З гаслом «Все буде Україна!» студенти факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК розпочали навчання
У складних умовах воєнного часу з 14 березня 2022 року в нашому університеті продовжено навчання у змішаній формі. Ми дякуємо ректорату, зокрема ректору Станіславу Ніколаєнку за активну позицію, патріотизм, любов та повагу до людей, зокрема нас – студентів. Адже сидіти вдома без діла і думати, дивитись на те, що відбувається – найскладніше.
Наше життя завжди супроводжується тяжкими виборами та перепонами, які роблять із нас особистість. І останні події в нашій країні, перевернули життя мільйонів людей на до і після. Будь-яка зміна, навіть зміна на краще, завжди супроводжується недоліками та дискомфортом.
На нашу долю випала неабияке випробування нашої віри та нашого патріотизму до рідного краю, яке всі ми маємо прийняти з розпростертими грудьми. І найголовніше зараз, це виконувати свої прямі обов’язки, тим самим допомагаючи нашій армії.
Всі намагаються змінити світ, але ніхто не думає змінити себе та зробити перший крок до цього. Кожному з нас в майбутньому потрібно буде виконати свою професійну роль і допомогти відбудувати країну заново. Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Паламарчук Павло,
студент 2 курсу
Мене звати Косяк Каріна, я студентка факультету харчових технологій та управління якістю АПК. На даний момент відбувається те, що ніколи не могла б уявити. Всі ми розуміємо, що навіть у 21 столітті, коли всі люди у світі живуть цивілізовано, розвиваючи свої країни, підкорюючи космос. Не вірять, що може відбутися нахабне вторгнення в суверенну, незалежну країну - Україну. Але, нажаль таке сталося! Тому сьогодні я як ніколи пишаюся тим, що я українка!
Я, Українка — громадянка сильної, чесної, могутньої держави! Кожен українець пишається тим, що він виріс на цій землі. Люди України відчули єдність. Всі об’єдналися проти нашого ворога — росії. Завдяки нашим Збройним силам України ми гідно даємо відсіч країні агресорці.
На даний час, у нашому університеті відновилося дистанційне навчання і ми повинні використовувати цю можливість. Студенти мають функціонувати, навчатися, доводити всім, що українці розумний народ, який спроможний на будь-що заради своєї землі, заради свого народу.
Особливу вдячність хочу висловити нашим волонтерам, які в такий скрутний час допомагають. Ось це єдність, ось це сила України! Хочу підтримати людей, які вимушені були покинути свої домівки, через військові дії. Тримайтесь, ще трішки і ми прокинемося від слів «ВСТАВАЙ, МИ ПЕРЕМОГЛИ!». І скажемо всім, що це НАША УКРАЇНА, СИЛЬНА І НЕЗАЛЕЖНА. Будемо будувати нове життя під мирним небом.
ЗА НАМИ ПРАВДА, З НАМИ ВОЛЯ.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Косяк Каріна,
студентка 2 курсу
Ми живемо в складний час….
Складний в усіх напрямках, а особливо для навчання, тому що в 2020-2021 роках освітньому процесу заважала пандемія, а зараз ми стали свідками чергового дуже важкого періоду в історії українців — війни.
Якщо місяць назад заважали лінощі, то наразі заважають сирени та постійне відчуття напруження, зараз немає чіткої впевненості, що тебе це ніяк не зачепить, але, в першу чергу в нас є віра в наших бійців ЗСУ і надія в найскорішу перемогу. Я вважаю, що це головне зараз. Ми продовжуємо, незважаючи ні на що, навіть на такі обставини, адже для відбудови нашої держави будуть потрібні кваліфіковані фахівці в будь-яких галузях. Також виконання завдань і присутність на заняттях дає нам змогу, навіть якщо мінімально, але все ж таки відволіктися від подій та новин, побачити хоча б у віртуальному форматі своїх одногрупників, друзів, викладачів.
Платформи, які ми використовуємо для навчання, інтернет-ресурси – все наразі працює. Тому ми маємо по можливості користуватися нашим часом для плідної розумової праці. До того ж, викладачі лояльно відносяться до студентів і все розуміють, так як самі перебувають в таких умовах. Головними перешкодами є тільки перебої в електропостачанні та відсутність можливості підключення до мережі інтернет в деяких куточках країни. Але МИ згодом це виправимо! Тож, все що нам залишається – це віра в себе, свою Батьківщину та наше майбутнє.
