Навчання Максима Скурятіна в стінах Політехнічного університету міста Картахена (Іспанія)
Коли уявляєш навчання в Іспанії, перше, що спадає на думку це відпочинок, пляжі, пальми та безтурботний темп життя. Проте Картахена з перших днів ламає ці стереотипи. Це місто металу, стратегічного виробництва, флоту, важкої індустрії та морських вантажних перевезень. Для студента інженерного напряму це середовище, де фах відчувається в кожній деталі міського простору, а стіни Політехнічного університету Картахени (UPCT) природно вписані в цей виробничий контекст.
Вечірня Картахена з висоти: вогні порту, судноплавної гавані та нічного міста на тлі середземноморського заходу сонця
Перше, що зустрічає в університеті це історичний кампус Muralla del Mar «Морський мур». Корпуси UPCT розташовані безпосередньо вздовж оборонного муру Карлоса ІІІ XVIII століття, який колись захищав місто з моря. Мій корпус Вищої технічної школи промислової інженерії (ETSII) це будівля Cuartel de Antigones (Казарми Антігонес). Свою назву казарми отримали від старого монастиря, що існував на цьому пагорбі раніше. Наприкінці 1990-х на початку 2000-х комплекс ретельно відреставрували та передали новоствореному UPCT.
Фото з гори на фоні Картахена
Денний вигляд кампусу: корпус ETSII (промислова інженерія) та ETSIT (школа телекомунікацій)
Моє навчання проходило у двох корпусах ETSII та ETSIT. Через специфіку спеціальності «Галузеве машинобудування» з фокусом на робототехніку наставник моєї академічної групи порадив мені додати до навчального плану курс із бездротових мереж та основ телематики. Окрім повного навчання англійською мовою, я опановував абсолютно нові для себе дисципліни. Це виявилося дуже правильним рішенням: сучасна робототехніка та кінематичні вузли невіддільні від передачі керуючих сигналів і телеметрії «по повітрю» наприклад, для безпілотних систем.
Процес навчання був максимально насиченим. При бажанні в університеті можна проводити весь вільний час у різноманітних студентських гуртках та активностях. Наприклад, в астрономічному гуртку студенти збираються на оглядових майданчиках університету або підіймаються на численні навколишні пагорби спостерігати за зорями (за таку позааудиторну активність можна отримати додаткові кредити, якими власне успішність студентів і вимірюється).
Як я вже казав місто знаходиться між горами висотою не більше 400 метрів, на найвищі з них є вільний цілодобовий вхід. І от якщо піти до пляжу Кала Кортіна який нещодавно фігурував в світових новинах і по дорозі туди звернути наліво можна потрапити на дорогу на гору “Сан Хуліан” висотою близько 300 метрів з неї відкривається чудовий вид на Середземне море, порт та місто. І якщо піднятись до покинутої фортеці на самій вершині і подивитись в сторону протилежну від моря, порту та міста відкриється прихована горами з усіх сторін велика закрита для простих відвідувачів територія долина “Ескомбрерас”. Це промислова долина, яка є чи не найважливішою промисловою долиною Іспанії. Окрім інших більш дрібних хімічних та металургійних підприємств тут знаходиться один з найбільших та найсучасніших нафтопереробних заводів Іспанії та усієї Європи Repsol, вони займаються в тому числі виробництвом 100% відновлюваного палива та мають високий індекс складності та один з найвищих рівнів екологічності.
Невелика частина нафтопереробного заводу в долині Ескомбрерас з гори Сан Хуліан
В перший день навчання, це було 2 лютого для всіх студентів по обміну само собою були урочистості, так званий “Welcome day” де нам пояснили як буде проходити навчання, запропонували безкоштовні курси іспанської від університету, мене здивувало що університет також пропонує курси окрім звичної всім англійської також Японської, Китайської, Французької, Німецької, Португальської та Італійської мов. Звичайно ці курси вже не безкоштовні, але і не сказати що ціна кусається. Для студентів (в тому числі студенти Еразмусу) ціна близько 45 євро на семестр, для зовнішніх слухачів близько 125 євро на семестр. Само собою мовні курси також враховуються в кінцевий бал наприкінці семестру.
