Несподівана зустріч журналістів: учасники гуртків «Мовознавчі студії» та «МедіаТОР» долучилися до розмови з письменницею Анастасією Левковою

Трапляється частенько, що життєві будні вносять якісь непередбачувані події в наш темпоритм буття – кращі чи гірші (по всякому буває). Членам гуртків «Мовознавчі студії» та «МедіаТОР» випало останнє, тобто краще. Наші керівники – Наталія Василівна Адамчук та Ніна Степанівна Степаненко – стали учасниками інтелектуального дійства, залучили до нього і своїх вихованців. Ідеться про творчу зустріч в Українському католицькому університеті (Львів) із письменницею Анастасією Левковою. Це відбулося в середу, 10 грудня, на кафедрі філології цього освітнього закладу. Мета зустрічі – обговорення роману «За Перекопом є земля», який дослідники вже назвали «кримською сагою», адже він поєднує автобіографічну історію героїні з документальною хронікою життя Криму від 1980-х до 2014 року.

Модераторами розмови були письменник, перекладач, літературний критик Остап Сливинський (автор «Словника війни») та Катерина Артим, студентка 1 курсу УКУ, яка вперше (і досить успішно) спробувала себе в цій ролі.

Тривала розмова довгенько (якщо поглянути на годинник), і водночас досить швидко (коли зважати на пережитий нами час, як одну мить). Анастасія Левкова пригадала свій дебютний роман «Старшокласниця. Першокурсниця», поділилася спогадами про дитячі мандрівки до моря в Криму і відкриття для себе складної історії кримський татар. Мудро й просто говорила авторка твору, розумними та конструктивними були запитання, адресовані їй. Відповіді на них – не істина в останній інстанції, а радше посили для глибоких роздумів.

Коли офіційне обговорення завершилося, розпочалися наші дебати у дружньому колі гуртківців. Хто не прочитав роману «За Перекопом є земля», обов’язково це зробить. Радимо всім зануритися у художній світ Анастасії Левкової – знайдете там багато відповідей на питання, що хвилюють сучасну людину, яка шукає своє місце в житті.

А нам залишається чекати на нові несподіванки. Їх шукатимуть гуртківці й наші керівники – Ніна Степанівна та Наталія Василівна (дякуємо їм за те, що одуховнюють нас).