Книжкові раритети та жива історія: в університеті відзначили віковий ювілей навчального корпусу №1
8 травня 2026 року в університеті відбулася знакова подія – урочистості з нагоди 100-річчя від дня закладання символічного каменю навчального корпусу №1.
З привітальним словом до гостей звернувся Вадим ТКАЧУК, ректор НУБіП України, зазначивши, що важливо пам’ятати свою історію та берегти нашу спадщину та традиції.
Станіслав НІКОЛАЄНКО, президент університету, сердечно привітав присутніх з подією. У своєму виступі Станіслав Миколайович згадав про те, що під час другої світової війни корпус був частково зруйнований, а в повоєнний період знову відбудований.
Директорка музею історії НУБіП України Оксана СИЛКА розповіла про історію корпусу, а саме про видатного архітектора Дмитра Михайловича ДЯЧЕНКА, який створив цей шедевр українського необароко. На жаль доля архітектора – це ще одна трагічна сторінка нашої національної пам’яті. Дмитро Михайлович став жертвою сталінських репресій. Його звинуватили в «націоналізмі» лише за те, що він будував корпуси з українською душею.
Вшановуючи пам’ять видатного українського архітектора та на знак вдячності були покладені квіти до меморіальної дошки Дмитра ДЯЧЕНКА.
З вітальним словом виступила й Тетяна КІЩАК, директорка наукової бібліотеки. Тетяна Степанівна представляє виставку рідкісних та цінних видань з фонду бібліотеки «Історичні віхи НУБіП України», яка присвячена ННІ лісового та садово-паркового господарства, що є одним з ключових підрозділів, на основі якого формувався університет.
Гості мали змогу ознайомитись з унікальними виданнями, серед яких була найстаріша книга з лісівничої галузі, яка зберігається в бібліотеці «Записки Ново-Олександрійскаго института сельскаго хозяйства и лесоводства», датована 1878 р.
На виставці була представлена колекція книг, автором яких є Євгеній Венедиктович АЛЕКСЄЄВ, який був деканам лісогосподарського факультету: «Массовые и сортиментные таблицы для лесных дач Киевской губернии , 1922 р. видання; “Сосновый лубоед и борьба с ним”, 1923 р.; “Рубки ухода в связи с типом леса Правобережной Украины”, 1926 р.»; «Семено-лесосечные рубки», 1927 р.
Вартувало уваги видання Київського сільсько-господарського інституту 1926 р. під назвою «Матеріали до організації всеукраїнської сільськогосподарської академії у Києві», випуск 1. Було представлено й інші рідкісні та цінні матеріали, які зберігаються в університетській книгозбірні.
На завершення свого виступу директорки наукової бібліотеки зазначила: «У бібліотечному фонді рідкісних та цінних видань є книги, які мають власну біографію, посічену війною. Ці томи колись були вивезені нацистськими загарбниками, в них навіть збереглися печатки Німеччини. Тоді ворог хотів привласнити наше надбання, визнаючи його цінність.
Сьогодні історія повторюється, але в ще більш цинічній формі. Теперішній агресор - росія - діє як варвар: її бомби цілять прямо в серце нашої наукової, історичної та культурної спадщини - у книгосховища Харкова, Маріуполя, Чернігова. Вони не крадуть книги - вони їх спалюють, намагаючись стерти саму згадку про наше існування.
Ці повернуті томи сьогодні, в День пам'яті та примирення, дають нам надію, адже культуру неможливо вбити, якщо за неї борються. Ми пам’ятаємо кожен вивезений тоді фоліант і не пробачимо жодної спаленої сьогодні сторінки. Наша пам'ять - це наша зброя».
Наприкінці події Роман ВАСИЛИШИН, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства запросив гостей висадити символічний дуб біля корпусу, з якого і розпочнеться нова столітня історія.
