Інноваційні технології на варті врожаю: майбутні захисники рослин проводять дослідження та опановують ДЗЗ та ГІС у навчальному господарстві НУБіП України
Однією із фахових компетенцій підготовки фахівців із захисту і карантину рослин є здатність координувати фітосанітарний моніторинг щодо виявлення, ідентифікації та визначення особливостей біології та екології шкідливих організмів.
Студенти четвертого курсу спеціальності «Захист і карантин рослин» мали можливість відвідати практичне заняття у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Їхня увага була сконцентрована на сучасних інструментах роботи фахівців із захисту і карантину рослин. Здобувачі під керівництвом професора Миколи ДОЛІ провели фітосанітарний моніторинг ґрунтоживучих шкідників на полях, де вирощувалась кукурудза, ячмінь, багаторічні трави та зробили аналіз поширення корисної ентомофауни з метою оптимізації захисних заходів та збереження природного балансу агроценозу. У студентів була можливість спостерігати за роботою безпілотних літальних апаратів та ознайомитися із програмою ГІС-картування.
Сучасне аграрне виробництво неможливо уявити без цифрових технологій. Сьогодні дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) та геоінформаційні системи (ГІС) стали основою точного землеробства і змінили підходи до захисту посівів від шкідливих організмів. Використання дистанційних методів у захисті рослин дозволяє виявляти загрози на етапах, коли візуально з землі поле здається абсолютно здоровим. Інтегрований підхід базується на взаємодії двох технологій:
• Дистанційне зондування: За допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та мультиспектральних камер проводиться сканування полів. Сенсори фіксують відбите світло в інфрачервоному та видимому діапазонах, що дозволяє розраховувати вегетаційні індекси (наприклад, NDVI). Будь-яке пригнічення рослин через хвороби, пошкодження шкідниками або нестачу вологи моментально відображається на спектральних характеристиках.
• Геоінформаційні системи: Отримані зі знімків дані імпортуються у спеціалізовані ГІС-платформи (QGIS або ArcGIS). Тут інформація аналізується, прив'язується до точних географічних координат і нашаровується на цифрові карти полів. ГІС дозволяє створювати електронні карти загрози, прогнозувати швидкість поширення шкідливих організмів та детально планувати захисні заходи.
Це мінімізує використання пестицидів: замість суцільного обробітку всього масиву, можна застосовувати їх диференційовано — лише в осередках спалаху розмноження шкідників чи хвороб.
Під час виїзного практичного заняття за підтримки провідних фахівців ННІ «Інституту геології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка під керівництвом Віктора ЗАЦЕРКОВНОГО відбулося закріплення набутих навичок студентів. Четвертокурсники під керівництвом Миколи ДОЛІ провели комплексне дослідження стану структури ентомокомплексів демонстраційних полів.
Із зацікавленістю студенти дізнались про повний алгоритм цифрового фітосанітарного моніторингу, а саме: що таке аерофотозйомка — налаштування та запуск дронів для ортофотопланування і збору спектральних даних, як аналізувати дані та проводити ідентифікацію проблемних ділянок поля за допомогою ГІС-інструментів безпосередньо у польових умовах, що таке наземна верифікація — виїзд у конкретні GPS-точки, які система позначила як аномальні, для точного визначення виду шкідника чи патогена.
На завершення Микола ДОЛЯ наголосив, що впровадження ДЗЗ та ГІС суттєво заощаджує ресурси господарств та знижує екологічне навантаження на довкілля. Увагу студентів було зосереджено на важливості вивчення механізмів, систем захисту та інших чинників на розвиток, розмноження і поширення комплексу фітофагів. Особливо пріоритетними стають дистанційні методи зондування за ГІС-технологій із узагальненням впливу зв’язків у трофічних ланцюгах на фоні внесених засобів хімізації.
Для майбутніх бакалаврів така практика стала унікальним досвідом, який робить їх максимально конкурентоспроможними фахівцями на сучасному ринку праці, готовими до викликів цифрового агробізнесу.