Теорія, що оживає в Боярці: як першокурсники НУБіП опановували мистецтво соціальної роботи

Чи можна навчити емпатії за підручником? Чи реально осягнути тонкощі професійної стійкості, не виходячи з аудиторії? Відповідь очевидна: справжній фахівець народжується там, де теорія зустрічається з реальним життям. Саме тому для першокурсників освітньо-професійної програми «Соціальна робота та консультування» підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю I10 «Соціальна робота та консультування» гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України стіни рідного університету на день змінилися на кабінети КНП «Центр соціальних служб» м. Боярка.

Цей виїзд не був просто екскурсією. Це був глибокий професійний інтенсив у межах дисциплін «Теорія і практика соціальної роботи» та «Основи самореабілітації, ментального здоров’я та життєстійкості».

Чому це важливо для навчання?

Викладання «Теорії і практики...» часто ризикує перетворитися на сухий перелік нормативів. Проте під керівництвом асистентки Катерини НАГОРНОЇ студенти побачили зворотний бік професії. У Боярці вони зрозуміли: за кожним звітом стоїть доля людини, а за кожним протоколом ‒ алгоритм порятунку. Доцільність такого формату в тому, що студент з першого курсу бачить «професійну кухню»: як ведеться документація ДБСТ, чим відрізняється системна криза в сім’ї від звичайної бідності та як працює міжвідомча взаємодія.

З іншого боку, дисципліна «Основи самореабілітації...», яку викладає професор Тетяна ГРИГОРЕНКО, набула в Центрі особливого сенсу. Соціальна робота ‒ це професія «високого згорання». Навчати студентів життєстійкості в стінах діючої установи ‒ це як проводити тренування для атлетів на стадіоні, а не в класі. Студенти вчилися не просто термінам, а реальним технікам збереження власного «Я», спостерігаючи за досвідченими колегами, які щодня тримають емоційний фронт.

Голос майбутніх фахівців

Найкраще про результативність такої практики говорять враження самих студентів: «Сьогоднішня поїздка була надзвичайно корисною. Раніше я думала, що після візиту до сім'ї в складних життєвих обставинах соціальний працівник просто пише один суцільний текст-звіт, але насправді все має чітку структуру. Нам на конкретних прикладах показали, як працювати з документацією для дитячих будинків сімейного типу. Але найголовніше, що я винесла: потрібно обов'язково розрізняти справжню біду та просто низький рівень доходу ‒ це різні підходи в роботі», ‒ ділиться Діана Москаленко. Артем Бутенко додає коротко, але влучно: «Все було класно. Дуже цікава інформація, а головне ‒ професійні люди, які знають свою справу і надихають нас».

Такі виїзні заняття ‒ це інвестиція у професійну ідентичність. Коли студент-першокурсник бачить складну структуру кейс-менеджменту або спостерігає за реальним консультуванням, у нього формується не просто «база знань», а професійний характер. Викладання дисциплін через призму практики Центру в Боярці доводить, що освіта в НУБіП ‒ це про дію, про актуальність і про підготовку тих, хто буде готовий до викликів уже з першого дня після диплому.

Крок за кроком, від теорії ‒ до практики, від студентської лави ‒ до усвідомленої допомоги громаді. Саме так гартується нова генерація соціальних працівників.