НУБіП України на GEOFORUM’2026: від цифрових геоданих до нової якості землеустрою
У Львові-Брюховичах 15–17 квітня 2026 року відбулася 29-та Міжнародна науково-технічна конференція GEOFORUM’2026 — авторитетний професійний майданчик, що традиційно об’єднує науковців, викладачів, практиків, представників державних інституцій, фахових асоціацій і бізнесу у сферах геодезії, картографії, землеустрою, кадастру, фотограмметрії, ГІС та геоінформатики.
Цьогоріч у роботі конференції взяли активну участь представники Національного університету біоресурсів і природокористування України: декан факультету землевпорядкування, кандидат економічних наук, доцент Олександр ШЕВЧЕНКО; завідувач кафедри землевпорядного проектування, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Андрій МАРТИН; завідувач кафедри геодезії та картографії, доктор економічних наук, професор Тарас ЄВСЮКОВ; завідувачка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, кандидат технічних наук, доцент Антоніна МОСКАЛЕНКО; доцент кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, доктор економічних наук, доцент Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ.
Для НУБіП України участь у Геофорумі є не епізодом, а сталою академічною традицією. Університетські науковці й викладачі не перший рік долучаються до цієї події, а сам Геофорум давно став місцем, де професійна спільнота у Львові не просто обмінюється результатами досліджень, а фактично звіряє галузевий порядок денний, обговорює стандарти, технологічні рішення й бачення майбутнього просторових даних в Україні.
Програма GEOFORUM’2026 переконливо засвідчила: сьогодні геодезія, картографія й геоінформатика перебувають у центрі великих суспільних і державних трансформацій. Серед ключових викликів — модернізація національної системи координат і геодезичних мереж, забезпечення якості та сумісності геопросторових даних, розвиток інфраструктури геопросторових даних, цифровізація кадастрових і картографічних процесів, інтеграція супутникових, аерофотознімальних, ГІС- та AI-рішень, а в українських реаліях — ще й просторове забезпечення безпеки, відбудови, моніторингу територій та доказового планування відновлення країни. Саме геопросторові дані сьогодні дедалі чіткіше розглядаються у світі як базова інфраструктура для ухвалення рішень, публічного управління, статистики, відновлення та сталого розвитку.
Не випадково тематика конференції охопила саме ті напрями, які сьогодні визначають професійне поле: геодезію, геодинаміку, приладобудування; фотограмметрію, картографію, ГІС і технології з БПЛА; інженерну геодезію та геодезичний моніторинг у будівництві; кадастр, землеустрій і оцінку нерухомості; військові геодезичні та GIS-технології. У фокусі дискусій були розвиток національної системи відліку та державної геодезичної мережі, моніторинг деформацій земної поверхні, використання SAR-даних, GNSS-технологій і штучного інтелекту, створення цифрових карт і геопорталів, післявоєнна відбудова, геопросторове забезпечення територіального планування, сучасні рішення для БПЛА, а також нові інструменти інженерної геодезії та просторової аналітики. Важливо, що GEOFORUM’2026 поєднав наукову програму з демонстрацією сучасного обладнання, програмного забезпечення та технологічних платформ, що особливо цінно для університетської спільноти, яка готує фахівця не «вчорашнього дня», а спеціаліста для цифрової держави та повоєнного відновлення.
Представники НУБіП України були помітними у кількох секціях конференції, презентувавши доповіді, які безпосередньо відповідають на актуальні запити часу. У секції «Фотограмметрія, картографія, ГІС, технології з БПЛА» Антоніна МОСКАЛЕНКО та Тарас ЄВСЮКОВ представили доповідь «ГІС-аналіз просторово-часових закономірностей поширення сибірки та небезпечних поховань тварин (на прикладі Вінницької області)». Це дослідження показує, наскільки тісно сучасна геоінформатика пов’язана не лише з картографуванням чи землеустроєм, а й з питаннями біобезпеки, громадського здоров’я, екологічного моніторингу та управління ризиками. У нинішніх умовах саме такі міждисциплінарні роботи демонструють практичну вагу ГІС як інструменту прогнозування, просторового аналізу та підтримки управлінських рішень.
