Пестициди та євронорми: головні тези дискусії на кафедрі рослинництва

Мета заходу – обговорення ключових вимог ЄС у сфері застосування засобів захисту рослин та аналіз стану їх застосування в Україні.

У межах зустрічі проведено обговорення таких тематичних блоків:

• сучасні тенденції щодо обмеження та заборони окремих діючих речовин у країнах ЄС та їх можливі наслідки для українського аграрного виробництва;

• основні нормативні вимоги Європейського Союзу щодо реєстрації, оцінки та застосування засобів захисту рослин;

• критерії безпечного використання пестицидів, включаючи дотримання екологічних норм, охорону довкілля та зменшення ризиків для здоров’я людини;

• рівень готовності аграрних підприємств України до впровадження європейських підходів, а також необхідні кроки для адаптації технологій вирощування польових культур.

Після вступного слова завідувача кафедри д. с.-г. наук, професора, академіка НААН України Світлани КАЛЕНСЬКОЇ Максим РИБІЦЬКИЙ надав інформацію щодо сучасних тенденцій обмеження та заборони окремих діючих речовин у країнах ЄС та їх можливі наслідки для українського аграрного виробництва.

Заборона та обмеження використання окремих діючих речовин у країнах Європейського Союзу є складовою довгострокової стратегії підвищення рівня безпеки харчової продукції, захисту довкілля та зменшення ризиків для здоров’я населення. Ці регуляторні рішення мають низку як безпосередніх, так і опосередкованих наслідків, що впливають на систему агровиробництва, ринки сільськогосподарської продукції та інноваційну динаміку галузі. ЄС керується Регламентом № 1107/2009, який встановлює жорсткі критерії безпеки для реєстрації засобів захисту рослин. У 2020–2024 роках ЄС заборонив або суттєво обмежив:

– неонікотиноїди (клотіанідин, імідаклоприд, тіаметоксам)

– гліфосат (обмеження та поступове вилучення у де-яких країнах до 2030р.)

– хлорпірифос та хлорпірифос-метил

– паракват

– атразин (уже заборонений у більшості країн)

Спікер відзначив, що адаптація до норм ЄС – це виклик, але водночас величезна можливість для модернізації українського сільського господарства та підвищення його конкурентоспроможності на європейському ринку. В першу чергу, необхідне правове узгодження:

• Необхідність перегляду Закону «Про пестициди і агрохімікати»

• Гармонізація переліку дозволених речовин з ЄС

• Впровадження процедур оцінки ризиків європейського зразка

• Посилення контролю за якістю та безпекою

Заборона окремих пестицидів у ЄС є не лише регуляторним заходом, спрямованим на мінімізацію ризиків, але й каталізатором структурних змін у сільському господарстві. Цей процес є викликом і водночас важливим стратегічним шансом для підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва та забезпечення його сталого розвитку.

Для України наслідки європейських заборон мають подвійний характер. З одного боку, адаптація до стандартів ЄС зумовлює необхідність гармонізації національного законодавства, посилення контролю за обігом пестицидів та підвищення вимог до безпечності продукції. Це потребує додаткових зусиль з боку держави, бізнесу та освітньо‑наукових установ. З іншого боку, інтеграція до європейської системи регулювання відкриває нові можливості для українського агросектора: покращення іміджу продукції, розширення доступу до ринків ЄС, залучення інвестицій та впровадження інноваційних технологій.

Проведений захід викликав неабиякий інтерес присутніх та викликав жваве обговорення змісту зустрічі. Проведення круглого столу сприятиме підвищенню обізнаності фахівців аграрної галузі щодо вимог європейського регулювання, формуванню сучасного бачення розвитку системи застосування засобів захисту рослин в Україні та налагодженню конструктивного діалогу між науковою спільнотою, бізнесом і практиками.