Кафедра журналістики та мовної комунікації

To English version

Практичне навчання

Однією з суттєвих переваг НУБіП України є те, що вже з першого року навчання студенти-журналісти мають унікальну можливість відпрацьовувати теоретичні знання на практиці, швидко отримати необхідні навички, аби в майбутньому стати справжніми професіоналами, досліджуючи актуальні теми та вдосконалюючи свої уміння «універсального» журналіста.

Кафедра забезпечує такі види практик:

ОС "Бакалавр"

навчальна (ознайомлювальна) для студентів І курсу

навчальна для студентів ІІ курсу
виробнича (журналістська) для студентів ІІІ курсу
виробнича (переддипломна) для студентів ІV курсу
ОС "Магістр"
виробнича (переддипломна) для студентів-магістрів

МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

між Національним університетом біоресурсів

і природокористування України

та Спілкою аграрних журналістів України

БАЗИ ПРАКТИК

(договори)

ПРАКТИКА-2023

У складних умовах повномасштабної війни добігає кінця ще один навчальний рік. Позаду насичені заняття в умовах змішаного навчання поміж повітряними тривогами, радість від спілкування наживо в аудиторіях і лабораторіях, заліки, іспити… Невід’ємною частиною освітнього процесу у вишах є проходження практики. Тут теж війна внесла свої жорсткі корективи, адже зануритися безпосередньо у виробничий процес, отримати новий досвід, опанувати навички майбутньої професії стало ще складніше.

Студентам нашого університету пощастило, адже у нас є прекрасні лабораторії і власні дослідні господарства – альтернатива зовнішнім базам практик, недоступним в умовах воєнного стану.

Цього року студенти спеціальності "Журналістика" НУБіП України продовжили формат наскрізної практики. Протягом року ми висвітлюємо заходи, які відбуваються в університеті, а всі матеріали опрацьовуємо в сучасній медіалабораторії. Період практики особливо насичений і цікавий. Ми знімаємо сюжети на різних локаціях, спілкуємося зі студентами та викладачами, отримуємо новий досвід.

Нам пощастило побувати на полях Агрономічної дослідної станції у с. Пшеничне Київської області. Тут проходять практику студенти різних спеціальностей. Ми ж зазирнули за лаштунки "польової практики" майбутніх агрономів під керівництвом професора кафедри генетики, селекції і насінництва ім. професора М.О. Зеленського Віталія Жемойди, доцента Юлії Дмитренко та асистента кафедри Романа Спряжки.

Вже з перших хвилин перебування на полі ми зрозуміли, наскільки зацікавлені і викладачі, і студенти у живому форматі практики. Тут панувала невимушена атмосфера: керівники коротко пояснили суть роботи, студенти поставили декілька запитань, а далі всі невеликими групами розійшлися в поле виконувати завдання.

Одна з груп під керівництвом професора Віталія Жемойди досліджувала селекційні зразки кукурудзи. Ця невибаглива і популярна культура користується особливою любов’ю. Її селекцією тут займаються протягом багатьох десятиліть і мають власні зареєстровані сорти, якими пишаються.

Майбутні агрономи ставили багато запитань керівникові: про тонкощі селекційного відбору, проблеми українських аграріїв під час війни, прогнози щодо ситуації на ринку сільського господарства після перемоги…

Інша група отримала завдання оцінити сорти та селекційні зразки пшениці на стійкість до хвороб. Студенти ретельно оглядали стебла і листя рослин, робили нотатки, відсортовували ті, які мали ознаки хвороби. Юлія Дмитренко, яка працювала з цією групою, детально пояснювала, чим відрізняються схожі на перший погляд хвороби зернових, як їх вчасно розпізнати і запобігти поширенню. Тепер про збудників борошнистої роси, бурої іржі і септоріозу знатимуть не тільки майбутні агрономи, а й ми, журналісти.

Ще одна група виконувала сортові і видові прополювання озимих і ярих зернових культур. Здавалося б, тут усе просто, однак існують спеціальні методики, яких треба дотримуватися, щоб отримати сорти з високими показниками врожайності та стійкості до хвороб. Про це студентам цікаво і доступно розповідав під час роботи Роман Спряжка.

Спілкуючись і зі студентами, і з керівниками практики, ми ще раз переконалися: для того, щоб студенти мали змогу опанувати професійні навички безпосередньо в польових умовах, доводиться приймати виклики та долати труднощі. Але результати варті затрачених зусиль.

Дякуємо за можливість побувати на «професійній кухні агрономів». Здійснюючи інформаційний супровід таких подій, ми збагачуємо свій професійний досвід. А ще - поглиблюємо знання про аграрний сектор. І це дуже важливо, адже в магістратурі за спеціальністю «Журналістика» будемо працювати з екологічною та аграрною тематикою, актуальною і під час війни, і після нашої перемоги.

А студенти четвертого курсу довели, що вони вже сформовані професіонали.

Для практичної роботи кожен з них обирав собі базу практики. Ті, хто не зміг це зробити, мав змогу практикуватися на базі медіалабораторії. Тим паче, що якраз у цей період наш університет святкував свій день народження і роботи журналістам було вдосталь. Це вони висвітлювали усі події у соціальних мережах, знімали відео для каналу "Свій НУБіП", брали інтерв'ю у гостей свята.

Проте багато студентів робили власні практичні матеріали, які суголосні з їхніми бакалаврськими роботами. Таким чином, вони демонстрували, що робили не лише теоретичну частину, а й практичну. Тут були й розроблені рекламні банери університету, і відео про свій рідний край, і фоторепортаж, і геймерські огляди.... Різноманіття жанрів і сюжетів.

