УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ У II МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ “MONEY & BANKING: ІСТОРІЯ ТА МАЙБУТНЄ ГРОШЕЙ”
Протягом 18-19 вересня 2025 р. відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція "Money & Banking", яка була присвячена темі “Історії й майбутнього грошей” започаткована Музеєм грошей Національного банку України. Метою конференції є привернення увагу наукової спільноти до дослідження маловідомих сторінок грошового обігу на українських землях та до розробки дизайну сучасних грошових знаків. Студенти економічного факультету, студенти гуртка “Макроекономічні аспекти економічного зростання в Україні” та студенти факультету менеджменту маркетинг 4к 1 група були залучені до II Міжнародної конференції.
Конференція була цікавою і сприятиме формуванню у них нової генерації професіоналів у сфері економіки, фінансів і права. Організаторам її вдалося поєднати науку і практику. Студенти мали можливість почути інформацію про впровадження нових монетарних інструментів, ознайомитися з реальними кейсами регулювання фінансового ринку та поставити запитання представникам даного напрямку діяльності. Такий формат спілкування дає змогу глибше зрозуміти сутність грошово-кредитної політики. А зустріч із експертами Європейського центрального банку, представниками Міжнародного валютного фонду та дослідниками провідних економічних шкіл дала студентам змогу порівняти український досвід із світовим щодо історії і майбутнього грошей. Участь у такому заході допомагає студентам розвивати навички критичного мислення, уміння дискутувати та працювати з аналітичними матеріалами. А практичні дискусії, круглі столи та тематичні секції стають майданчиком для обміну ідеями, що важливо в процесі пошуку інноваційних рішень для стабілізації та модернізації національної економіки. По завершенню конференції студенти пройшли анкетування.
Конференція проходила за блоками:
Тематичний блок 1. “Еволюція та майбутнє Європейських грошей”. Доповідачами даного блоку були працівники Європейського центрального банку, зокрема Національного банку Бельгії, Польщі, Прибалтики на теми: “Зміна дизайну майбутніх банкнот євро”, “Поточний та майбутній дизайн і безпека євро”, “Створення пам’ятної монети номіналом 2 євро “СЛАВА УКРАЇНІ” та інші.
Тематичний блок 2. "Гроші як носій ідентичності та культурна дипломатія". Доповідачі здійснили доповіді за темами: Райт Роосве, Банк Естонії "Створення пам’ятної монети номіналом 2 євро «СЛАВА УКРАЇНІ»", Едгарс Звіргздінс, Банк Латвії "Дизайн монети, що поєднує національну ідентичність та підтримку України". Барбара Рошек, Національний банк Польщі "Культурне значення дизайну злотого як носія польської ідентичності". Владислав Безпалько, Національний музей історії України "Найменування «шаг» у практиках грошового обігу та лічби Гетьманщини й Слобожанщини кінця XVII – першої третини XVIII століть". Андрій Бойко-Гагарін, Національний банк України "Про вартість товарів і послуг та купівельну спроможність гривень та шагів у 1918 році".
Хочеться зупинитися на доповідачі Владислав Безпалько та Андрій Бойко-Гагарін щодо розкриття поняття “ШАГ” та майбутнє застосування у нашій державі. Шаг замість “копійки”. Зміни ініційовані Національним банком України.
ШАГ - ПРО УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ!
Шаг – це не просто дрібна монета, а справжній символ української ідентичності та державності. Вперше він з’явився у часи Української Народної Республіки та Гетьманату Павла Скоропадського, коли молода держава виборювала своє місце на політичній карті Європи. Саме тоді українці вперше отримали власну грошову одиницю з написами українською мовою, національною символікою та гербом – тризубом. Шаг уособлював не лише економічну незалежність, а й духовну – прагнення народу до самостійності у всіх сферах життя. У той час, коли великі держави диктували свої правила, Україна заявила: ми маємо свою мову, свою культуру і навіть свою монету. Без шагів тоді не можна було купити нічого – вони стали щоденним нагадуванням про власну державу. Навіть якщо вони були зроблені з простого картону, їхня цінність була не у матеріалі, а в символіці.
Шаг – це пам’ять про перші кроки українських фінансів, доказ того, що економіка й культура завжди йдуть поруч. І коли ми тримаємо старий український шаг у руках, ми торкаємось до історії становлення нашої національної гідності!
Андрій Бойко-Гагарін у своїй доповіді порахувати вартість борщу станом на 1919 р. на 1 сім’ю, щоб повечеряти, і це склала сума 8 гривень і 28 шагів. Без шага не можна було купити нічого в Українській Державі.
