Чому агросектору потрібне нове покоління антистресових технологій?

Стреси та патогени атакують — рослина чинить опір


Українські вчені представили першу повну інтегративну теорію імунітету рослин, яка може змінити підходи до агровиробництва в умовах кліматичних змін. Дослідження, виконане командою у складі С. ХАБЛАКА, Л. БОНДАРЕВОЇ, М. ДОЛІ, В. ШПИЧАКА, Т. ЛИХОЛАТ, Т. СКЛЯР та Ю. ЛИХОЛАТ, узагальнює сучасні уявлення про стресостійкість та захист рослин і пропонує нову фундаментальну модель, що пояснює, як рослини переходять між режимами росту, імунного захисту та виживання. Це перше настільки комплексне наукове об’єднання механізмів імунітету, гормональної регуляції, метаболізму та епігенетики у єдиний інтегрований континуум.

Більшість агротехнологій базуються на фрагментарних уявленнях: фунгіциди й біостимулятори працюють лише локально, не враховуючи системні реакції рослини. Через це їх ефективність часто непередбачувана. До того ж, основна частина втрат урожаю (60–70%) спричинена саме абіотичними стресами (посуха, перегрів, засолення), а не патогенами. Проте більшість препаратів орієнтовані саме на боротьбу з інфекціями.

На цьому тлі українська команда представила інтегративну модель “SA–JA/ET–ABA–TOR”, що описує рослину як систему з чотирма ключовими домінантами — саліциловою (SA), жасмоново-етиленовою (JA/ET), абсцизовою (ABA) та ростовою (TOR). Кожна з них відповідає за різні типи загроз і стресів, а їх взаємодія визначає, як рослина балансуватиме між ростом, захистом та виживанням. SA забезпечує резистентність до біотрофів і вірусів, JA/ET — до некротрофів і комах, ABA — до абіотичних стресів, а TOR регулює фазу росту та відновлення після стресів. Науковці вперше описали чітку ієрархію переходів між цими станами та фактори, що ними керують: енергетичний статус, співвідношення вуглецю й азоту, ROS/NO-сигнали, мобільні РНК та метаболічні сигнали мікробіому.


Абіотичні фактори знижують урожайність більше ніж на 60%


Практичне застосування нової моделі:

Імунно-метаболічне управління культурою

Нова філософія агрономії, що дозволяє не просто реагувати на проблеми, а проактивно керувати біологічними режимами рослини. Рішення приймаються не за календарем, а за станом культури.

Двофазна технологія: стабілізація → відновлення

  • Фаза стабілізації (ABA/SA/JA): захист від стресу, активація антиоксидантів, збереження тургору, зменшення токсичності.

  • Фаза відновлення (TOR): активізація росту, робота меристем, подолання “стресового гальма”.

Пакети “Seed-to-Harvest”

Технології, що охоплюють увесь цикл — від ґрунту до збору врожаю. У кожній фазі визначається активна домінанта, тип сигналів, потрібні препарати й головні ризики.

Stress-priming (стресова пам’ять)

Підготовка рослини до повторного стресу: активуються ранні сигнали, зменшується метаболічна вартість адаптації, посилюється захисна реакція.

Інтеграція мікробіому

Мікробіом розглядається як частина імунної системи: PGPR активує ABA, AMF — TOR, ендофіти регулюють ROS/NO, ризосферні бактерії підтримують корінь і ріст.

Концепція відкриває нові можливості для:

  • створення точних антистресантів,
  • селекції сортів з високою кліматичною стійкістю,
  • розвитку мікробіомних і CRISPR-технологій,
  • інтеграції з системами точного зрошення.

Очікується, що ринок антистресових рішень виросте з $4,5 млрд (2025) до $7,8 млрд (2030), що підтверджує актуальність цього підходу.


Рослина — як система, що живе у світі багатовекторних сигналів


Таким чином, концепція «Імунно-метаболічного управління культурою» — це наймасштабніша зміна парадигми в агрономії за останні десятиліття. Вона поєднує фундаментальну біологію, епігенетику, гормональну регуляцію, ROS/NO-сигналізацію та мікробіом у єдину технологічну модель. І головне: вона дає фермерам інструмент не просто реагувати на стреси, а керувати рослиною як системою, яка може адаптуватися, пам’ятати і перемикатися між режимами — так само, як це робить жива складна біологічна машина.

Українська розробка має потенціал стати фундаментом для нового покоління агротехнологій, здатних відповідати кліматичним викликам майбутнього. Це не лише теоретична модель, а й практичний інструмент для створення стресостійких сортів, точних антистресантів і моделей управління врожайністю. За оцінками експертів, теорія може стати підґрунтям для формування нової української школи рослинного імунітету та зміцнення позицій вітчизняної аграрної науки на світовій арені.


Матеріали підготувала секретар кафедри ентомології, інтегрованого захисту і карантину рослин,
доцент Леся БОНДАРЕВА