Факультет, до якого повертаються: ювілейна зустріч випускників землевпорядкування
30 травня 2026 року факультет землевпорядкування НУБіП України знову став місцем зустрічі поколінь. До рідного університету повернулися випускники магістри та спеціалісти ювілейних років — 1996, 2001, 2006, 2011, 2016 та 2021-го. Такі зустрічі ніколи не бувають лише календарною подією. Це більше, ніж повернення до знайомих аудиторій, і більше, ніж нагода побачити однокурсників після років професійного шляху. Це момент, коли факультет стає видимим у найголовнішому — у людях, яких він сформував, у школі, яку вони несуть далі, у цінностях, що залишаються міцнішими за час.
Зустріч розпочалася з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання на вшанування пам’яті загиблих випускників факультету. Серед них — Андрій ДРЕБОТ, Олександр ЛИСЕНКО, Дмитро КОЧУК, Андрій СТЕПУК, Олександр ЖМУР та інші. У цю хвилину особливо гостро відчувалося: сьогоднішня радість зустрічі має свою високу ціну. Можливість бути разом, говорити про майбутнє, берегти університетські традиції і продовжувати справу освіти існує завдяки тим, хто захищає Україну.
До випускників звернувся декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО. У його словах прозвучала головна думка цього дня: факультет — це не тільки структура університету, не лише кафедри, освітні програми й наукові напрями. Це спільнота людей, об’єднаних професійною культурою, пам’яттю, відповідальністю і довірою до своєї школи.
Декан окреслив сучасний розвиток факультету, нові освітні орієнтири, посилення міжнародної, наукової та практичної складової підготовки. Окремо він наголосив на підготовці до 30-річчя факультету — важливої дати, яка дає змогу не лише підсумувати пройдений шлях, а й чесно подивитися вперед: якою має бути освіта землевпорядника в Україні, що відбудовується, реформується і потребує фахівців нового рівня.
Факультет землевпорядкування має свою історію, свою професійну мову і свою академічну поставу. Його випускники працюють у державному управлінні, бізнесі, науці, територіальних громадах, проєктних організаціях, міжнародних структурах. Вони ухвалюють рішення, формують політики, розвивають ринок землі, працюють із просторовими даними, землеустроєм, кадастром, оцінкою земель, плануванням територій. Але за всіма посадами й досягненнями залишається те, з чого все починалося, — університетська школа.
Саме про це говорили завідувачі кафедр факультету Антоніна МОСКАЛЕНКО, Тарас ЄВСЮКОВ, Наталія МЕДИНСЬКА,заступники декана Наталія КОЛЕСНІК та Іван ОПЕНЬКО. У їхніх виступах було багато вдячності й гордості — не формальної, а людської. Бо для викладача успіх випускника завжди є продовженням власної праці. Коли колишні студенти стають фахівцями, керівниками, науковцями, державними службовцями, захисниками України – це означає, що університетська школа живе.
Особливого емоційного звучання зустрічі додали музичні вітання студенток факультету. Анна СІТАЙЛО та Софія ЧУГУЙ створили атмосферу, в якій урочистість поєдналася з теплом, а офіційність — із відчуттям дому. І саме це, мабуть, найточніше передає сенс таких подій: факультет не завершується після вручення диплома. Він залишається простором, до якого хочеться повертатися.
Від імені студентської спільноти виступив голова Сенату студентської організації факультету Дмитро СТАРОВОЙТ. Його слова стали символічним містком між тими, хто сьогодні навчається, і тими, хто вже пройшов свій студентський шлях. Бо університетська традиція не існує сама по собі — вона передається від покоління до покоління: через повагу, приклад, спільні справи і готовність підтримувати одне одного.
До присутніх звернулися й випускники академічних груп ювілейних років — Олександр ЯРЕМА, Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ, Ірина ПОЛТАВЕЦЬ, Андрій КОЛГАНОВ, Валентина СВЕНТУХ і Марія ЗАВОДЯНА. Їхні спогади були різними, але в кожному звучала одна спільна інтонація: факультет став для них не лише місцем навчання, а важливою точкою опори. Саме тут формувалися професійні орієнтири, з’являлися наставники, народжувалася дружба, відкривалося розуміння власного шляху.
Особливе місце в програмі зайняли слова наставників академічних груп і викладачів. До присутніх звернулися Любов РАФАЛЬСЬКА, Оксана ГЕРАСИМЕНКО, Людмила ГУНЬКО, Оксана КУСТОВСЬКА, Іван КОВАЛЬЧУК та інші. Їхні виступи були щирими, теплими й дуже особистими. У них звучали спогади про студентів, які колись лише входили в професію, а сьогодні стали фахівцями, керівниками, науковцями та державними службовцями. Для багатьох випускників саме ці слова стали найбільш зворушливими.
Сильним і символічним акцентом зустрічі став виступ випускників Василя СОРОКІНА та Віталія МИРОНЮКА. Їхні слова ще раз нагадали: серед випускників факультету є ті, хто сьогодні захищає державу на фронті, і саме завдяки їм маємо можливість збиратися, говорити про майбутнє і берегти університетські традиції.
Окремим елементом програми став перегляд відеоролика про студентське життя випускників. На екрані ожили спогади з аудиторій, практик, поїздок, конференцій і студентських подій — усе те, що робить роки навчання незабутніми. Саме такі хвилини найкраще нагадують: університетська пам’ять складається не з дат, а з облич, голосів і спільних історій.
На завершення офіційної частини випускники, викладачі та гості ще довго не поспішали розходитися. Попереду було неформальне спілкування, спільні спогади та загальне фотографування — той самий момент, заради якого багато хто й приїжджає до рідного факультету через роки після випуску. У залі панувала атмосфера тепла, вдячності та щирої радості від зустрічі.
Ювілейна зустріч вкотре підтвердила: факультет землевпорядкування — це не лише місце навчання, а спільнота, яку поєднують пам’ять, професійна гідність і повага до свого коріння. А ще — люди, які завжди повертаються туди, де починався їхній шлях.
