«Єднаймося, люба родино!» ( в університеті відбувся концерт народного ансамблю пісні і танцю «Колос» імені С.А.Семеновського, присвячений Міжнародному дню сім'ї)

Зустріч з народним ансамблем пісні і танцю «Колос» імені Станіслава Семеновського – завжди свято. Цього разу воно обуло приурочене до Міжнародного дня сім'ї, яке, за рішенням ООН, традиційно відзначають 15 травня. І свято вкотре довело: «Колос» - не просто колектив, це родина. Родина, яка кожного року традиційно збирається в першу суботу грудня на зустрічі, яка швидко закриває збори, яка відкликається, як тільки почує, що комусь потрібна допомога, яка творить нові родини, у яких – любов і краса.

Саме це слово – «Родина» - було лейтмотивом усього концерту, і особливо приємно ставало, коли на екрані з'являлися відео родин, які народилися в цьому славетному колективі: Опальчуків і Юхимчуків, Неєзжалих і Правілових, Кузьмичів і Білецьких, Новицьких і Мостових… Спогади про перші зустрічі і побачення, вогники почуття і прожиті роки, а ще, звісно, поїздки в «Академічний», де найчастіше запалювалися серця…

З вітальним словом до присутніх звернулися президент університету академік Станіслав Ніколаєнко та проректор академік Сергій Кваша.

Звісно, усі розуміли, що виступ не відбувся б без наших захисниць та захисників, які кожного дня боронять нашу державу, оберігаючи сьогодення, даючи надію на світле майбутнє. Присутні подякували їм за мужність, силу і нескінченну любов до рідної землі, і хвилиною мовчання вшанували тих, хто вже ніколи не повернеться з поля бою.

«Колос» завжди почуває себе частиною великої української родини, козацького роду, що береже пам’ять предків, шанує традиції та передає з покоління в покоління любов до рідної землі, тому в його репертуарі незмінними є твори «Встань, козацька славо», «Плач чайки», «Гей, соколи», які завжди викликають бурхливі оплески.

Море овацій зривали солісти - керівник хорової групи Тарас Кушнір, студент Ілля Надолинський, а що вже неперевершений Микола Качан!

Але серцем і душею кожної родини є жінка, яка не лише оберігає домашнє вогнище, але й співає так, що серце завмре, а душа полине за її голосом, мов птах у вільне небо. Так співали і дівчата-солістки «Колоса» Владислава Дьякова і Марина Саута.

Родина - це ті, хто завжди поруч. Поруч із колективом, яким керує коханий чоловік, була Наталя Кулеша - лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, солістка Національної заслуженої академічної капели України «Думка», яка не лише підтримувала, але й подарувала присутнім чутливо-щемливу «Колискову», а за лаштунками у цей час хвилювався і аплодував маленький Остап Тарасович.

«Колос» завжди був відомий запальними яскравими танцями, тож балетна група із задоволенням ділилася тим, що не потребує слів, бо танець для неї - це не просто рухи, це мова душі. У кожному кроці - мрії, у кожному оберті та стрибку - спогади. Танець дозволяє сказати те, що не вкладається у фрази, те, що глибше за слова. «Полька-в’юнка», «Кивак», «Буковинський святковий», «Гопак», «Гуцульський» - це сбув посіб доторкнутися до сердець, розповісти про любов до рідного краю, до миті, коли ми разом.

Тепло дякували своїм наставникам - старшому викладачеві кафедри культурології Тарасові Кушніру та керівникам центру творчої самореалізації особистості кафедри Юрієві Карнауху та Ользі Сауріній старости хорової і балетної груп.

О батьківська земле святая!

Цілую тебе урочисто.

Утверджуй, калино, братання

Рясне, як у тебе намисто.

Єднаймося, любо родино,

Хай буде довіку єдина

Свята Україна –

лунало на завершення свята.

Дякуємо, «Колосе»!