«Деколонізація: як українські міста позбавляються імперських наративів» очима аспірантів

3 квітня о 10:30 відбувся виховний захід у форматі Zoom на тему «Деколонізація: як українські міста позбавляються імперських наративів». Лекцію прочитав Євген ГОМОНЮК – аспірант кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили, співзасновник Платформи MY ART та менеджер з регіонального розвитку в Агенції розвитку Миколаєва.

До участі в заході активно долучилися аспіранти кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України першого року навчання В’ячеслав РЕДЬКО, Іван МАЛАШЕНКО, а також к.іст.н., доцент Наталія КРАВЧЕНКО.

Під час заходу була прочитана лекція, в межах якої розглянуто актуальні аспекти деколонізаційних процесів в Україні, зокрема переосмислення міського простору, зміну топоніміки та усунення імперських маркерів із публічного середовища. Окрему увагу приділено практичним кейсам українських міст і ролі громадських ініціатив у формуванні нової історичної пам’яті.

Особливо цікаво було поглянути на ці процеси крізь фахову історичну призму, зокрема в контексті ХІХ-ХХ століть. Зміна назв – це не просто сучасний політичний тренд, а логічне продовження довгої боротьби за власну ідентичність. Детально висвітлено як імперський міф десятиліттями використовував імена російських діячів для маркування нашої території за принципом «де є наша вулиця, там наша земля».

Кілька інсайтів із зустрічі, які варто виділити:

• Зміни почалися ще до Незалежності. Перші успішні зрушення відбулися наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Парадоксально, але піонерами стали індустріальні міста: Луганськ ще у 1990 році скинув назву Ворошиловград, а перший випадок демонтажу пам’ятника Леніну відбувся у шахтарському Червонограді на Львівщині 1 серпня 1990 року.

• Топоніміка як політичний інструмент. У 1990-ті та 2000-ні роки процес перейменувань часто гальмувався на місцях. Міфи про «величезні витрати з бюджету» та наратив «яка різниця» штучно культивувалися проросійськими силами, щоб зберегти свій ментальний вплив.

• Кейс «топонімічної консервації». Окремо розібрали приклад Миколаєва, який через вплив колишньої номенклатури довго тримався за радянські та імперські маркери. Але навіть там крига скресла – наприклад, вулиця на честь діяча українського відродження Миколи Аркаса, за яку місцева інтелігенція боролася ще з 1990-х, нарешті з’явилася на мапі міста.

Лекція викликала жваве обговорення та щирий інтерес серед учасників. Аспіранти відзначили її змістовність, актуальність і прикладний характер. Проведення подібних заходів має важливе значення для професійного становлення аспірантів, адже сприяє розвитку навичок публічних виступів, аргументованого відстоювання власної позиції та ведення наукової дискусії. Участь у таких зустрічах формує аналітичне мислення, уміння працювати з актуальними суспільно-політичними темами та інтерпретувати їх у науковому контексті. Крім того, це створює середовище для обміну ідеями, розширення академічної комунікації та інтеграції молодих дослідників у сучасний науковий дискурс.

Захід залишив багато думок для подальших роздумів. Звільнення простору від маркерів чужої імперії – це не переписування історії, а її відновлення та повернення до нашого власного, українського наративу.