Фінансова освіта в дії: участь першокурсників у заходах Національного банку України
Наприкінці зимових канікул 27 січня 2026 р. студенти-фінансисти економічного факультету 1 курсу 5 групи разом з наставником групи Оленою ЖАРІКОВОЮ долучилися до освітніх онлайн-заходів Національного банку України та відвідали спеціальний віртуальний тур для освітян, присвячений історії грошового обігу України. Захід став важливою складовою професійного та інтелектуального розвитку студентів, спрямованою на поглиблення знань з фінансової грамотності та економічної історії. Метою віртуального туру є підвищення кваліфікації педагогів і здобувачів освіти, а також надання методичної та інформаційної підтримки у підготовці навчальних матеріалів для освітніх програм, семінарів, лекцій і практичних занять. Отримані знання можуть бути ефективно використані в межах таких навчальних дисциплін, як фінансова грамотність, історія економічної думки, основи теорії грошей, історія грошового обігу, гроші та кредит, сучасні гроші, а також у вивченні особливостей дизайну, символіки та процесів створення грошових знаків.
Темою віртуальної екскурсії стала «Залізниця в історії грошей та медальєрному мистецтві», яка дозволила учасникам простежити взаємозв’язок між розвитком транспортної інфраструктури та еволюцією грошових систем, а також роль залізниці як символу індустріального прогресу у нумізматиці та медальєрному мистецтві. Особливу увагу було приділено художнім, історичним та економічним аспектам відображення залізничної тематики на монетах, банкнотах і пам’ятних медалях.
Захід відбувся 27 січня 2026 року о 16:00 і проводився доктором історичних наук, старшим зберігачем фондів Музею грошей Національного банку України Андрієм Бойком-Гагаріним, який представив ґрунтовний науковий матеріал у доступній та інтерактивній формі. Завдяки професійному викладу та візуальному супроводу віртуальний тур став змістовним і пізнавальним для учасників.
Особливе місце в доповіді було відведено темі залізниці в історії грошей як одному з ключових чинників економічної модернізації та трансформації фінансових систем. Розвиток залізничного транспорту розглядався не лише як інфраструктурний прорив, а і як потужний каталізатор грошового обігу, кредитних відносин та інвестиційних процесів, що безпосередньо впливали на формування фінансових інститутів кінця ХІХ - початку ХХ століття.
Значну увагу було приділено діяльності Сергія Юлійовича Вітте - одного з найвпливовіших державних діячів свого часу, ініціатора масштабного залізничного будівництва та архітектора фінансових реформ. Було розкрито його роль у розбудові залізничної мережі як основи індустріального розвитку, а також у запровадженні грошової реформи, що сприяла стабілізації національної валюти та інтеграції економіки у світовий фінансовий простір.
Доповідь продемонструвала, що залізниця за доби Вітте стала не лише символом технічного прогресу, а й важливим елементом фінансової політики, що знайшло своє відображення у грошових знаках, пам’ятних медалях і фінансовій символіці відповідної епохи. Такий міждисциплінарний підхід дозволив учасникам глибше усвідомити взаємозв’язок транспортної інфраструктури, грошового обігу та державної економічної стратегії.
Зародження залізниць в Австро-Угорщині відбувалося в умовах складної політичної структури імперії та значної регіональної нерівномірності економічного розвитку. Перші залізничні проєкти з’явилися на початку ХІХ століття як інструмент модернізації держави, зміцнення внутрішніх економічних зв’язків і підвищення конкурентоспроможності імперії в європейському просторі. Початковим етапом розвитку залізничного транспорту стали кінні колії, зокрема лінія Чеське-Будейовіце - Лінц, відкрита у 1832 році, яка використовувалася для перевезення солі та промислових товарів. Перехід до парової тяги ознаменував нову фазу індустріального зростання: у 1837 році була введена в експлуатацію перша парова залізниця Відень - Флорідсдорф, що стала символом технічного прогресу імперії.
Розбудова залізничної мережі активно підтримувалася державою, яка розглядала її не лише як економічний, а й як стратегічний та військовий інструмент. Значні інвестиції в інфраструктуру сприяли розвитку банківської справи, поширенню акціонерних форм фінансування та активізації грошового обігу. Залізничні компанії виступали каталізатором фінансових інновацій, залучаючи як внутрішній, так і іноземний капітал.Особливу роль у фінансуванні залізничного будівництва відігравали великі банки Відня та Будапешта, які акумулювали ресурси для довгострокових інфраструктурних проєктів. Водночас розвиток залізниць сприяв формуванню єдиного економічного простору в межах імперії, прискорюючи товарообіг, мобільність робочої сили та інтеграцію регіональних ринків.
