Пам’ять, яку творять випускники: музейні зібрання Олександра Ушинського у Володарівці
1 жовтня 2026 р., у рамках відзначення Дня захисників і захисниць України, директор музею історії НУБіП України відвідала с. Володарівку Київської області та ознайомились із музейними зібраннями, які сформував випускник університету Олександр УШИНСЬКИЙ.
О. УШИНСЬКИЙ закінчив НУБіП України (на той час – Українську сільськогосподарську академію) у 1984 р., здобувши фах на факультеті захисту рослин. Сьогодні він відомий не лише як фахівець, а й як ветеран війни, громадський діяч, людина, яка багато років послідовно працює задля збереження пам’яті про трагічні та героїчні сторінки новітньої історії України.
Побачене справило особливе враження – ми побачили результат багаторічної особистої праці, громадянської позиції та глибокого розуміння важливості збереження історичної пам’яті. Олександр УШИНСЬКИЙ очолює громадське об’єднання «Асоціація ветеранів війни, учасників АТО, членів сімей загиблих (поранених) та інвалідів». Тому цілком закономірно, що значна частина його музейної роботи пов’язана із сучасною українсько-російською війною, подвигом українських захисників, пам’яттю про загиблих та історією боротьби України за свою незалежність. Разом із тим музейні зібрання у Володарівці значно ширші. Вони охоплюють різні періоди української історії – від традиційного сільського побуту та матеріальних свідчень Голодомору 1932–1933 рр. до подій Революції Гідності, війни на сході України та повномасштабної російської агресії.
Особливу увагу відвідувачів привертає експозиція, присвячена Голодомору. Предмети українського побуту, документи, світлини, речі повсякденного життя дозволяють побачити цю трагедію не лише через історичні цифри та дати, а через конкретний світ української родини, села, людини.
Не менш промовистими є матеріали, пов’язані з Революцією Гідності та новітньою війною. Військові артефакти, елементи спорядження, уламки боєприпасів, фотографії, особисті речі – усе це вже сьогодні стає документальним свідченням епохи, яку переживає Україна. Особливого значення музейним зібранням надає особистий досвід самого О. УШИНСЬКОГО. Частина експонатів пов’язана безпосередньо з його військовим шляхом та подіями, учасником яких він був. Саме тому ця експозиція сприймається не як віддалена історія, а як жива пам'ять людини, яка сама пройшла через випробування війною. Історія О. УШИНСЬКОГО є переконливим прикладом того, як випускник університету реалізує себе у громадській діяльності, захисті України та збереженні національної пам’яті.
Сподіваємося, що наше знайомство матиме продовження у спільній співпраці.
Підтримання зв’язку з випускниками є для університету не формальністю, а важливим завданням. Такі зустрічі дозволяють не лише зберігати інформацію про випускників, а й передавати досвід, здобутий поза університетськими стінами, наступним поколінням студентів – досвід громадянської активності, служіння державі та відповідального ставлення до історичної пам’яті. У цьому й полягає живий зв’язок поколінь, який робить історію університету не завершеною сторінкою, а процесом, що триває.
