75 років Івана КОВАЛЬЧУКА: учений, який перетворює знання про Землю на науку про майбутнє

19 серпня 2026 року виповнюється 75 років доктору географічних наук, професору, Заслуженому діячеві науки і техніки України, професору кафедри геодезії та картографії НУБіП України Івану Платоновичу КОВАЛЬЧУКУ.


Є науковці, які працюють у межах певної галузі. А є вчені, які самі розширюють межі цієї галузі, формують нові наукові напрями, створюють наукові школи і залишають після себе не лише публікації, а й покоління учнів.


Іван КОВАЛЬЧУК — саме такий вчений. Його професійний шлях охоплює понад пів століття, а географія наукової діяльності простягається від Львова до Києва, від польових досліджень рельєфу Західного Поділля до сучасного геоінформаційного моделювання складних природних систем.


Сьогодні його наукові ідеї звучать особливо актуально. Геоекологічні ризики, зміни річкових басейнів, деградація земель, кліматичні трансформації, сталий розвиток територій, відновлення України — це вже не лише предмет академічних дискусій. Це питання безпеки, якості життя і майбутнього держави.


Від геоморфології — до геоекології та цифрового моделювання Землі


Наукова біографія Івана КОВАЛЬЧУКА розпочалася на географічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, де у 1969-1974 роках він спеціалізувався на кафедрі геоморфології.


Саме геоморфологія стала фундаментом його наукового світогляду — науки про рельєф, процеси його формування та взаємодію природних компонентів. Після університету була аспірантура, дослідження ерозійних процесів Західного Поділля і захист у 1981 році кандидатської дисертації.


Наступний крок був закономірним, але далеко не очевидним: від вивчення окремих природних процесів учений перейшов до комплексного аналізу взаємодії природних і антропогенних чинників. У 1993 році він захистив докторську дисертацію на тему «Еколого-геоморфологічний аналіз флювіальних систем регіону».


У 2000 році Іван КОВАЛЬЧУК заснував і очолив кафедру конструктивної географії та картографії Львівського національного університету імені Івана Франка. А з 2007 року його професійна історія тісно пов’язана з НУБіП України. З 01 лютого 2008 року він очолив кафедру геодезії та картографії, започаткувавши новий етап її наукового розвитку. Це був не просто перехід на нове місце роботи. Це була зміна масштабу наукового завдання: поєднати геоморфологію, геоекологію, картографію, геоінформаційні технології, землевпорядкування та управління природними ресурсами.


Учений, який створив власну наукову школу


Одним із найбільших наукових здобутків професора Івана КОВАЛЬЧУКА є формування наукової школи екологічної геоморфології та геоекології.


Він є засновником наукового напряму «екологічна геоморфологія та регіональний еколого-геоморфологічний аналіз», який отримав розвиток в Україні та європейському науковому просторі. У НУБіП України ця традиція трансформувалася у наукову школу екологічної та інженерної геоморфології, конструктивної географії та картографії. Її предмет — не просто рельєф чи карта. Це спроба зрозуміти територію як складну систему, у якій природні процеси, господарська діяльність людини, стан земель і водних ресурсів взаємопов’язані.


Саме тому серед ключових напрямів досліджень професора КОВАЛЬЧУКА — геоінформаційно-картографічне моделювання територій, геоекологічне картографування річкових та озерних басейнів, дослідження ерозійно-акумулятивних процесів, оцінювання геоекологічних і гідроекологічних проблем, моніторинг змін природних систем та обґрунтування шляхів сталого природокористування.


А справжня сила наукової школи вимірюється не лише кількістю публікацій. Вона вимірюється учнями.

Професор Іван КОВАЛЬЧУК підготував чотирьох докторів географічних наук і 25 кандидатів наук. Серед його учнів — професори Володимир ВИШНЕВСЬКИЙ, Михайло СИВИЙ, Леонід ЦАРИК, Євген ІВАНОВ та інші науковці, які сьогодні самі формують український науковий простір.

Так наукова ідея перестає бути власністю одного покоління і стає традицією.


1340 наукових праць — і жодної «зупинки»


Масштаб наукової діяльності ювіляра вражає навіть у сухих цифрах. Понад 1340 наукових праць. 109 монографій. 4 підручники. 46 навчальних посібників, 14 із яких мають гриф МОН України. 50 публікацій у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science. 325 публікацій у фахових виданнях України. 15 свідоцтв про реєстрацію авторського права.


Окремий напрям — міжнародна наукова комунікація. Професор Ковальчук взяв участь у 283 міжнародних та 215 всеукраїнських і регіональних наукових заходах, представляючи українську географічну та геоекологічну науку у Варшаві, Берліні, Парижі, Дрездені, Кракові, Любліні, Бидгощі та багатьох інших наукових центрах.


За цими цифрами — десятиліття польових досліджень, дискусій, експедицій, конференцій, роботи з картографічними матеріалами та постійного пошуку відповідей на питання, як змінюється Земля під впливом природних і антропогенних чинників.


Від фундаментальної науки — до державних рішень


Для професора КОВАЛЬЧУКА наука ніколи не була самоціллю. Упродовж 2008-2026 років він підготував на конкурси МОН України та ДФД України вісім проєктів, які отримали фінансування і були успішно виконані. Загалом він був науковим керівником або відповідальним виконавцем майже двадцяти державних бюджетних і госпдоговірних дослідницьких тем.


Результати цих досліджень знайшли відображення у монографіях, наукових статтях, освітньому процесі та практичних рішеннях у сфері природокористування.

