Наукова школа хірургів

Поваженко Іван Омелянович

(1901–1991)

Доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент, академік УАСГН

Назва наукової школи: Наукова школа хірургів.

Рік заснування: 1937 р.

Засновник наукової школи: Поваженко І.О. – видатний український вчений у галузі ветеринарної хірургії, Заслужений діяч наук України. Завідувач кафедри хірургії Української сільськогосподарської академії (1937-1941 рр. та 1944–1977 рр.), професор кафедри хірургії (1977-1991 рр.).

Основні напрями роботи: провідникова та спинномозкова анестезія; хвороби холки у коней; патологія кінцівок та кишково-шлункового тракту у тварин; кастрації та післякастраційні ускладнення; паталогія лімфовідтоку.

Під його керівництвом захищено 25 кандидатських та 5 докторських дисертацій. Науковий доробок становить близько 400 статей, методичних розробок, монографій та підручників, у т.ч. «Заболевание холки лошади» (1937 р.), «Післякастраційні набряки, їх патогенез та профілактика» (1940 р.), «Основные вопросы ветеринарно-военно-полевой хирургии» (1944 р.), «Осложнения у животных в связи с кастрацией» (1950 р.), «Кишечная непроходимость у животных» (1972 р.), «Патология лимфооттока у животных» (1975 р.), «Загальна ветеринарна хірургія» (6 видань), «Спеціальна ветеринарна хірургія» (3 видання).

Керівник наукової школи. У різні часи керівниками школи були професори Братюха С.І., Борисевич В.Б. Нині керівник наукової школи Петренко О.Ф.

О.Ф. Петренко та його послідовники активно впроваджують у роботу лікарів та в навчальний процес передові методи й технології дослідження та лікування за допомогою ендоскопічного обладнання, мікрохірургію, з'єднання м'яких біологічних тканин за допомогою біполярної високочастотної зварки електрокоагулятором. 

Напрямок наукової роботи – хвороби кінцівок у продуктивних тварин; стимуляція репаративного остеогенезу; травматологія, хвороби очей та стоматологія в дрібних домашніх тварин; раціональні методи остеосинтезу; впровадження у хірургічну практику методів лікування за допомогою наночасток металів, ендоскопічного дослідження та електрозварювання біологічних тканин. Автор та співавтор більше як 150 наукових статей, методичних рекомендацій, підручників та навчальних посібників, найбільш вагомими серед яких є «Переломи кісток та раціональні методи їх зрощення» (2001 р.), «Спеціальна ветеринарна хірургія» (2003 р.), «Хірургія ветеринарної медицини» (2005 р.), «Ветеринарно-медична офтальмологія (2006 р.). Є членом двох рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, членом оргкомітету асоціації лікарів ветеринарної медицини України. Петренко О.Ф. удостоєний почесного звання «Ветеринарний лікар року» (2002 р.). Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України (2002 р.), почесними грамотами: від Київського міського голови за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі здобутки у професійній та громадській діяльності, багаторічну самовіддану працю та з нагоди 14-ї річниці незалежності України (2005 р.); від Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України за вагомий внесок у підготовку фахівців ветеринарної медицини та з нагоди 85-річчя факультету ветеринарної медицини НАУ (2005 р.).

Підготував 9 кандидатів наук.

Послідовники наукової школи: Братюха С.І., Борисевич В.Б., Сухонос В.П., Петренко О.Ф., Бородиня І.В., Терес М.О., Міщишин В.Т., Корж А.В., Ткаченко С.М., Литвиненко Д.Ю., Петренко О.О., Солонін П.І., Дорощук В.О., Петренко В.С.

Загальна кількість учнів наукової школи: 11 докторів та 86 кандидатів наук.

Науковий напрям досліджень: анестезія у тварин; хвороби холки у коней; патологія кінцівок та кишково-шлункового тракту у тварин; кастрації та післякастраційні ускладнення; патологія лімфовідтоку; впровадження в хірургічну практику методів лікування за допомогою наночасток металів, ендоскопічного дослідження та електрозварювання біологічних тканин, потенційований наркоз тварин, ендоскопія, кріохірургія, стоматологія, офтальмологія, зварювання живих біологічних тканин, заміщення дефектів хряща стовбуровими клітинами.

