Профорієнтація. Досвід кафедри педагогіки
Однією із традиційно сильних сторін нашої кафедри є системна профорієнтаційна робота. Адже без пошуку «свого» абітурієнта життя будь-якої кафедри, якою б цікавою та потенційно спроможною вона не була б, швидко завершується в бурхливих умовах сьогодення.
Буквально кілька днів тому ми ділилися досвідом організації профорієнтаційних заходів у режимі он-лайн, які також сприяють збільшенню бажаючих стати абітурієнтами нашої кафедри та факультету.
Ні для кого не стане таємницею, що системна робота потребує ґрунтовної підготовки. Так і робимо. Напочатку року працюємо зі студентами першого курсу спеціальності Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології) з метою з’ясувати, що саме їх надихнуло на вступ на нашу спеціальність. Отримана інформація стає в нагоді вибудувати нові стратегії розбудови профорієнтаційної роботи на наступний рік. За програмою курсу «Вступ до спеціальності» передбачено одне із завдань на самостійну роботу: написати есе «Чому я обрав спеціальність Професійна освіта?». Повірте, ознайомлення із цими завданнями наповнює гордістю за наших першокурсників!

«Я навчаюся, щоб стати педагогом у сфері професійної освіти. Для мене це не просто майбутня робота, а справа, яка має глибокий зміст. У дитинстві я часто замислювалася над тим, як знання та вміння дорослих впливають на життя людей. Саме тому я обрала професію, у якій можу ділитися досвідом і допомагати іншим будувати власне майбутнє. Найсильніша моя мотивація – це учні. Мені хочеться бачити, як у них «загоряються очі», коли вони розуміють новий матеріал, коли відчувають, що в них виходить. Для мене важливо не лише навчати, а й підтримувати, надихати, бути тією людиною, яка повірить у них. Успіх моїх вихованців стає моїм власним успіхом, і це надає сенсу щоденній праці» - пише Вероніка ЮХИМЕНКО, студентка групи ПО-25001б (куратор групи – проф. Руслан СОПІВНИК). І продовжує: «Я також бачу в своїй професійній діяльності можливість впливати на суспільство. Адже від якості освіти залежить майбутнє країни: підготовлені й мотивовані фахівці створюють нові можливості, розвивають економіку, роблять життя людей кращим. Усвідомлювати, що моя робота може мати такий масштабний вплив велика мотивація для мене».
Її одногрупниця, Катерина СУСЛОВА, має схожі думки: «Я обрала педагогічну спеціальність, тому що вважаю професію вчителя однією з найважливіших у світі. Учитель не просто передає знання — він формує особистість, виховує майбутнє покоління та допомагає дітям відкрити свої здібності. Я мрію стати педагогом, який зможе не лише навчати, а й підтримувати, надихати та допомагати учням повірити в себе. Саме тому я впевнено зробила свій вибір — стати вчителем».

Схожа картина й в групі 2005бск (куратор групи – проф. Валентина МІРОШНІЧЕНКО). Так, староста групи Анастасія ІВАНЧЕНКО пише: «Педагогічна діяльність для мене — це не просто професія, а життєве покликання. Я обрала цей шлях свідомо, адже вважаю, що саме вихователь чи вчитель має унікальну можливість впливати на формування особистості, допомагати дітям пізнавати світ, розвивати їхні здібності та віру у власні сили. Я обрала цей шлях ще 4 роки тому, і не вважаю свій вибір не правильним, а навпаки, саме те що шукала для себе в житті. Я обрала педагогічну діяльність, бо хочу бути тим, хто підтримує дитину в її перших кроках до пізнання, хто надихає, мотивує та допомагає розкрити потенціал. У цьому я бачу справжній сенс своєї праці — у вихованні серцем і душею».

За нашою спеціальністю навчаються не лише вчорашні випускники шкіл і коледжів, а й люди з досвідом. Один із них, Микола КРИЖАНІВСЬКИЙ, так пояснює свій вибір: «Життєвий шлях рідко буває прямою лінією. У 34 роки, маючи за плечима 17 років професійного досвіду, я дивлюся на вибір кар'єри інакше, ніж у юності. Тоді це був пошук себе; сьогодні – це свідоме рішення про те, як найкраще застосувати накопичені знання. Я став кваліфікованим спеціалістом у своїй галузі, але тепер відчуваю нову, глибшу потребу – не просто робити, але й навчати. Я замислююсь про педагогічну освіту не як про "зміну" професії в класичному розумінні, а як про її еволюцію. Це бажання підняти свої "софт скіли" на абсолютно новий рівень, так би мовити, стати "сенсеєм" для тих, хто тільки починає свій шлях, або для колег, які прагнуть розвитку. Я досяг точки, коли моїм найбільшим внеском може стати не лише моя власна робота, а й успіх тих, кому я зможу допомогти».
Але не все буває так однозначно. Іноді, як апетит приходить під час їжі, так і мотивація приходить під час навчання. Софія ГЕРАСИМЕНКО, студентка групи ПО-25002бск зазначає: «Якщо бути відвертою, я навіть не надто детально цікавилася, у чому саме полягає ця професія і які перспективи вона відкриває. Коли ж розпочалося навчання і я побачила свій розклад, стало зрозуміло, що основний акцент робиться саме на педагогіку. Спершу це мене трохи розчарувало, адже я очікувала зовсім іншого спрямування — більш практичного, можливо, навіть пов’язаного з аграрною сферою чи виробництвом. Як-то кажуть, усе, що не робиться, — на краще. Можливо, у майбутньому я зовсім інакше подивлюся на цю професію, відкрию в собі потенціал і стану справді хорошим педагогом». Повірте, якщо взяти до уваги й інші роботи, що виконувала Софія, наприклад, розроблену нею інноваційну концепцію уявного власного закладу освіти «Приватний ліцей №15 з поглибленим вивченням англійської мови», можна стверджувати, що стати хорошим педагогом їй гарантовано! Але й шлях до підприємств аграрної та харчової промисловості завжди відкритий талановитим людям.
Як доказ гордості наших першокурсників за навчання за обраною нашою спеціальністю можна навести й розроблену листівку ще однією талановитою студенткою групи ПО – 25002бск Аліною СЕМЕНЕЦЬ:
