері, де розмови про енергетику, трансформатори, лінії електропередач та масштабні проекти, це захоплює. Я бачив успіх свого дідуся Петра Сергійовича, батька, дядька та брата. Енергетика — це фундамент життєдіяльності країни. Тому вибір спеціальності G3 «Електрична інженерія» у ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України був моїм свідомим рішенням. Я хочу бути частиною цієї великої справи.

— Ти вже декілька років у великому спорті, маєш звання майстра спорту та безліч нагород. Веслування вимагає величезної дисципліни. Як ти плануєш поєднувати виснажливі тренування та серйозне навчання на інженерній спеціальності?

— Шість років у веслуванні навчили мене головного — тайм-менеджменту та жорсткої дисципліни. Коли в тебе щодня багатогодинні тренування на воді, то ти просто змушений цінувати кожну хвилину. Спорт навчив мене не розслаблятися. Я розумію, що інженерія — це складна точна наука, яка вимагатиме багато часу. Але я готовий правильно розставляти пріоритети. Упевнений, що зможу поєднувати графік тренувань та навчання без шкоди для обох сфер.

— Говорять, що спорт гартує характер. Які саме якості, здобуті під час веслування на байдарках і каное, допоможуть тобі в майбутньому стати професіоналом в енергетичній галузі?

— Веслування на байдарках і каное — це про витривалість, уміння тримати рівновагу у складних умовах та здатність працювати на максимум, навіть коли ти дуже втомився. В інженерній справі, особливо в енергетиці, ці якості є критично важливими. Тут теж потрібна залізна концентрація, стресостійкість та вміння швидко ухвалювати рішення. Спорт навчив мене не боятися труднощів, а йти напролом до результату.

— Ти чітко зазначив, що твоя головна мета — стати висококласним професіоналом. Що для тебе означає бути професійним енергетиком у сучасній Україні, яка попри військові загрози активно відновлює та модернізує свою енергосистему?

— Моє головне очікування — здобути глибокі знання та практичні навички. Я хочу вийти зі стін університету не просто з дипломом, а стати справжнім професіоналом, який чітко розуміє, як працюють сучасні технології. Зараз наша країна переживає надскладні часи, енергетична інфраструктура потребує повного відновлення та модернізації за найвищими світовими стандартами. Я прагну здобути таку кваліфікацію, щоб після навчання одразу включитися в роботу та бути максимально корисним для України.

— Дідусь, батько, дядько та брат — всі вони пройшли свої найкращі студентські роки у стінах нашого інституту. Яку найголовнішу пораду чи настанову вони дали тобі перед початком вступної кампанії?

— Головна порада від усієї моєї родини була одна: «Вчися не заради оцінок, а заради знань». Батько та дідусь завжди наголошували, що у нашій професії будь-яка помилка коштує дорого, тому треба бути максимально відповідальним з першого дня навчання. Ну і, звичайно, вони багато розповідали про особливу атмосферу в ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України, про сильний викладацький склад. Вони порадили мені взяти максимум від студентських років і впевнено йти до своєї мети.

Розмова з Денисом залишає стійке відчуття того, що майбутнє української енергетики — у надійних руках. У його очах видно ту саму «залізну» витримку та азарт, які допомагають підкорювати складні водні дистанції та здобувати золоті медалі. Немає сумнівів, що спортивний гарт, помножений на потужні знання від викладачів НУБіП України та міцну підтримку рідних, дозволять Денису ТРОХИМЦЮ впевнено «веслувати» до своєї мети і стати висококласним інженером.

Попереду — роки наполегливої ​​праці, нові виклики та відкриття. Бажаємо майбутньому першокурснику легкого старту, успішної вступної кампанії та нових перемог — як на спортивній арені, так і в опануванні омріяної професії!