Отже, становлення залізничної мережі в Австро-Угорщині стало важливим чинником модернізації фінансово-економічної системи держави. Залізниця виступила не лише засобом транспорту, а й інструментом економічної інтеграції, фінансової стабілізації та зміцнення позицій імперії в європейській економіці ХІХ століття.
Зародження залізниць у Великій Британії стало одним із ключових етапів промислової революції та глибоких трансформацій у фінансово-економічній системі країни. Перші залізничні лінії виникли наприкінці XVIII - на початку XIX ст. як відповідь на зростаючі потреби промисловості у швидкому та надійному транспортуванні сировини й готової продукції. Спочатку вони використовувалися переважно у вугільній промисловості та функціонували на основі кінної тяги, проте технічні інновації швидко змінили їхній економічний потенціал. Революційним кроком стало впровадження парової тяги, що перетворило залізницю на стратегічний елемент національної економіки. Відкриття у 1825 р. залізниці Стоктон-Дарлінгтон, а згодом лінії Ліверпуль-Манчестер у 1830 р., заклали підґрунтя для масового розвитку залізничної мережі. Ці проєкти стали не лише інженерними досягненнями, а й важливими фінансовими експериментами, що поєднували державні інтереси, приватний капітал та нові форми інвестування.
Розбудова залізниць у Британії супроводжувалася активним залученням фінансових ресурсів, розвитком фондового ринку та зростанням ролі банківської системи. Залізничні компанії стали одними з перших великих акціонерних товариств, а їхні цінні папери - популярним інструментом інвестування для широкого кола населення. Це сприяло активізації грошового обігу, розширенню кредитних відносин і формуванню нової фінансової культури.
Отже, британський досвід зародження залізниць демонструє тісний взаємозв’язок між технічним прогресом, інфраструктурним розвитком і еволюцією грошових відносин. Саме у Великій Британії залізниця вперше набула системного характеру, перетворившись на каталізатор економічного зростання та фінансових інновацій, що згодом стали зразком для інших країн Європи та світу.
Цінні папери імперської залізниці відігравали ключову роль у фінансуванні масштабних інфраструктурних проєктів Австро-Угорської імперії у ХІХ - на початку ХХ ст. Будівництво та утримання розгалуженої залізничної мережі потребувало значних довгострокових капіталовкладень, що зумовило активне використання фінансових інструментів у формі акцій, облігацій та державних гарантованих зобов’язань. Найпоширенішим інструментом залізничного фінансування стали облігації імперських залізниць, які забезпечували інвесторам фіксований дохід і вважалися відносно надійними завдяки участі держави у їх гарантуванні. Такі цінні папери широко розміщувалися на фінансових ринках Відня, Будапешта, Праги та інших економічних центрів імперії, залучаючи як великий банківський капітал, так і приватних інвесторів.
Особливий інтерес у контексті історії залізничного транспорту та грошового обігу викликають жетони Кримської залізниці, що проходила через Джанкой. Ці жетони використовувалися як засіб обліку перевезень та пропуску пасажирів і вантажів на окремих ділянках залізниці, виконуючи роль своєрідних «міні-грошових» або платіжних інструментів у межах залізничної системи. Жетони, зазвичай виготовлені з металу, мали чітке маркування маршруту, номіналу або ваги вантажу, що перевірялося працівниками станцій. Вони дозволяли спростити бухгалтерський облік перевезень, зменшити використання монет для дрібних платежів і слугували доказом оплати послуги.
Ділянка через Джанкой була стратегічно важливою для Кримської залізниці, оскільки слугувала вузловою станцією для пересилання вантажів і пасажирів у напрямку Севастополя та портів Південного узбережжя Криму. Жетони цієї лінії відображали організаційно-технічні особливості залізниці та функціонування фінансово-транспортної системи регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Крім суто практичного значення, жетони мали колекційний і символічний характер: на багатьох з них відображалися герби, логотипи залізниць та короткі написи, що свідчили про належність до конкретної лінії. Таким чином, жетони Кримської залізниці не лише виконували економічну функцію, а й залишили культурно-історичний слід, що дозволяє сьогодні досліджувати особливості організації транспортних і фінансових процесів регіону
Торгові пломби та жетони залізниці відігравали важливу роль у регулюванні перевезень, контролі вантажів і пасажирських потоків у залізничних системах ХІХ - початку ХХ ст. Вони виконували одночасно функцію облікових, платіжних та контрольних інструментів, забезпечуючи точний облік товарів і зменшуючи ризики зловживань під час транспортування.