Навчання тривало рівно 5 місяців, при чому рахування цих 5 місяців починається не з дати початку та закінчення семестру, а з дати в’їзду в Іспанію. Сам навчальний процес був дуже практико-орієнтований: сучасні лабораторії, викладачі до яких завжди можна звернутись, така собі їдальня (відносно нашої), і гігантський студентський простір який знаходиться на відкритій території всередині кампусу з автоматами з їжею (це особливість Іспанії вони таке дуже люблять), невеликі зони встелені штучною травою м’якими подушками та парасолями щоб закритись від пекучого Іспанського сонця де студенти можуть обговорювати проекти чи просто потеревенити як їм буде зручно.
Графік занять відрізняється від того до якого я звик в НУБіП Украї, кожна пара йде рівно одну годину і при цьому між парами нема перерви в 20 хвилин, є одна єдина велика перерва на півтори години під час якої студенти можуть відпочити. Але викладачі розуміють, що студенту може бути важко вчити і без того складні предмети дві, а то і всі 3 години підряд, тому іноді викладачі пропонують відпочинок посеред пар на 15-20 хвилин щоб так би мовити перевести подих. Часом траплялись і вечірні пари близько 19:00, але це не сильно впливає на втому студента, оскільки денні пари закінчуються до 14 години, час відпочити та насолодитись містом є. Також у студента є повна свобода дій як готуватись до екзаменів, від відвідуваності може залежати лояльність викладачів, хоча вони стараються відноситись до всіх однаково на екзаменах в тому числі.
Екзамени буду відвертим достатньо важкі в силу того що це Політех. Вони складаються з 3 етапів: Теорія, Розрахункові завдання, та Лабораторні роботи (Але це для інженерних економічних напрямків). Робити їх можна в будь якому порядку, оскільки вам дадуть 10-12 листків А4 з завданнями з відкритими відповідями. А, точно, тестових завдань ви там не побачите, лише відкриті питання, на все про все дається година або дві, не більше, також всі студенти сидять по одному щоб викладачі могли всіх бачити, за усіма слідкує камера в центрі аудиторії, з розрахункового дозволено лише інженерний калькулятор, деякі викладачі перевіряють металодетекторами, датчиками радіохвиль на присутність засобів комунікації, мені разок один прискіпливий викладач навіть у вуха дивився перевіряючи на наявність навушника, але це скоріше виключення ніж правило, більшість обмежуються просто присутністю і розсаджуванням студентів по одному.
Поза парами місто постійно нагадує про свій флот, який базується в порту Картахени. Прогулюючись набережною чи піднімаючись на батареї, практично щодня можна побачити діючі бойові кораблі Аrmada Española зокрема десантні кораблі-доки класу Galicia (L-51/L-52).
Десантний вертольотоносний корабель-док класу Galicia L-51 ВМС Іспанії в гавані Картахени.
Але для студента машинобудівного напряму справжнім відкриттям є верфі суднобудівного гіганта Navantia. Саме тут, у доках Картахени, проєктують і будують підводні човни новітньої серії S-80 Plus (зокрема головний човен S-81 Isaac Peral), а також збирають суднові дизельні двигуни та проводять капітальний ремонт великотоннажних торговельних суден. Побачити корпус субмарини такого класу біля складального елінгу прямо з оглядових точок міста це враження, яке складно отримати деінде.
Верф Navantia: підводний човен серії S-80 біля складального цеху
Навчання в UPCT та семестр у Картахені це не про курортний відпочинок, а про дорослішання як майбутнього інженера. Цей досвід дає розуміння європейських освітніх стандартів, жорстку школу складання відкритих розрахункових екзаменів і можливість бачити промисловість найбільшого масштабу на власні очі. Коли твій університет стоїть біля оборонного муру XVIII століття, а навколо гудуть суднобудівні доки та нафтохімічні заводи професія машинобудівника набуває абсолютно іншого змісту. Незважаючи на деякі складнощі з навчанням які як на мене мають бути обов’язковими в будь якій сфері, я жодного разу не пошкодував, що поїхав саме сюди, тому що це чудова можливість отримати незамінний та цінний досвід для кар’єрного зростання.