Від передачі знань до спільного творення: у НУБіП обговорили мультиакторний підхід у Horizon Europe

17 листопада 2026 року в НУБіП України відбувся інтерактивний семінар «Мультиакторний підхід у проєктах Horizon Europe та його значення для AKIS в Україні». Захід, що зібрав близько 30 науковців, провів Марк РЕДМАН (Mark Redman) - засновник Highclere Consulting, експерт-оцінювач Європейського виконавчого агентства з досліджень (REA) і партнер проєктів PREMIERE та EU-FARMBOOK. Семінар відбувся в межах мультидонорської ініціативи GIZ Skills4Recovery за додаткової підтримки проєкту PREMIERE, що фінансується програмою «Горизонт Європа».

Від знайомства до головної ідеї

Доповідач розпочав із знайомства та одразу задав емоційний, жвавий тон зустрічі. Головну думку він сформулював просто: наука не може працювати ізольовано, а її результати мають бути пов'язані з фермерами та іншими зацікавленими сторонами. Класична модель аграрних досліджень лінійна: наука створює знання, а потім передає їх практикам, проте це не завжди ефективно. Мультиакторний підхід, який з 2014 року використовується в програмах «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа», замінює її взаємодією та спільним творенням протягом усього проєкту. Марк також пояснив, як розрізняти ролі: партнери консорціуму відповідають за виконання проєкту, партнери співтворчості (фермери, радники, бізнес) беруть участь у визначенні потреб і створенні рішень, а стейкхолдери зацікавлені в результатах, але не мусять брати активну участь.



Чому це важливо саме зараз

Далі лектор перейшов до Кластера 6, Місії ЄС «Угода щодо ґрунтів для Європи», CBE JU та напряму Nature, де підхід застосовується найчастіше. Він наголосив, що коли тема вимагає мультиакторності, це додаткова умова прийнятності, тож оцінювачі можуть відхилити заявку вже після швидкого перегляду, якщо не побачать цього підходу. Конкуренція велика: у середньому 30–40 заявок на тему, а подекуди понад 70. Водночас можливостей побільшало: з 2015 року стартувало близько 600 мультиакторних проєктів, а в конкурсах 2027 року очікується 64 проєкти за 31 темою з бюджетом близько 436 млн євро. Частка тем, що вимагають підходу, зростає. Його також закладено в Стратегію аграрних досліджень ЄС до 2040 року, і він продовжуватиметься у 10-й Рамковій програмі (2028–2034).



Що має показати заявка

За визначенням Єврокомісії, потрібне «справжнє й достатнє» залучення цілеспрямовано підібраних акторів до співтворчості від ідеї до поширення результатів. Заявка має довести, що вона відповідає потребам кінцевих користувачів, що склад консорціуму збалансований і охоплює не лише дослідницькі, а й комунікаційні та мережеві навички, що вона використовує наявні знання, організовує залучення, додає цінність і створює практичні, доступні результати. Їх слід поширювати через канали, яким довіряють користувачі, і подавати як короткі анотації до практичних робіт для бази Єврокомісії.



Лектор поділився низкою практичних порад:

- немає єдиного правильного підходу, бо його інтерпретація залежить від типу проєкту (RIA, IA чи CSA);

- визначення та сім вимог слід прочитати й обговорити з усіма партнерами та координатором, адже найпоширеніша помилка полягає в тому, що на них не посилаються;

- використовуйте всі наявні допоміжні матеріали, особливо корисно користуватися матеріалами PREMIERE;

- він також радив «поставити себе на місце оцінювача». Експерти працюють у стислі терміни й часто не знають мультиакторного підходу, тому заявка має пояснювати його чітко й просто розкривати суть підходу та стисло описувати, як у проєкті виконано відповідні вимоги.

Варто також допомогти мультиакторному експерту в групі оцінювачів «захистити» ваш підхід під час узгодження оцінок і показати його не лише в розділі Excellence, а й у бюджеті (за lump sum для цього є поле коментарів). Окрім того, варто писати заявку читабельно, зі схемами, а для кращого розуміння процесу спробувати себе в ролі експерта-оцінювача, за відсутності конфлікту інтересів.



Найбільше обговорень викликали запитання учасників. На питання, як залучати стейкхолдерів, які не мають бюджету в проєкті, доповідач визнав цю проблему слабким місцем системи й назвав інструменти: фінансову підтримку третіх сторін (якщо тема це дозволяє), субпідряд, членство в консорціумі чи асоційоване партнерство, а також нефінансові стимули, зокрема доступ до порад проєкту та ваучери. Відповідаючи на питання про різницю між стейкхолдерами й акторами, він підкреслив, що це не одне й те саме і що плутанина тут типова для заявок. На питання про те, як оцінювачі визначають мультиакторність, Марк зазначив, що чітких критеріїв у них немає, тож заявники самі мають пояснити, чому їхній проєкт мультиакторний. Коли учасники поцікавилися, чи оцінювачі користуються штучним інтелектом, він відповів, що правила це забороняють, хоча окремі експерти можуть вдаватися до нього для порівняння чи узагальнення. Заявникам же варто прозоро вказувати, як вони його застосовували, і перевіряти результати. Загалом відповіді доповідача показали: успіх мультиакторної заявки залежить не лише від науки, а й від чіткої комунікації з партнерами та оцінювачами.



Наприкінці Марк РЕДМАН перейшов до теми AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System), важливої для дослідників і викладачів. З 2021 року кожна країна ЄС зобов'язана ухвалити стратегічний підхід до розвитку AKIS, а мультиакторний підхід покликаний допомогти знанням доходити до користувачів. Щодо України він зазначив, що окремі елементи AKIS тут уже існують (науковці, радники, мережі, а в квітні 2026 року запущено портал AKIS Ukraine), але вони недостатньо пов'язані між собою, а єдиного стратегічного підходу ще немає. Посилити систему, на його думку, можна через консультаційні служби, зв'язок науки й освіти, сучасні навички, доопрацювання цифрової платформи та узгоджене управління. Відповідаючи на питання, як змусити аграріїв користуватися інформацією, він порадив враховувати сезонність, питати про потреби й будувати двосторонню комунікацію. Окремо він розповів про EU-FarmBook: відкритий європейський портал практично орієнтованих результатів проєктів (станом на вересень 2026 року понад 11 тисяч матеріалів із 2 272 проєктів). Планується заохочувати українських партнерів завантажувати туди результати й, можливо, пов'язати його з порталом AKIS Ukraine.



Дякуємо Марку Редману за змістовний семінар, відкритість, цінні відповіді

та практичні поради, а всім учасникам за активну участь і жваве обговорення!


Корисні посилання

Усі новини

Таміла КОСТЄЄВА, фахівець відділу міжнародних проєктів