А ті зі студентів, хто працював у ЗМІ – показували свої готові сюжети.

ПРАКТИКА-2022

У непростий період змішаного навчання в умовах воєнного стану було прийняте рішення запровадити для студентів-журналістів формат наскрізної практики. Зокрема, першокурсники працюватимуть над створенням відеосюжету за однією з актуальних тем, другокурсники розширять жанрову палітру своїх робіт у межах вивчених навчальних дисциплін «Аудіовізуальне виробництво», «Радіожурналістика та подкастинг», третьокурсники створюватимуть інтерв’ю на тему: «Як війна змінила життя та світогляд людини», тим самим долучаючись до когорти тих, хто збирає такі історії, фіксує і зберігає їх для майбутніх поколінь. Студенти четвертого курсу вже виконали індивідуальні завдання, суголосні з темами бакалаврських робіт, тим самим поглибили власні дослідження: самостійно обирали жанри, у межах яких виконувались завдання, новий ракурс, напрямок, тональність тощо.
Досвідчені четвертокурсники стали прикладом для студентів молодших курсів. Перебуваючи у важких умовах, іноді, в окупації та під обстрілами, вони все ж продемонстрували неабияку фахову майстерність, дисциплінованість та бажання працювати за фахом.

Так, Віталій МІКУЛА презентував власну статтю про війну, опубліковану в періодичному виданні; Софія ГРАБОВСЬКА створила особистий блог, де, як професійна блогерка, висвітлює тему збереження культурних пам’яток та нашої ідентичності в умовах війни; Орина ЗЕЛЕНІНА у лонгріді проаналізувала зміну іміджу Володимира Зеленського від коміка до Президента України сьогодні; Анна ЛЕВЧЕНКО зробила соціальну рекламу-постер про загибель мотоциклістів на дорогах; а Вікторія ХЛОПЧАНЮК – відеоролик про війну в Україні, перегляд якого зворушує до сліз.

Це – лише частина творчих робіт, які студенти виконали в екстремальних умовах, але з максимальною професійністю, що відзначили викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації на захисті практичних робіт студентів. Викладач кафедри, ведуча суспільного радіо Анна ДАНЬКО-СЛІПЦОВА відмітила надзвичайну фахову майстерність студентів, а доцент кафедри Наталія АДАМЧУК – нагальність та актуальність виконаних завдань, які сприяли зануренню студентів у справжнє журналістське життя.

ПРАКТИКА-2021

На 24-му поверсі знаменитого хмарочосу «Парус» у самому центрі Києва, на вул. Мечникова 2А, де міститься канал, нас привітно зустріла офіс-менеджер Яна Жигалкіна. Яна розповіла про історію каналу, його тематику, потужності, відповіла на запитання.

Тут працюють редактори.

Апаратна відеомонтажу. Режисер монтажу Ігор Ткаченко та його колеги забезпечують виконання повного комплексу з монтажу відеоматеріалів з дотриманням художньої та технічної якості відповідно до термінів, що передбачені та погоджені календарним планом каналу. Тут же відбувається монтаж усіх звукових матеріалів (музика, репліки, шуми).

А в цій апаратній створюють "одяг" каналу та окремих рубрик. Комп’ютерні дизайнери, керуючись замовленням творчих груп і заявленою тематикою, створюють дизайн програми.

Окремою "фішкою" каналу є цілодобовий переклад жестовою мовою, запроваджений з грудня 2018 р. Жестовий перекладач Марина Едуардівна Ліферова розповідає: "Працюємо вчотирьох почергово 2/2. Нас дивляться у багатьох країнах. Маємо зворотній зв’язок від глухих вчителів спеціальних навчальних закладів, від батьків та родичів, адже самі виросли у родинах глухих. Працюємо, як для своїх батьків".

Ефірний майданчик жестового перекладача

Такі собі студентські "виробничі наради" безпосередньо на знімальних майданчиках.

Віталіна Канцеляренко та Байрам Оруджев освоюють тон-студію, де начитують закадрові тексти

А яка дівчина обмине гримерну?! Це - наші красуні, майбутні журналістки!

Відеокамери та необхідна техніка "чекають" на виїзд чергової знімальної групи на зйомку.

У кухні можна обмінятися враженнями, обговорити плани і творчі задуми, або просто попити водички.

РАЗОМ. На згадку про спекотні дні червневої практики.

Парламентський телеканал «РАДА» розташований в урядовому кварталі в багатоповерховому будинку, де працюють комітети Верховної Ради України.

Це єдиний державний канал в країні. Він відстежує процес законотворення від появи законодавчої ініціативи до голосування у сесійній залі, висвітлює роботу комітетів і депутатів ВР. Канал не має жодної політичної заангажованості. Кожен депутат незалежно від фракції має право на ефірний час до 20 хвилин на місяць.
Канал «РАДА» – це єдина "камера", що допущена до протоколів Голови Верховної Ради України і завжди висвітлює офіційні та робочі візити Голови ВР. Мовники країни зобов’язані брати сигнал каналу під час висвітлення важливих державних подій. Це одна з умов отримання ліцензії на мовлення.

Режисер Олена Сторожук пояснює, як відбувається відеотрансляція.

Звукорежисер Тетяна Корякова на прикладі телемарафону на честь Дня Конституції України розповідає про можливості звукорежисерського пульта, який одночасно передає прямий звук з кількох джерел: сесійної зали, студії, ПТС (пересувної телевізійної станції), кулуарів ВР, де відбуваються брифінги, включень міст, skype.

В ефірній студії – Марина Качурина та Юлія Микитенко