Шляхи, які ми обираємо...
Якби це не звучало дивно, але мій шлях до вивчення дисципліни «СТТ» розпочався ще задовго до університету. Обираючи майбутню професію, я була впевнена, що вона буде тісно пов’язана із моїми справжніми захопленнями ще з раннього дитинства: книжками та тваринами.
З одного боку — мене завжди приваблювало дослідження інформації, систематизація знань, робота з текстами, тому серед варіантів вступу була інформаційно-бібліотечна справа в КНУ, де я навіть отримала бюджетну пропозицію.
А з іншого — НУБіП України - університет, із яким пов’язана історія моєї родини вже у третьому поколінні. Саме розмови з батьком про майбутнє та реальні перспективи в аграрному секторі стали вирішальними. Я зрозуміла, що хочу не просто здобути освіту, а мати фах, який дозволить робити щось цікаве, корисне й важливе — допомагати у розвитку аграрної справи, розуміти процеси виробництва і керувати ними.
Так я обрала напрям «Менеджмент міжнародного бізнесу» на факультеті аграрного менеджменту. І, чесно кажучи, зовсім не здивувалася, коли в розкладі побачила предмет «СТТ». Навпаки — навіть зраділа. З дитинства поруч зі мною завжди були тварини: удома справжній маленький «зоопарк» — черепахи, папуги, декоративні й м’ясні голуби, собака, кіт, цесарки, кролі, навіть гризуни. Тому цей предмет став для мене не чужим, а дуже близьким.
З перших пар я зрозуміла, що це не суха теорія, а жива наука, сповнена практики, спостережень і відкриттів, здатна перетворити навіть звичайну лекцію на подорож у дивовижний світ живої природи. Не було нудного записування конспектів чи монотонних лекцій, що зовсім не відгукувались. Наш викладач виявився надзвичайно креативною людиною, яка не просто захоплюється справою свого життя, а прагне закохати кожного без винятку, випадкового слухача чи студента із чітким баченням майбутнього в сільському господарстві. На лекціях ми спостерігали коней, кіз, овець, куштували продукцію бджільництва, проводили заняття просто серед природи. І це було приголомшливо, бо більшість, вступивши до аграрного ВНЗ, ніколи навіть не наближалися до свійських тварин, можливо лише у зоопарку. Кожна пара нагадувала, що тваринництво — це не лише галузь виробництва, а гармонія між людиною, природою й наукою.
Мій шлях із цим предметом триває лише два місяці, але вже неймовірно насичений. Я готувала доповіді про бджільництво в Україні та про українську верхову породу коней, досліджувала роль фосфору в організмі тварин, заповнювала таблиці, виконувала практичні та самостійні завдання. Навіть похід на пасіку під дощем не псував вражень — я збирала глід для виготовлення "медовухи", слухала про життя бджіл і відчувала, що теорія буквально оживає.
Паралельно я готувалася до участі у факультетському конкурсі, що додало мені впевненості у своїх силах і показало, як знання можна застосовувати на практиці. Та головне — зрозуміла, навіщо менеджеру потрібно знати основи тваринництва.
Майбутній фахівець ММБ має не просто вміти керувати бізнесом, а глибоко розуміти, як формується сама продукція, яку він планує продавати, експортувати чи розвивати на ринку. Без базових знань про тварин, технології виробництва, якість м’яса, молока чи меду — не може бути ефективного аграрного менеджменту. І саме цей предмет дав мені те розуміння, яке поєднує людяність, знання і професійність.
Мій шлях з СТТ — це не просто розділ навчання. Це частина мого становлення як особистості, як майбутнього менеджера, який хоче не лише працювати, а розуміти процеси зсередини. І саме на цій дисципліні почалося моє розуміння суті праці людей, які створюють продукт. Адже саме фахівці тваринницької галузі – ті, хто доглядає, обліковує, навчає , відтворює – забезпечують основу для всієї системи аграрної економіки. І кожен урок – це нагадування, що сільське господарство зараз як ніколи потребує нового покоління молодих і творчих спеціалістів, що розуміють кожен крок виробництва – від ферми до міжнародного ринку. І особливе місце в цьому повинні займати представниці нашої слабкої але такої сильної і вмотивованої статі – жінки, як це зараз відбувається по всьому світу.
Він був коротким, але дуже яскравим — із теплом, практикою, натхненням і відчуттям, що я йду правильним шляхом.
І хоча курс завершився, моє захоплення тваринництвом лише починається. Можливо, попереду ще будуть курси з бджільництва (вулики мені вже пообіцяли , а медоносних рослин у власному садку багатенько), нові відкриття й дослідження. Але вже зараз я знаю: цей предмет став для мене фундаментом, на якому будується справжнє професійне розуміння аграрного світу та щира повага до людей, які вміють і хочуть його розвивати.
Олександра ОЛІЙНИК,
студентка 6 гр. ММБ