Основні здобутки наукової школи. Основні наукові досягнення школи полягають у розробці та впровадженні у ветеринарну практику сучасних методів оперативного лікування хірургічних хвороб тварин. Значний внесок у науку зробили Братюха С.І., Борисевич В.Б., Сухонос В.П.

Братюха С.І. розробив та впровадив у виробництво метод потенційованого наркозу тварин, діагностику та лікування опорно-рухового апарату, дав класифікацію травматизму тварин і розробив заходи його профілактики. Автор понад 50 друкованих праць. Помер у 1994 р.

Захищено 60 кандидатських та 8 докторських дисертацій. Видрукувано близько 1600 статей, методичних розробок, монографій та підручників.

Професором Борисевичем В.Б. розроблені та впроваджені надійні методи перкутанних втручань, які забезпечують розсмоктування сім’яників. Основні напрямки роботи: перкутанна кастрація бугайців; етіологія, патогенез, лікування та профілактика деформацій копитець у великої рогатої худоби, а також іншої патології кінцівок у тварин при промисловому способі відгодівлі; хвороби очей у тварин; вплив радіоактивного забруднення на кістяк великої рогатої худоби; дослідження ефективності ультрафіолетового та інфрачервоного опромінення крові при остеодистрофії, пневмоніях та ентеритах у тварин; впровадження в хірургічну практику методів лікування за допомогою наночасток металів. Автор та співавтор більше як 350 наукових статтей, монографій, методичних розробок, підручників та навчальних посібників, у т.ч. «Ветеринарної хірургії, ортопедії і офтальмології» (1988р.), «Загальної ветеринарної хірургії» (1992р.), «Спеціальної ветеринарної хірургії» (1993р.), «Хірургії ветеринарної медицини» (2005р.), «Ортопедії парно- та непарнопалих тварин» (2008р.). Підготував 17 кандидатів і 3 доктори наук.

В.Б. Борисевич продовжує активну педагогічну, науково-дослідницьку і громадську діяльність.

Напрямок наукової роботи професора Сухоноса В.П. – хвороби суглобів у тварин; патологія кінцівок у продуктивних тварин при порушеннях вітамінно-мінерального обміну та у зв’язку з радіоактивним забрудненням; стимуляція репаративного остеогенезу; травматологія та хвороби розвитку кістяка у дрібних домашніх тварин; впровадження в хірургічну практику методів лікування за допомогою наночасток металів. Він є автором та співавтором більше як 100 наукових статтей, методичних рекомендацій, підручників та навчальних посібників, у т.ч. «Загальної ветеринарної хірургії» (1992 р.), «Хвороб розвитку та остеохондропатії у собак» (2004 р.), «Ортопедії парно- та непарнопалих тварин» (2008 р.), «Антимікробної, антигрибкової, антипротозойної, антивірусної хіміотерапії» (2008 р.).

Науковці кафедри видали 18 монографій, 16 підручників, отримали 60 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, опублікували понад 2000 статей, понад 40 науково-практичних рекомендацій, впроваджених у практику ветеринарної медицини та тваринництва України.

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Наукова школа ветеринарної хірургії, започаткована професором І.О. Поваженком, чиїм ім’ям названо кафедру хірургії, нині працює над вирішенням актуальних питань ветеринарної медицини та сучасного тваринництва, тісно співпрацює з науковцями інших навчальних та наукових установ та закладів України.

Основними сучасними напрямками, якими займається кафедра, є розробка сучасних методів з’єднання тканин за допомогою методу електрозварювання, при цьому науковці тісно співпрацюють з інститутом «Зварювання» ім. Б.Є. Патона. Розробка методів кріодиструкції тканин також є актуальною, особливо під час лікування онкологічних захворювань у тварин. Традиційно актуальними залишаються теми, повязані з розробкою нових методів діагностики та лікування хірургічної патології опорно-рухового апарату тварин та органів зору.

У зв’язку з актуальністю наукових досліджень, що проводяться представниками зазначеної наукової школи, щорічно її склад поповнюється молодими талановитими науковцями. Значну роль у вирішенні теоретичних і прикладних питань сучасної наукової школи ветеринарної хірургії вносять доценти кафедри В.О. Дорощук, П.К. Солонін, О.О. Петренко, С.М. Ткаченко.