Воскобойникова Катерина,
студентка 2 курсу
Мене звати Семенюк Наталія, студентка 1-го курсу, навчаюсь у НУБІП України на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК. В один день життя всіх українців змінилося… Спочатку була паніка, далі прийняття ситуації, що на нашу землю прийшла війна, а далі прийняття ситуації і прагнення допомогти.
МИ — УКРАЇНЦІ непереможна нація, ніщо і ніхто не в змозі нас зламати!
Студенти, як і всі, переживають за ситуацію в країні, всі ми не в рівних умовах, деякі з нас перебувають у найгарячіший точках України, деякі в спокійних місцевостях, але ми всі тримаємося і віримо, що ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Наш університет вийшов на дистанційне навчання, для того, щоб ми продовжували здобувати знання, зараз це допомагає нам хоч на якийсь час забути про війну і поринути у свій професійний світ без реаліїв життя.
Наша професія, не менш важлива за ті, які прямо пов’язані із майбутнім відбудовуванням нашої неньки. Ми — харчові технологи, будемо годувати всіх тих, хто буде викладати кожну цеглинку в будинках, будувати мости, дороги.
Я особисто допомагаю, на данний момент, в приготуванні їжі для тих, хто знаходиться в теробороні у моєму місті. Зараз ми всі маємо об’єднатися, робити все, що в наших силах! Разом — ми сила!
МИ ПЕРЕМОЖЕМО, ВІДБУДУЄМО КРАЇНУ, І ЗНОВУ БУДЕМО ЖИТИ Й РАДІТИ, ЩО МИ ВІЛЬНІ УКРАЇНЦІ І ЖИВЕМО У КВІТУЧІЙ БАТЬКІВЩИНІ.
Семенюк Наталія,
студентка 1 курсу
На сьогоднішній день, ми стали свідками подій, які ще зовсім донедавна не могли собі й уявити. Війна…
Росія нещадно наступила на нашу українську землю, спопеливши багатовікові споруди, житлові будинки та все, що з такими силами, століттями будували ми — УКРАЇНЦІ, а головне - людські життя. На захисті України стоять найвідданіші сини й доньки, які не жаліючи ні сил, ні часу дають гідну відсіч ворогу, і як ангели хранителі бережуть наші сни.
Сьогодні я хочу закликати всіх нас не впадати у відчай та не сіяти паніку, а впевнено, попри всі перепони прямувати вперед. Я щиро вірю, що ми переможемо, бо добро завжди перемагає зло!
Я, живучи на Волині, дякую Богу та нашим захисникам, що у нас, порівняно з рештою, тихо та спокійно, але все ж так палко серце болить за Україну, за людей, які змушені покинути свої домівки, за ні в чому не винних дітей, за кожне людське життя.
Студенти, звертаюсь до вас. Розпочалось навчання. Так, дистанційно! Між нами сотні, а то й навіть тисячі кілометрів — але зараз нас поєднує одне — ми хочемо миру! І саме для того кожен повинен займатися своєю справою. А ми маємо відновити навчання, поглиблювати знання, адже хто, як не ми — майбутнє нашої нації? Всі, хто має змогу, повинні здобувати вищу освіту, впевнено, сумлінно крокувати до своїх цілей, та ні в якому випадку не опускати руки.
Також, хочу закликати всіх людей України розвивати, де це можливо, свій бізнес, свою справу, адже можливо саме це - буде одним із пазлів картини під назвою «ВІЛЬНА УКРАЇНА».
Всі ми, починаючи з маленької дитини, яка вимовляє «Слава Україні» й закінчуючи старенькою бабусею, що віддає останні свої гроші на пожертви нашим воїнам, є тими пазликами, з якої складеться наше майбутнє.
І як висновок процитую слова Шевченка:
«...Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Тому тільки вперед! Слава Україні!
Хомич Алла,
студентка 1 курсу магістратури
Розмову вела декан факультету
Лариса Баль-Прилипко