У 1919 р., в умовах молодої Української Держави, навіть звичайна сімейна вечеря мала свою символічну ціну – 8 гривень і 28 шагів. Саме стільки потрібно було, щоб приготувати борщ – страву, яка здавна уособлює українську культуру, домашній затишок і народну традицію. Ця цифра не лише про економіку, а й про історичний контекст: вона показує, наскільки важливим був шаг у повсякденному житті. Без нього не можна було купити нічого – ні шматка хліба, ні овочів для борщу, ні свічки, ні газети.
Шаг став справжнім символом функціонування української економіки в період становлення державності. Він забезпечував дрібний обіг, дозволяючи людям здійснювати найнеобхідніші покупки, коли більші номінали гривень були недосяжні для щоденних потреб. Картонні, але надзвичайно цінні, ці монети несли в собі дух української незалежності. Вони доводили, що навіть у складні роки воєн, інфляції та нестабільності українці прагнули мати власну валюту, власну економіку і власну державу.
Отже, борщ за 8 гривень і 28 шагів – це не просто історичний факт, а жива ілюстрація того, як українські гроші стали частиною національної ідентичності й відображенням щоденної боротьби за самостійність.
У часи існування Української Держави та Української Народної Республіки шаги мали не лише економічне, а й культурне значення. За них можна було купити не тільки продукти чи необхідні речі, а навіть українську літературу – газети, журнали, збірки віршів, книжки Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Це було надзвичайно важливо, адже в період національного відродження друковане слово ставало потужною зброєю за свідомість народу. Купуючи книжку за кілька шагів, людина фактично робила внесок у розвиток української культури та освіти. Шаги об’єднували економічне та духовне життя суспільства вони давали змогу не лише виживати, а й збагачувати розум і душу. Тому можна сказати, що шаг був не просто грошовою одиницею, а символом доступу до знань і національної просвіти. Таким чином, фраза «за шаги можна було купити літературу» має глибокий зміст це нагадування, що навіть найменша монета служила великій меті: підтримці українського слова, освіти та культури.
Тематичний блок 3. "Філософія та інновації у світі грошей". Хендрік Мекелер, Федеральний банк Німеччини "Метаморфози грошей" Аудронє Груодітє, Банк Литви "Інноваційний підхід до дизайну монет: форми та технології". Доповідачі розкривають глибокі зміни у сприйнятті грошей від їхньої матеріальної сутності до символічного та технологічного значення. У своїй доповіді Хендрік Мекелер із Федерального банку Німеччини представив тему «Метаморфози грошей», наголошуючи, що сучасні фінансові системи продовжують еволюцію, розпочату ще в часи Прусії, коли формувалися перші засади державної монетарної стабільності. Він підкреслив, що гроші – це не лише засіб обміну, а й дзеркало суспільних цінностей, рівня довіри та культури держави.
Мекелер звернув увагу на те, як німецька фінансова традиція, від прусської ощадності до сучасних цифрових валют, демонструє філософський підхід до відповідальності, стабільності й інновацій. У свою чергу, Аудронє Груодітє з Банку Литви у доповіді «Інноваційний підхід до дизайну монет: форми та технології» показала, що сучасні монети – це вже не просто метал, а мистецькі та технологічні об’єкти. Вона наголосила на важливості форми, текстури й сенсу, що передають ідентичність нації через дизайн.
Обидва виступи поєднали історію й майбутнє, доводячи, що філософія грошей полягає у гармонії між традицією та новаторством. Німеччина, як правонаступниця прусської фінансової дисципліни, демонструє приклад стабільності, тоді як Литва – приклад творчого переосмислення грошей у добу цифровізації. У підсумку учасники дійшли згоди: у світі, де гроші стають все менш матеріальними, саме ідея та інновація залишаються їхньою справжньою цінністю.
Дана конференція дозволила студентам зануритися у світ грошей та банківської справи. Студенти почули думки провідних експертів, які обговорювали історію грошей та їхнє майбутнє. Вони синтезували свої знання з практикою та інноваціями у сфері фінансів та банківництва. Дана подія створила чудову нагоду для нетворкінгу та спілкування з професіоналами, формуючи цілісне бачення їхньої майбутньої кар'єри.
II Міжнародна наукова конференція НБУ 18-19 вересня 2025 р. це ключова подія, яка відкриває молоді шлях до розуміння сучасних фінансових знань, міжнародних контактів й майбутньої професійної реалізації, а участь у таких заходах студентів є бажаною та необхідною адже здійснюється підготовка нової генерації економістів та фінансистів України.