НУБіП — мій Університет, НУБіП — найкращий Освітній Заклад!!! Сьогодні бакалаври-журналісти, завтра магістранти-журналісти…

Не встигли оглянутися, наговоритися, як уже треба ппрощатися», — так мовив на початку нашої зустрічі Денис КОВАЛЕНКО. «Сумно від того стає, але й радісні миті проблискують — здолали бакалаврський ступінь, полюбили журналістику, не розлучатимемося з нею», — додає Каріна ТАНСЬКА. Розмову із цими випускниками вели викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації — доцент Ніна Степанівна СТЕПАНЕНКО і професор Микола Іванович СТЕПАНЕНКО. Власне, її зініцювали самі студенти, коли зайшлося мимовіль на захисті кваліфікаційних бакалаврських робіт про «наш НУБіП» і вилилося в сюжет, який оприлюднюємо. Денисові належать слова, винесені в заголовок. Він стверджує, що говорив чистісіньку правду.

— Чим для вас став НУБіП?

Каріна: Для мене НУБіП став місцем під сонцем, де я навчилася бути самостійною, відповідальною та впевненою у своїх силах, де не лише здобула професію, а й знайшла людей-однодумців — викладачів та студентів, що стали мені дорогими й рідними. Це місце, яке сформувало мене такою, якою я є сьогодні — самостійною, упевненою в завтрашньому дні.

Денис: НУБІП для мене не лише місце навчанням, а й інтелектуально-духовне середовище, де я зміг розвинути свої професійні навички, знайти крутих друзів та отримати цінний досвід від найкращих викладачів, який стане в пригоді, причому не лише в майбутній роботі.

— Чи справдилися ваші сподівання?

Каріна: Так, і навіть більше. Коли я вступала, очікувала отримати знання та диплом, але разом із цим одержала безцінний досвід, нові знайомства, цікаві проєкти та багато моментів, які назавжди залишаться в пам'яті й серці.

Денис: Студентські роки запам’ятались насамперед новими знайомствами, креативною практикою та змогою реалізувати себе не лиш в навчанні, а й у громадській діяльності.

— Які надії покладаєте на магістратуру?

Каріна: У магістратурі я неодмінно поглиблю свої знання у сфері журналістики та медіакомунікацій, удосконалю практичні навички створення «якісного журналістського контенту», а також отримаю нові перспективи для професійного розвитку й реалізації власних творчих ідей.

Денис: У магістратурі сподіваюся поглибити свої знання у царині журналістики, розвинути навички наукової роботи та технології осягнення медіапроцесів. Також розраховую набути нового професійного досвіду, який допоможе мені в подальшій кар’єрі та втіленню в життя власних проєктів.

— Які найяскравіші моменти тримає ваша пам'ять?

Каріна: Найціннішим здобутком студентських років стали люди й досвід, які супроводжували мене протягом навчання. Викладачі не лише передавали професійні знання, а й мотивували до саморозвитку, навчали мислити творчо та відповідально ставитися до обраної професії. Щирі поради, підтримка та віра в студентів залишили по-особливому теплі спогади. Важливою частиною цього періоду життя стали одногрупники, з якими ми разом працювали над творчими проєктами, ділилися ідеями та підтримували одне одного. Саме завдяки цій дружній атмосфері навіть найскладніші завдання ставали цікавими викликами. Особливо запам’яталися творчі роботи, практичні заняття та повсякчасна змога реалізовувати власні задуми. Ці роки наповнені новими відкриттями, професійним зростанням і незабутніми моментами, які назавжди залишаться в мені й зі мною.

Денис: Комірчини моєї пам’яти наповнені добрими споминами — про наш славний і зболений сьогодні Київ-град, про університет, про шановних і дорогих викладачів та друзів.

— «А чому ви не запитуєте про викладачів?» — перериває діалог Денис. «Вважайте, що ми запитали при них, то ж вам слово»,— реагує на репліку Ніна Степанівна.

Каріна: Серед викладачів мене найбільше надихали ті, хто вмів не лише передавати знання, а й заохочувати до розвитку, критичного мислення та пошуку власного шляху в професії. Їхній приклад показував, що справжній фахівець — це людина, яка постійно вдосконалюється, залишається відданою своїй справі й надихає інших своїм ставленням до роботи.