Особливо символічно, що свій 75-річний ювілей учений зустрічає не підбиваючи риску, а починаючи новий науковий етап.


У 2026 році професор Іван КОВАЛЬЧУК отримав фінансування МОН України на фундаментальний проєкт «Моніторинг геоекологічних ризиків у річкових та озерних басейнах Полісся як геоінформаційна основа забезпечення сталого управління станом водних ресурсів».


Проєкт передбачає розроблення сучасних геоінформаційних підходів до моніторингу водних ресурсів, оцінювання геоекологічних ризиків та інформаційної підтримки управлінських рішень.

І це дуже показово: у 75 років професор продовжує працювати над проблемами, які визначатимуть якість життя наступних поколінь.


Учитель, для якого університет – це передусім люди


За всіма науковими показниками є ще один вимір діяльності Івана КОВАЛЬЧУКА — педагогічний.


У Львівському університеті, НУБіП України, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Рівненському державному гуманітарному університеті, Варшавському університеті він викладав геоморфологію, картографію, геоекологію, конструктивну географію, гідроекологію, туристичне країнознавство, географію та низку спеціальних дисциплін.


У НУБіП України професор КОВАЛЬЧУК багато років формував зміст підготовки майбутніх геодезистів, землевпорядників, географів, екологів і фахівців з управління територіями.


Особливе місце в його педагогічній діяльності посідає підготовка студентів до роботи із сучасними геоінформаційними технологіями, картографічним моделюванням та аналізом природних процесів.

Він не просто читав лекції. Він залучав студентів до науки, керував магістерськими роботами, навчальними практиками, роботою студентського наукового гуртка «Картографічне моделювання проблем природокористування», підтримував молодих дослідників і допомагав їм зробити перші кроки у великій науці. Саме тому серед його учнів — не лише дипломовані фахівці, а й переможці наукових конкурсів, аспіранти, кандидати та доктори наук.


Наука без кордонів


Професор КОВАЛЬЧУК ніколи не сприймав науку як замкнений академічний простір.

Він брав участь у міжнародних українсько-німецьких, українсько-польських, нідерландсько-польсько-українських проєктах, проходив наукові стажування в університетах Німеччини, Польщі та інших країн.


Його міжнародна діяльність стала важливою частиною інтеграції української географічної, геоекологічної та картографічної науки у європейський дослідницький простір.


Сьогодні ця традиція продовжується вже новим поколінням науковців кафедри геодезії та картографії НУБіП України, які розвивають міжнародні партнерства, працюють із сучасними геоінформаційними технологіями, дистанційним зондуванням Землі, цифровим картографуванням та новими методами моніторингу територій.


Учений, який формує обличчя факультету


Для факультету землевпорядкування професор Іван КОВАЛЬЧУК — значно більше, ніж викладач або завідувач кафедри.


Протягом багатьох років він був одним із тих, хто формував наукове обличчя факультету, розвивав його дослідницьку інфраструктуру, підтримував молодих учених, розширював тематику досліджень і зміцнював зв’язки з іншими науковими установами та університетами.

Його діяльність особливо важлива сьогодні, коли Україна потребує нової якості управління територіями.


Післявоєнне відновлення неможливе без достовірних геопросторових даних. Раціональне управління водними ресурсами – без моніторингу басейнів. Відновлення земель — без розуміння природних процесів та антропогенних ризиків. Просторове планування — без сучасної картографічної та геоінформаційної основи.

Те, над чим професор КОВАЛЬЧУК працював десятиліттями, сьогодні дедалі більше стає фундаментом практичних рішень для України.


Заслужений учений України — і людина, яка продовжує рухатися вперед


Визнання держави та професійної спільноти стало закономірним результатом багаторічної праці.


Іван КОВАЛЬЧУК — відмінник освіти України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, нагороджений почесними грамотами та відзнаками Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, НУБіП України та інших установ.


Він є почесним членом Українського географічного товариства, членом його Президії, академіком Наукового товариства імені Шевченка та Української екологічної академії наук, почесним академіком ГО «Національна академія вищої освіти України».


У 2025 році професор КОВАЛЬЧУК був удостоєний державної стипендії як видатний діяч науки.

Але, мабуть, найкращим показником визнання є інше: створена ним наукова школа продовжує працювати.


75 — це не крапка


Є ювілеї, які спонукають озирнутися назад. А є такі, після яких особливо добре видно перспективу.


У 2026 році професор Іван КОВАЛЬЧУК продовжує дослідження геоекологічних ризиків Полісся, працює над серією монографій «Геоморфологічні засади сталого розвитку урбосистем», готує новий курс «Геоморфологічні засади містобудування» для студентів факультету землевпорядкування та продовжує працювати з молодими науковцями.


Це, мабуть, і є найточніша характеристика справжнього вченого: не кількість років визначає масштаб науковця, а кількість ідей, які він встигає передати наступним поколінням.


75 років Івана Платоновича КОВАЛЬЧУКА — це 75 років пошуку, відкриттів, учнів, наукових дискусій і любові до Землі як складної, живої та надзвичайно цінної системи.


Для факультету землевпорядкування НУБіП України це не просто ювілей колеги. Це частина власної історії, наукової традиції та академічної пам’яті.

А для самого професора ювіляра, схоже, найважливіше ще попереду.


Шановний Іване Платоновичу!

Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових наукових ідей, талановитих учнів і колег, успішної реалізації нових дослідницьких проєктів та ще багатьох років плідної праці на благо української науки й освіти!

З роси і води! Многая літа!

Тарас ЄВСЮКОВ,
завідувач кафедри геодезії та картографії