Від Київщини до Карпат: польовий семінар з агролісівництва
У рамках реалізації програми Українсько-Шведського проєкту «Інклюзивні та справедливі ланцюги доданої вартості малих агролісівничих фермерських господарств для стійких місцевих та регіональних продовольчих систем в Україні» (FARMFORCE) у період 27-31 серпня 2026 року відбувся навчально-практичний польовий семінар та круглий стіл із розвитку продовольчих ланцюгів доданої вартості.
Метою семінару стало адвокатування агролісівництва як природоорієнтованого рішення для підтримки продовольчої безпеки, стійкості громад, післявоєнного відновлення та адаптації до зміни клімату.
У семінарі прийняли участь українські партнери проекту FarmForce у складі менеджерки лісових проєктів WWF-Україна Ганни ЛОБЧЕНКО та фахівчині з комунікацій WWF-Україна Юлії НОВОСЕЛЬЦЕВОЇ, науковців Львівського національного університету імені Івана Франка — доцентів Маріне ЕЛБАКІДЗЕ і Олесі БУРЯНИК, НУБіП України — професора Василя ЮХНОВСЬКОГО і доцента Олександра Совакова, фермерів: Михайла ВОЙТОВИКА, Дмитра КОБИЛЯНСЬКОГО, Сергія і Аліни СКРИПНИК, Максима ФЕСЮКА, Михайла СТОВП’ЮК, а також журналістки Агропорталу — Вікторії ПОЛЕВІК.
У перший день учасники семінару здійснили візит до фермерського господарства «Мрія», на прикладі якого розглянули зернове виробництво в умовах війни; диверсифікацію; ризики; зберігання і логістику; канали збуту продукції; можливості переходу від продажу сировини до продукції з вищою доданою вартістю. Михайло ВОЙТОВИК, власник ТОВ «Мрія» застосовує нульовий обробіток ґрунту, який за екстремальних умов має значну перевагу перед класичною технологією. Фермер зазначив, що No-till дозволяє зберегти родючість землі, не втручаючись у ґрунт. За класичного обробітку більше шкоди завдається екології, витрачається вп’ятеро більше дизельного пального застосовуються плуги, культиватори, людський ресурс. Але є набагато легший шлях, наголошує аграрій, то чому би його не використовувати.
Учасники семінару ознайомилися з впровадженням альтернативної енергетики, яка забезпечує безперешкодне сушіння зерна. Для цього фермер обладнав сушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці. Потужність нового елеватора — 200 т кукурудзи на добу за вологості зерна 25%. Якщо вологість 18%, то продуктивність зростає до 300 т/добу. І тут варто наголосити, що Михайло ВОЙТОВИК власними силами розчищає лісові смуги та покращує їхню ефективність, а отриману деревину (хмиз, гілля) переробляє на тріску, яку використовують під час сушіння зерна на елеваторі, чим економлять витрати на дизельне пальне та електроенергію.
Вчені агролісівники підкреслили меліоративний вплив лісових смуг на прилеглі поля, їх екологічну ефективність і економічну доцільність. Акцентована увага на впровадженні європейського підходу до створення насаджень агролісівництва з оптимальними просторовими параметрами, видовим складом, здатним пом’якшувати кліматичні зміни та надавати різноманітні екосистемні послуги. До таких видів належать посухостійкі, швидкорослі, фруктові, медоносні, енергетичні та інші деревні види.
На другий день робота проводилася на території ТОВ «Агрофірма «Колос», яке очолює Леонід ЦЕНТИЛО — академік НААН України. Основними напрями діяльності господарства є вирощування зернових та зернобобових культур, цукрових буряків, розвиток молочного скотарства, вівчарства, птахівництва, садівництва, ягідництва. Отже, це унікальне багатопрофільне господарство із закінченими циклами виробництва, починаючи з насінництва до вирощування, переробки і збуту продукції.
Учасникам семінару цікаво було ознайомитися з регенеративним землеробством, інноваціями у рослинництві та тваринництві, локальними продовольчими системами та ланцюгами доданої вартості. Особливу зацікавленість викликало застосування орно-алейного агролісівництва, де у міжряддях горіха грецького вирощуються сільськогосподарські культури, а також медоносні і лікарські рослини. Вражають також демонстраційні об’єкти різних сортів горіхів і плантація горіха чорного.