У секції «Інженерна геодезія та геодезичний моніторинг в будівництві» Тарас ЄВСЮКОВ у співавторстві з колегами презентував доповідь «Сучасні підходи до 3D-візуалізації об’єктів історико-культурної спадщини з використанням технології SLAM». Це надзвичайно своєчасна тема для України, де питання збереження, документування й цифрового відтворення об’єктів культурної спадщини набули не лише наукового, а й цивілізаційного значення. Технології SLAM, 3D-сканування та цифрового моделювання стають частиною нової архітектури пам’яті — точної, верифікованої, придатної і для реставрації, і для архівування, і для міжнародної фахової комунікації.
Особливо вагомою була участь представників НУБіП у секції «Кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості», де прозвучала ціла низка змістовних доповідей, що стосуються фундаментальних змін у сфері земельних відносин, топографо-геодезичної діяльності та нормативного середовища. Андрій МАРТИН, Павло МАТВЄЄВ та Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ представили доповідь «Публічні трансформаційні поля як критична умова впровадження УСК-2000 та EVRS в Україні: техніко-регуляторні та економічні аргументи». Йдеться про питання, яке на перший погляд може видатися вузькоспеціальним, але насправді має системне значення для держави: без єдиних, відкритих, точних і публічно доступних механізмів трансформації координат неможливо досягти повноцінної сумісності кадастрових, картографічних, інженерних та геоінформаційних систем. Саме тому ця тема лежить на стику технічної точності, правової визначеності й економічної ефективності.
Активну дискусію фахової аудиторії викликала доповідь Андрія МАРТИНА «Модернізація системи умовних позначень для великомасштабних топографічних планів в Україні: перехід від паперово-орієнтованої символіки до цифрової моделі даних». По суті, йдеться про переосмислення самої логіки топографічного плану в цифрову епоху: не як графічного аркуша, а як структурованої моделі даних, придатної до інтеграції, аналізу, автоматизованої перевірки та повторного використання у різних інформаційних системах. Для української практики це один із принципових кроків до сумісності між землеустроєм, містобудуванням, кадастром і сучасними геопортальними рішеннями.
Не менш принциповою стала доповідь Анатолія ПОЛТАВЦЯ «Саморегулювання у землеустрої та топографо-геодезичній діяльності в Україні: запровадження європейських інституційних моделей, стандартів якості та відповідальності». У контексті євроінтеграції України це питання виходить далеко за межі внутрішньої професійної дискусії. Воно стосується довіри до результатів робіт, професійної відповідальності, ролі фахових об’єднань, стандартів доброчесності та якості, а отже — зрілості всього ринку геодезичних і землевпорядних послуг.
Ще одна важлива доповідь, представлена Андрієм МАРТИНОМ та Олександром ШЕВЧЕНКОМ, — «Топографо-геодезичне забезпечення земельно-кадастрових робіт в Україні: перехід від топографічного плану до юридично значущих геоданих та класів якості». Фактично ця тема концентрує в собі один із головних викликів сучасної професії: перехід від традиційного уявлення про план як підсумковий продукт до розуміння геоданих як правово значущого, стандартизованого, перевірюваного ресурсу. У період, коли Україні потрібно одночасно вести облік земель, відновлювати території, мінімізувати конфлікти щодо меж і забезпечувати прозорість рішень, саме якість і юридична релевантність геопросторової інформації стають визначальними.
Участь викладачів НУБіП України в GEOFORUM’2026 ще раз засвідчила: університет не лише готує фахівців для галузі, а й формує її сучасний інтелектуальний порядок денний. Присутність на таких форумах — це не просто представництво, а повноцінна співтворчість професійного середовища, де народжуються нові стандарти, уточнюються підходи, перевіряються ідеї та формуються рішення, необхідні державі. І те, що викладачі НУБіП щороку беруть участь у цій важливій львівській науковій події, є свідченням сталої включеності університету в життя геодезичної спільноти України та відповідальності за майбутнє геодезії, картографії та геоінформатики.
