Зустріч студентів із Володимиром ГОНСЬКИМ
27 листопада студентам гуманітарно-педагогічного факультету дуже пощастило зустрітись із Володимиром Васильовичем ГОНСЬКИМ, людиною з великої літери. Український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, артволонтер, заслужений діяч мистецтв України — це все про нашого гостя.
Зустріч розпочалась з пісні «А вона». Найпопулярніша пісня гурту «Плач Єремії» у виконанні пана Володимира звучала так щиро, що кожен у аудиторії не міг не підспівувати. Після пісні настав час і поговорити. Спочатку ми підняли тему національної самовизначености, найбільше мені запам’ятались такі слова: «Рівень особистості визначається рівнем її інтересів та потреб, можна жити, а можна існувати, треба знати чого ви дійсно хочете в цьому житті». Таких висловів було не мало, вони змушують замислитись, чи ти той, ким хочеш бути насправді.
Після цього наш гість задав аудиторії таке питання: «хто знає, що таке УПА?» Спочатку у залі була тиша, а потім студенти самі захотіли розмовляти та дискутувати на різні теми. Ми разом згадували другий зимовий похід Армії УНР, битви УПА, студентську революцію на граніті, підпільну діяльність, «Холодний яр», Революцію Гідности… Це ті події, про які не можна мовчати, особливо у наш час. І не могли пройти повз тих героїв, завдяки яким ми маємо змогу жити у нашій державі. Григорій ЧИЖЕВСЬКИЙ, Петро БОЛБОЧАН, Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ (Городянин-Лісовський), брати Дмитро, Олексій, Василь СОКОЛОВСЬКІ та їхня 16-річна сестра Олександра (отаманна Маруся) — це герої, які не забуті, вони приклад героїзму, патріотизму та витримки.
Ми — українці, як ніхто повинні пам’ятати своє коріння. На цьому також наголошував Володимир ГОНСЬКИЙ. Він продекламував нам вірш, талановитого поета Василя СИМОНЕНКА, під назвою «Коріння» («Я чую у ночі осінні…»), кожне речення пробирало тіло до мурах, а завдяки вправному виконанню ці слова дійшли до кожного. Ми всі з різних областей і з різними проблемами, але цей вірш довів, що у нас є щось спільне, що ми всі єдині.
Щоб студенти культурно розвивались, пан Володимир рекомендував цікаві історичні твори та фільми. Найбільш мене зацікавила книги «Холодний Яр» Юрія ГОРЛІСА-ГОРСЬКОГО та «Чорний ворон» Василя ШКЛЯРА, а з фільмів варто переглянути «9 життів отамана Махна», але «профільтрувати» московську пропаганду. Надзвичайно приємно, коли спікери діляться враженнями від перегляду та радять щось справді цікаве.
Під кінець зустрічі Володимир Васильович знову взяв до рук гітару і вся авдиторія заспівала нашу рідну «Червону руту», коли ми виконували пісню у кімнаті відчувалось сімейне тепло та затишок, ми були об’єднані піснею, а саме такі люди як пан Володимир є рушійною силою цього об’єднання. Варто зазначити, що студентам випала можливість почути його авторську пісню «І все ж, люби життя!», не було жодного студента кого б вона не торкалась, вона про прийняття того, що маєш, про те, що варто радіти просто тому, що живеш.
Завершуючи зустріч, В.В. ГОНСЬКИЙ подарував свої авторські книги «Людина і нація. Час воїнів» та «Формування патріотизму в умовах війни» найактивнішим присутнім.
Студенти гуманітарно-педагогічного факультету висловлюють щиру вдячність Володимиру Васильовичу ГОНСЬКОМУ за його титанічну працю та вміння зацікавити слухачів важливим. Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі з вами!!!
