Поетичний простір (до Всесвітнього дня поезії і Міжнародного дня театру)
У день, коли слова стають голоснішими за тишу, ми звертаємось до поезії. Всесвітній день поезії — це простір, де народжується справжнє. Міжнародний день театру – це день, коли грати і обігравати може кожен.
Цьогоріч нашавідео добірка звучить особливо, адже ми також відзначаємо день народження великої поетеси сучасності - Ліни Костенко. Це поетеса, яка і сьогодні звучить гостро, чесно і сучасно. Поетеса, яку читають, і якій - вірять.
Наш творчий простір — про відчуття.
І про слова, які не мовчать.
https://www.youtube.com/watch?v=fZ7RsBbo268
Людина не літає… але має крила. Цей вірш — про внутрішню силу, яка піднімає вище за обставини.
https://www.youtube.com/watch?v=6PMLnxXaYf4
Тонко і глибоко про почуття, які не підвладні часу. Любов, що звучить між рядками.
https://www.youtube.com/watch?v=C3H6GfRCOYE
Сильне слово, що проростає крізь смуток.
Поезія, яка вчить не здаватися — навіть тоді, коли осінь всередині.
https://www.youtube.com/watch?v=HKqeqBUWsAA
Іронічно, легко і водночас щемко. Цей вірш — про очікування, яке ховається за жартом, і почуття, що не потребують гучних слів.
https://www.youtube.com/watch?v=DV0STYeRBOk
Авторська поезія про просте і найцінніше — бути поруч. Про ті моменти, коли щастя вимірюється не словами, а присутністю.
https://www.youtube.com/watch?v=5CO7PqtnsLw
З легким іронічним гумором про знайоме кожному — пошуки натхнення. Іноді воно не приходить… але саме з цього народжуються найщиріші тексти.
https://www.youtube.com/watch?v=o7OwBG9Ovfc
Наче окремий простір, де є тільки двоє. І все інше вже не має значення. Про тишу, відчуття і моменти, які залишаються з тобою.
https://www.youtube.com/watch?v=Qy5U1F2yOXA
Про себе, свій світ і чесність, яку неможливо приховати. Автопортрет не пензлем, а словом і жестами, своїм світлом…
9. Любов Павліковська — «Автопортрет» (авторська)
https://www.youtube.com/watch?v=3v9SkTzKSVA
Поезія живе у відчуттях, у тиші між рядками, у кожному дотику слова.
Вона вчить відчувати більше, ніж можна сказати.
Кожен рядок — маленька історія, що залишається з нами, навіть коли відео скінчилося, а голоси стихли.
Вона нагадує, що справжнє народжується у простоті, у чесності та у світлі, яке ми носимо всередині.
А театр – спосіб передачі. Словом . Емоціями. Насолоджуйтеся!