Денис: Мені пощастило навчатися у викладачів, які не лише давали знання, а й мотивували розвиватися. Від кожного з них я взяв важливі професійні підходи та цінний досвід, який допомагає мені формуватися як вправному журналістові. Кажу це щиро.

— Розкажіть про свій власний журналістський досвід.

Каріна: За час навчання я брала участь у створенні відеоматеріалів, працювала над творчими проєктами, училася знаходити цікаві історії та доносити їх до аудиторії. Кожна робота допомагала мені краще зрозуміти професію та розвивати власний стиль. Це довга й приємна розмова

Денис: Можу теж говорити про гарне довго. Під час навчання я займався підготовкою новинних матеріалів, дописів для соціальних мереж, висвітленням подій та громадських ініціатив. Також проходив практику на Суспільному та в громадській організації, де брав участь у створенні інформаційного контенту й медіасупроводі заходів.

— Що б ви порадили тим, хто збирається вступати до НУБІП?

Каріна: Вступайте. Ваш вибір правильний. Не бійтеся бути активними. Використовуйте кожну можливість, яку «дає» університет: беріть участь у заходах, проєктах, конкурсах. Саме за межами авдиторій починаються найцікавіші історії та відкриваються нові творчі горизонти.

Денис. Раджу обирати цей університет, бо тут:

• якісна освіта;

• досвідчені викладачі;

• реальна змога отримати практичні навички;

• активне студентське життя;

• прекрасні перспективи для професійного розвитку.

Цей «рекламний ролик» іде з душі, він наповнений теплом, він безкомпліментний, кладу руку не серце.

— Наші нубіпівські пріоритети, які вони, як корелюють із вашими планами?

Каріна: Говорю офіційно, але по суті. Наші нубіпівські пріоритети — це якісна освіта, професійний розвиток, академічна доброчесність, творчість і прагнення до постійного вдосконалення. Це також взаємоповага, підтримка, відповідальність та збереження університетських традицій. Саме ці цінності об’єднують студентів і викладачів у спільному прагненні до знань, успіху та розвитку. Я обираю НУБІП.

Денис: Я також до комунікативної манери Карини! Зараз моїми приорітетами є професійний розвиток у сфері журналістики, продовження навчання, набуття практичного досвіду та реалізації власних медійних проєктів. Я також обираю НУБІП, тому що знаю: задумане зреалізую.

— Як би ви за(про)презентували НУБІП?

Каріна: НУБІП України — університет, який живе і діє, сміливо дивиться в майбутнє. У коридорах гудуть розмови про проєкти, на парах точаться жваві дискусії про найсутніше, в авдиторіях вирують ідеї, що перетворюються на досвід. Тут навчання не обмежується підручниками. Воно виходить за простір авдиторій — у практику, у творчість, у наповнені глибинним змістом завдання.

Денис: Саме тому кожен день тут — це маленький крок до розтаємничення професії. Це простір, де формується впевненість у собі та своїх силах, здібностях.

— Ваше коротке звернення до майбутніх абітурієнтів – бакалаврів та магістрантів.

Каріна: Знову офіційно, але знову щиро. Шановні майбутні абітурієнти, університет — це не лише навчання, а й формування вашого характеру, світогляду та професійного шляху. НУБіП України відкриває широкі можливості для тих, хто готовий учитися, розвиватися та працювати над собою. Тут важливо не просто отримувати знання, а вміти їх застосовувати, аналізувати та розвивати здобуте. Саме це формує справжнього фахівця. Студентське життя насичене подіями, новими знайомствами та досвідом, який залишається на все життя. Це час, коли ви відкриваєте себе з нового боку. Нехай ваш вибір буде усвідомленим, а шлях — успішним і натхненним.

Денис: Мовлю також без пафосу, але, як писав поет, «із правдою на вустах». НУБІП — це та інтелектуальна оаза, де знання перетворюються на реальні справи. Тут кожен студент може знайти свій шлях до професійного успіху та реалізувати власний потенціал. Не бійтеся робити вибір і ставити перед собою амбітні цілі. Використовуйте студентські роки максимально продуктивно, розвивайте свої таланти та вірте у власні сили. Успіхів вам і правильного вибору майбутнього! Вступайте до НУБІП — не пошкодуєте!

Отож НУБіП — мій Університет, НУБіП — найкращий освітній заклад!

Каріна й Денис на одному подихові: Саме так!!!