Під час переїзду з Київщини до Карпат, учасники семінару ознайомилися з етнопарком «Агроленд» на Тернопільщині. Це агротуристичний центр, який поєднав аграрну й етнографічну тематику, створюючи простір для відпочинку та ознайомлення з культурною спадщиною регіону. Учасники семінару оглянули кілька локацій: різні види великої рогатої худоби, птиці, простір для годування тварин, тартак, відтворені за стародавніми кресленнями хати українців з Волині, Опілля та Поділля кінця ХІХ – початку ХХ століття, виставку техніки, якою працювали наші предки. Проте особлива локація, у якій прийняли участь учасники семінару – це сироварня з виготовлення різних сортів автентичних сирів від молока до реалізації продукції, що створює додану вартість.
Наступним унікальним об’єктом польового семінару стала агрофірма «Чиста флора» Коломийського району Івано-Франківської області — приклад розвитку карпатської біоекономіки та місцевого підприємництва. Голова ферми Михайло СТОВПЮК охарактеризував технологічні процеси виготовлення трав’яних фіто чаїв, натуральних зібрань і лікарських рослин. Під його брендом випускається карпатські чаї, сушені трави (м’ята, шалфей, кропива та ін.), а також продукція для здоров’я і профілактики.
А все розпочалося з повернення до землі, яка здавалася безперспективною, — говорить пан СТОВПЮК. У селі, яке колись вважалося депресивним, почав формуватися унікальний простір, де природа, культура та економіка сходяться у спільній місії. Перші роки вимагали значних зусиль, створення базових умов та визначення того, чим має стати ця земля. Поступово виникла концепція: створити багатофункціональне господарство, засноване на місцевих ресурсах, знаннях та культурних практиках. З самого початку господарство мало сімейний характер, що забезпечувало довіру, сталий розвиток та глибоку емоційну прихильність до справи. Одним із перших кроків було відродження місцевої ідентичності через садівництво. Цей напрямок швидко переріс у ширшу ініціативу зі створення Карпатської школи садівництва у 2012 році. Навколо ферми почала формуватися спільнота — понад 20 садівників-аматорів, науковців та ентузіастів, які стали основою подальшого розвитку. Кооперативна форма дозволила поширювати знання та створила мережу співпраці з іншими громадами, національними та міжнародними організаціями, таким чином започаткувавши сільськогосподарський сервісний кооператив «Чиста Флора».
Садівництво стало основою ферми та відправною точкою для ланцюжка створення вартості. Головна ідея — відтворення, збереження та поширення автентичних сортів фруктових дерев, які історично існували в Карпатах. Йдеться не лише про врожайність, а, перш за все, про відновлення генетичної спадщини, ландшафтного різноманіття та традиційних знань.
Ферма має колекцію з понад 50 сортів яблук, груш, вишень та черешень, більшості з яких понад 100 років. Перевага автентичних дерев полягає в їхньому природному імунітеті. Можливо, тому що все різного віку, є ліси та птахи. Шкідників практично немає. Це збалансована екосистема. Сади створюються за принципами агролісівництва: деревні культури гармонійно поєднуються з багаторічними чагарниками, полезахисними смугами та елементами традиційної агроекології. Учасники семінару оглянули всі плантації садівництва, ознайомилися з переробкою продукції у цехах із сучасним обладнанням, складськими приміщеннями тощо.
Заключним етапом семінару стала організація круглого столу, за яким фермери ділилися досвідом вирощування аборигенних рослин, переробленням продукції, маркетингом, ланцюжками створення доданої вартості, що веде до підвищення еколого-економічної ефективності господарювання в Прикарпатському регіоні. За тривалими та продуктивними дискусіями фермерів, науковців, стейкхолдерів і представниками владних структур під керівництвом Маріне ЕЛБАКІДЗЕ і Олесі БУРЯНИК розроблено концептуальну модель розвитку ланцюжків доданої вартості продукції садівництва і побічних користувань агролісівництва.
Учасники семінару висловлюють вдячність керівництву Шведського інституту за фінансову підтримку навчально-польового семінару і проведення круглого столу.