Здобутки проєкту Path4Med на європейській конференції SOLO 2026

Синергія науки, бізнесу та сталого розвитку – це основа успішного майбутнього. Саме цій ідеї була присвячена масштабна міжнародна конференція SOLO «Soils for Europe 2026: Healthy Soils for a Sustainable Future», що проходила з 7 по 11 вересня в Університеті Коїмбри (Португалія). Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБіП) України на цьому заході гідно представили доцентка кафедри екології агросфери та екологічного контролю Віта Строкаль та здобувачка наукового ступеня доктора філософії, молодша наукова співробітниця Єлизавета Дідур.

Співорганізаторами події виступили 46 європейських ініціатив, серед яких і проєкт Path4Med. У його межах Віта Строкаль координує український демонстраційний майданчик D.G.3 (Ukraine) «Future pathways for zero pollution in the Dnipro Basin under emerging challenges and threats», а Єлизавета Дідур здійснює свої дисертаційні дослідження.

Під час інтерактивних сесій «Живі лабораторії та ярмарок проєктів» представниці НУБіП поділилися ключовими результатами роботи українського демосайту. Зокрема, науковиці презентували результати моніторингу водних ресурсів і картування ризиків евтрофікації водосховищ у басейні Дніпра, виконані за допомогою ГІС та дистанційного зондування. Крім того, вони представили ретроспективний аналіз кліматичних змін (температури та опадів) у суббасейнах Дніпра за 1980-2020 роки. Ці дані чітко вказують на тенденцію до потепління та посушення регіону. Додатково було представлено оцінку якості ґрунтів на базі чотирьох пілотних агрогосподарств басейну.

Важливою та надзвичайно насиченою частиною програми стала участь в інтерактивному воркшопі «Інтегровані системні підходи до вирішення проблем здоров'я ґрунтів та водних ресурсів». Його головна мета – поєднати презентації проєктів із живими груповими дискусіями, щоб розглянути проблеми ґрунту й води як єдину, складну та нелінійну систему. Модерували захід фахівчині проєкту Path4Med: докторка Дівіна Грасія Родрігес (Dr. Divina Gracia Rodriguez) та Ханне Угстад (Ms. Hanne Ugstad) з Норвезького інституту біоекономічних досліджень (NIBIO). Учасники мали змогу ознайомитися з трьома тематичними дослідженнями демо-майданчиків Path4Med із різних країн – України, Туреччини та Греції.

У першій частині воркшопу Віта Строкаль поділилася досвідом українського демосайту щодо впровадження партисипативних підходів (залучення зацікавлених сторін). Вона представила підсумки двох воркшопів, раніше проведених на базі НУБіП. Їхньою особливістю стала успішна інтеграція методик DPSIR та CLD для розробки причинно-наслідкових діаграм, що відображають виклики у сфері земельних і водних ресурсів Дніпровського басейну. Завдяки спільній роботі зі стейкхолдерами, команді вдалося розробити та презентувати три такі діаграми причинно-наслідкового циклу викликів у басейні річки Дніпра (CLD): перший CLD відстежує евтрофікацію річок: застарілі міські очисні споруди, сільськогосподарські стоки, військова діяльність та зміна клімату призводять до забруднення поживними речовинами (NO₂⁻, NO₃⁻, NH₄⁺, PO₄³⁻), що критично виснажує розчинений кисень та спричиняє втрату біорізноманіття, цвітіння водоростей та дефіцит води; другий CLD охоплює забруднення річок стічними водами: сільське господарство, присадибні ділянки та застарілі очисні споруди спричиняють вимивання поживних речовин, надмірне застосування агрохімікатів та неочищені скиди, залишаючи підвищений вміст ХСК/БСК, патогенів та важких металів, що погіршують хімічний стан та посилюють евтрофікацію та дефіцит води; третій CLD стосується деградації ґрунтів: інтенсивне землеробство, зміна клімату та військові операції призводять до ерозії та викидів хімічних речовин, змінюючи структуру ґрунту та мікробне різноманіття, що призводить до втрати родючості, продуктивності та врожайності.

Друга частина воркшопу передбачала удосконалення цих CLD-циклів у групових роботах, в яких, окрім представників проєкту Path4Med, взяли участь представники з інших проєктів та організацій (Австрія, Італія, Нідерланди, Туреччина, Німеччина та інші). Робочу групу з удосконалення українських CLD-циклів очолила Віта Строкаль. Під час роботи учасникам групи були роз’яснені три CLD-цикли: евтрофікація річок, забруднення річок стічними водами, деградація ґрунтів. Учасниками було обрано для удосконалення CLD-цикл деградації ґрунтів у басейні річки Дніпра.

В ході активної дискусії учасниками було удосконалено цикл, який починається з причини, як-от надмірного використання мінеральних добрив (driver) в умовах інтенсивного сільського господарства, що спричинює забруднення (сумарний ефект) підземних вод (pressure) та підсилює евтрофікацію (impact – effect). Під час роботи в групі, учасники зазначили, що до основних рішень має увійти налагодження діалогу між урядом, наукою, виробниками та фермерами, які виробляють продукцію. Наступним етапом має бути проведення навчань та тренінгів фермерів щодо впровадження точного управління в господарствах, та відповідно це має супроводжуватися підтримкою уряду та експертів. Фінансові інвестиції мають стати загальноприйнятим аспектом на національному рівні для впровадження інноваційних технологій у господарствах з метою підвищення продуктивності ґрунтів та зменшення впливу сільського господарства на біогенне забруднення вод (як сумарного ефекту для двох CLD-циклів щодо викликів евтрофікації та погіршення якості води).

Отже, третім етапом воркшопу було представлення учасниками трьох груп удосконалених CLD-циклів. Віта Строкаль, спільно з учасниками представила удосконалений CLD-цикл деградації ґрунтів у басейні річки Дніпра, обґрунтувавши перед аудиторією причини, впливи та наслідки деградації ґрунтів в межах кожного суббасейну річки Дніпра. Віта Строкаль зосередила увагу аудиторії на розроблених спільних рішеннях щодо вирішення проблеми, які потребують втручання органів влади (інвестиції), науки (тренінги), громадських організацій (просування), бізнесу (допомога у впровадженні технологій).

Представлені Вітою Строкаль та Єлизаветою Дідур результати щодо проведення моніторингових досліджень та впровадження партисипативних підходів в українському демонстраційному майданчику проєкту Path4Med – D.G.3 (Ukraine) «Future pathways for zero pollution in the Dnipro Basin under emerging challenges and threats» мали активне обговорення на інтерактивних сесіях конференції, засвідчили зацікавленість учасників проблемами в Україні та продемонстрували високий науковий рівень фахівців української спільноти.