Торгові пломби застосовувалися для маркування вантажів: вони підтверджували оплату за перевезення, захищали товари від несанкціонованого втручання та виконували роль доказу законності переміщення. Пломби могли містити штамп залізниці, номер вагона, дату відправлення або призначення, а також символіку конкретного підприємства чи станції. Таким чином, вони забезпечували прозорість торгових і фінансових операцій і слугували аналогом документально підтвердженого платежу.
Жетони залізниці, у свою чергу, застосовувалися для обліку пасажирських та вантажних перевезень на вузлових ділянках, зокрема на стратегічно важливих станціях, таких як Джанкой у Криму. Вони виконували функцію «міні-грошових» інструментів: пасажири та вантажовідправники отримували жетон як підтвердження сплати за послугу, а персонал станцій використовував їх для обліку руху та зручного ведення бухгалтерії. Жетони мали металеву основу, маркування маршруту або номіналу, а також декоративні елементи, що відображали приналежність до конкретної залізничної лінії або компанії.
Обидва типи інструментів - пломби та жетони - виконували важливу економічну і адміністративну функцію: вони прискорювали процеси обліку, зменшували залежність від готівки, сприяли точності фінансових розрахунків та підвищували ефективність транспортної системи. Крім того, багато пломб і жетонів мали колекційну та культурну цінність, оскільки на них відображалася символіка держави, підприємств та технологічних досягнень епохи.
Таким чином, торгові пломби та залізничні жетони були не просто допоміжними інструментами логістики, а й важливими елементами грошового обігу та фінансової організації залізничних перевезень, що відображали інтеграцію економічних і транспортних систем у рамках індустріального розвитку.
Нагороди залізниці становили важливий елемент системи мотивації та визнання заслуг працівників залізничного транспорту у ХІХ - на початку ХХ століття. Вони виконували соціальну, символічну та частково фінансову функцію, стимулюючи ефективність роботи, дисципліну та професійне зростання персоналу залізниць.Нагороди могли мати форму медалей, почесних знаків, грамот та пам’ятних жетонів, часто з гравіюванням із зазначенням заслуг конкретного співробітника або колективу. Вони присуджувалися за різні досягнення: безпечну та безперебійну експлуатацію залізничного руху, точне ведення бухгалтерії та вантажного обліку, успіхи у впровадженні технічних інновацій, а також за особливу службу під час стратегічно важливих операцій або кризових ситуацій. Особливою цінністю нагород були металеві медалі та жетони, які часто мали декоративне оформлення із символікою залізниці та державними гербами. Такі нагороди не лише фіксували заслуги працівників, а й відображали естетичний та символічний рівень організації залізничного транспорту, демонструючи престиж професії та статус залізничних підприємств. Крім цього, нагороди залізниці відігравали роль своєрідного фінансового та адміністративного стимулу, адже в деяких випадках вони супроводжувалися преміями або спеціальними пільгами для працівників. Система нагород допомагала формувати корпоративну культуру та підтримувати дисципліну на важливих ділянках, таких як вузлові станції, депо, вантажні комплекси та стратегічні лінії залізниць.
Інтерактивний формат заходу надав студентам-фінансистам 1 курсу 5 групи унікальну можливість не лише ознайомитися з науковими фактами, а й активно зануритися в історичний контекст розвитку грошового обігу, зрозуміти його взаємозв’язок із соціально-економічними процесами та технологічним прогресом. Завдяки професійному викладу лектора, доступній подачі матеріалу та багатому візуальному супроводу студенти змогли поєднати теоретичні знання з практичними прикладами, поглибити критичне мислення та розвинути здатність аналізувати складні економічні явища.
Такий підхід сприяв розширенню світогляду учасників, формуванню системного уявлення про роль грошей у розвитку суспільства та держави, а також зміцненню професійної мотивації майбутніх фінансистів. Для студентів це стало не просто лекцією, а інтерактивним досвідом, який допомагає краще зрозуміти економічні, культурні та технологічні аспекти історії грошей, підвищує зацікавленість у предметі та стимулює подальше самостійне навчання та наукові дослідження.
За результатами відвідування віртуальної екскурсії студентам буде видано іменні сертифікати підвищення кваліфікації тривалістю 2 академічні години, що підтверджує участь у заході та набуття додаткових знань у сфері історії грошового обігу й фінансової культури. Участь у таких заходах сприяє формуванню професійних компетентностей майбутніх фінансистів та розширює їхній світогляд у контексті розвитку грошово-кредитних відносин.