Академік Микола Патика виступив офіційним рецензентом стратегічних програм НААН: від «Агрокосмосу» до збереження генофонду

Професор кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна НУБіП України, академік НААН Микола Патика взяв участь у розширеному засіданні Бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України.
​Подія була присвячена підбиттю підсумків виконання п’ятирічних програм наукових досліджень (2021–2025 рр.), що формують стратегію продовольчої та біологічної безпеки держави. Микола Володимирович виступив як офіційний рецензент звітів трьох провідних наукових установ, акцентувавши увагу на поєднанні інноваційних технологій із фундаментальними законами біології.

​У своєму виступі академік Патика проаналізував ключові здобутки та виклики за трьома напрямами:
​1. Космічний моніторинг та агроекологія (ПНД «Агрокосмос»)
Рецензуючи звіт Інституту агроекології і природокористування НААН, Микола Володимирович наголосив на зміні наукових парадигм.

Високо оцінивши методики супутникового моніторингу впливу воєнних дій на агроландшафти, він водночас підкреслив:
​«Жодна цифрова модель, навіть найдосконаліша, не замінить біологічної сутності ґрунтотворення. "Погляд з космосу" має бути верифікований глибокими наземними дослідженнями мікробіому та фізіології ґрунту. Лише синтез IT-технологій та класичної біології дасть об'єктивну картину».
​2. Біологічний захист рослин (ПНД «Біоконтроль»)
Аналізуючи роботу Інституту «Біотехніка» щодо автоматизації виробництва ентомофагів, професор Патика підняв питання якості біологічних агентів. Головна теза рецензента стосувалася балансу між інженерією та біологією:
​«Автоматизація процесів не повинна призводити до втрати якісних характеристик живих організмів. Ми маємо гарантувати генетичну чистоту штамів та збереження природного потенціалу ентомофагів при переході на промислові лінії».
​3. Збереження генетичних ресурсів (ПНД «Помологія»)
Розглядаючи звіт Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка, академік акцентував на тому, що національний генофонд плодових культур — це не просто колекція, а стратегічний ресурс біобезпеки.

​«В умовах зміни клімату та поширення нових хвороб ми маємо переходити від простого опису сортів до їхньої глибокої фітопатологічної та молекулярно-генетичної паспортизації. Пошук донорів імунітету — це пріоритет №1 для сучасного садівництва».
​Участь співробітників кафедри фітопатології у експертизі такого рівня свідчить про високий науковий авторитет школи НУБіП та безпосередній вплив університетської науки на розвиток аграрного сектору України.